Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Закон 4555 (законопроєкт 12414)

закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Закон України № 4555-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану» — закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року, яким внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зниклими безвісти особами, а також функціонування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ставлячи їх у залежність від Генерального прокурора України.

Коротка інформація Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану», Загальна інформація ...

Закон викликав негативні оцінки низки міжнародних партнерів та українського суспільства. Зокрема, йшлося про можливе зменшення чи скасування міжнародної фінансової підтримки України, а також про перешкоди на шляху до євроінтеграції. Протягом 22-31 липня вперше від початку повномасштабного російського вторгнення Україною пройшла хвиля мирних протестів, учасники яких вимагали від влади відновити незалежність САП і НАБУ.

31 липня Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт, який мав на меті повернути незалежність САП і НАБУ від Генерального прокурора[1].

Remove ads

Закон

Закон вносить низку змін до статей Кримінального процесуального кодексу України в частині впливу Генерального прокурора України на розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які до ухвалення закону були незалежними органами.

Відповідно до закону Генеральний прокурор матиме повноваження передавати справи, що перебувають у підслідності НАБУ, іншим органам, якщо вважатиме дії НАБУ неефективними, надавати письмові накази співробітникам НАБУ, визначатиме підслідність антикорупційних справ, матиме доступ до всіх матеріалів НАБУ, матиме повноваження закривати кримінальні справи, де підозрюваними виступають найвищі посадовці (Президент України, члени уряду, народні депутати, військовики вищого офіцерського складу, судді, прокурори, голови антикорупційних органів та члени РНБО), підписувати підозри в провадженнях НАБУ та під час дії воєнного стану призначати прокурорів без конкурсу[2].

Remove ads

Передумови

СБУ, ДБР та ОГП провели щонайменше 70 обшуків стосовно співробітників НАБУ без судових ухвал. Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. За результатами цієї перевірки СБУ може отримати інформацію про триваючі та заплановані НАБУ і САП оперативні заходи та слідчі дії. Розголошення цієї інформації може зірвати слідчі дії та триваючі розслідування.[3]

Remove ads

Ухвалення

Вранці 22 липня 2025 року відбулося засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності щодо внесення проєкту закону до другого читання. Засідання було скликано поспіхом і тривало онлайн протягом 10 хвилин; під час засідання комітету були внесені правки, що впливають на незалежність НАБУ і САП, при чому за свідченням членкині комітету депутатки Юлії Яцик розгляд правок відбувався без порівняльної таблиці, а голосування комітету відбувалося поспіхом[4].

Проєкт закону було внесено до розгляду до другого читання. Низка народних депутатів переважно з фракцій «Голос» і «Європейська Солідарність» намагалися зірвати ухвалення законопроєкту, заблокувавши трибуну в сесійній залі, проте закон був прийнятий 263 голосами «За»[5].

Поіменне голосування

Узагальнити
Перспектива

Поіменне голосування про проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану (№ 12414) — у другому читанні та в цілому[6]:

Більше інформації ПІБ, Фракція ...


Більше інформації Фракція, За ...

Увечері 22 липня Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт[7].

Remove ads

Реакція

Узагальнити
Перспектива

Акції протесту

Докладніше: Протести в Україні (2025)

Ухвалений закон викликав шквал критики з боку низки громадських організацій і діячів, оскільки втрата незалежності антикорупційних органів ускладнює шлях України до Європейського Союзу[8].

У кількох містах України зібралися мітинги[9]. У Києві на площі Івана Франка зібралося близько 1200 осіб, які вимагали ветувати закон[10]. Аналогічні мітинги відбувалися на проспекті Свободи у Львові, а також Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську, Рівному, Чернівцях, Сумах, Вінниці, Черкасах тощо[11][12][13][14]. Ці протестні акції стали першими від час російського вторгнення до України[15].

Акції проти закону продовжилися ввечері наступного дня, 23 липня; до участі доєдналися люди в щонайменше 22 містах по всій Україні[16].

  • Thumb
    Протести у Києві (23 липня 2025)
  • Thumb
  • Thumb
  • Thumb
    Протести у Львові (23 липня 2025)
  • Thumb
    Протести у Харкові (23 липня 2025)

Реакція високопосадовців

У НАБУ і САП висловили подяку учасникам акцій на їхню підтримку, зазначивши, що вони є свідчення довіри до цих органів, і запевнивши, що й далі працюватимуть над незалежністю своєї роботи[17].

Голова СБУ Василь Малюк заявив, що ухвала цього закону сприяла «поверненню до Конституції», а саме ліквідовувала дублювання повноважень генпрокурора та антикорупційних органів[18]. Начальник ГУР Кирило Буданов на тлі протестів закликав до єдності й діалогу[19].

23 липня президент Володимир Зеленський провів зустріч з керівниками безпекових та антикорупційних органів: САП, НАБУ, ДБР, НАЗК, СБУ, МВС та генеральним прокурором; за результатами наради Володимир Зеленський оголосив, що учасники погодились покращити роботу над кримінальними справами[20]. У вечірньому зверненні президент заявив, що ініціює новий законопроєкт, який матиме на меті забезпечити незалежність антикорупційних органів; у НАБУ і САП висловили підтримку такій ідеї[21].

Міжнародна реакція

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про серйозну стурбованість у зв'язку з ухваленням Верховною Радою закону, що ліквідовує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).[22].

Стурбованість висловили Міністр Франції у справах Європи Бенжамен Адад, Єврокомісар з економіки, відповідальний за фінансову допомогу Україні Валдіс Домбровскіс, міністри закордонних справ Нідерландів, Німеччини, Швеції[23].

Remove ads

Прийняття альтернативного закону

24 липня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної ради законопроєкт № 13533, який мав би замінити вже ухвалений закон, повернувши незалежність САП і НАБУ від Генерального прокурора[24]. Протягом наступних шести днів народні депутати зареєстрували ще 6 альтернативних законопроєктів[25].

31 липня президентський законопроєкт був ухвалений за основу і в цілому 331 голосами «За» народних депутатів[26], найменшу кількість голосів дала фракція "ВО Батьківщина"[27] .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести проти Закону 12404 в Україні
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads