Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Закордонець Леонід Олексійович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Закордонець Леонід Олексійович
Remove ads

Закордонець Леонід Олексійович ( Zakordonets Leonid )— лікар, український поет, член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературної премії імені Андрія Малишка. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член редколегії журналу «Дніпро».

Коротка інформація Закордонець Леонід Олексійович, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Народився 11 травня 1941 року в селищі Білогір'я (колишні Ляхівці) Хмельницької області у багатодітній працелюбній родині.

У 1958 році закінчив Бережанське медичне училище, працював завідувачем Гулівецьким фельдшерсько-акушерським пунктом на Хмельниччині.

З 1960 по 1963 рік перебував на службі в Радянській Армії.

У 1969 році закінчив Київський медичний університет ім. О. О. Богомольця,

працював лікарем-терапевтом Київської обласної клінічної лікарні, лікарем-

терапевтом Бучанської поліклініки, головним лікарем Коцюбинської лікарні в м. Ірпені

Київської області.

З 1975 по 1977 роки навчався в клінічній ординатурі Київського медінституту. З 1977 по

1993 рік – заступник головного лікаря з медичної частини санаторію «Україна»

(Ворзель),

з 1994 року по теперішній час – головний лікар санаторію «Зірка» там же, у Ворзелі Київської області.

Чимало поезій Л. Закордонця покладено на музику.

Нині живе та творить у місті Ірпінь

Remove ads

Творча діяльність

Перший вірш опублікував у Білогірській районній газеті у 1958 році.

З того часу ні на один день не випускав пера з рук.

Друкувався в газетах і журналах України, його твори часто звучали на радіо.

Автор слів ряду пісень на музику композиторів М.Катричка, О.Бурміцького, О.Моргун,

Ю.Рожкова, О.Марцинківського та інших.


Поезії автора покладені на музику:

«Карадаг» (комп. М.Катричко), «Люблю тебе»(комп. Ю.Рожков), «Мамо, присядь»

(комп.В.Аксьоненко), «Молитва» , «Вальс» (С.Крижанівський), «Акацій дух пливе

духмяний» (О.Бурмицький).


Своїми вчителями поет вважає багатьох творців літератури, але найбільше – Андрія

Малишка, Олеся Гончара, Бориса Олійника.

Вперше у виданні він з’явився у книзі «Вітрила», яка побачила світ у видавництві «Молодь» у 1969 році.

Потім вийшли одна за другою книги: «Дві любові», «Ці дні спалахують, минають», «І

щастя мав би я», «Вода не спить», «І поклявшись небом і землею», «Не розгубивши

святості душі», «Листя шафранної осені», «Боже, верни нам пам’ять», «Така пора»,

«Над світом пройдених доріг», «Вісь із каменю», «Висить зоря на срібній павутинці».

Remove ads

Бібліографія

  • «Від сьогоднішніх днів твої брови»
  • «Нині і назавжди» (1994)
  • «Дві любові» (1995)
  • «Ці дні спалахують, минають» (1995)
  • «Вода не спить» (1997)
  • «І щастя мав би я» (1997)
  • «І поклявшись небом і землею» (1997)
  • «Я приймаю майбутнє» (1999)
  • «Листя шафранної осені» (2000)
  • «Не розгубивши святості душі» (2000)
  • «Така пора» (2001)
  • «Боже, верни нам пам'ять» (2001)
  • «Над світом пройден павутинці» (2005).
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads