Закусило Валерій Васильович

Вале́рій Васи́льович Закуси́ло (27 жовтня 1987(19871027) — 18 січня 2020) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Валерій Закусило
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 жовтня 1987(1987-10-27) Сігулда
Смерть	18 січня 2020(2020-01-18) (32 роки) Оріхове
Псевдо	«Морячок»
Військова служба
Роки служби	-2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Бахмутку (з 2017)
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Закусило.

Життєпис

Народився 1987 року у місті Сігулда (Латвія). До 1991 року мешкав у латвійському місті Вангажі. Після розлучення батьків разом із батьком повернувся на його батьківщину — у село Гуничі (Овруцький район, Житомирська область), де ходив до школи. Закінчив Житомирський агротехнічний коледж. Мешкав у місті Біла Церква (Київська область).

Під час війни спочатку проходив службу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, а потім підписав контракт в 72-й бригаді. Старший солдат, номер обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки.

18 січня 2020-го загинув від кульового поранення у голову внаслідок ворожого обстрілу в Попаснянському районі — біля села Оріхове увечері. Обстріл тривав понад півтори години — з гранатометів та стрілецької зброї із боку окупованого села Березівське.

22 січня 2020 року похований у Білій Церкві, на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр», у місті оголосили День жалоби^[2]

Без Валерія лишилися батько Василь Степанович, мати (в Латвії), дві сестри (в Ірландії), дружина Гонтаренко (Закусило) Надія Володимирівна, дві сестри, дружина Надія та дві доньки — Анджеліна та Адель.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня^[4][5].