Залізне

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Залізне (значення).

Залі́зне (до 1921 — хутір Нелі́півський; до 2016 — місто Арте́мове) — місто у Торецькій міській громаді Бахмутського району Донецької області, Україна. Входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації. Відстань до Торецька автошляхом місцевого значення становить близько 6 км.

Залізне
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Тер. громада	Торецька міська громада
Засноване	1894
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 4 928 (01.01.2022)[1]
Площа	7 [2] км²
Густота населення	765 осіб/км²
Поштові індекси	85290—85292
Телефонний код	+380-6247
Координати	48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д.
Висота над рівнем моря	200 м
Назва мешканців	залі́знівець, залі́знівка, залі́знівці
Відстань
Найближча залізнична станція	Магдалинівка
До станції	5,8 км
До обл./респ. центру
- фізична	42,7 км
- залізницею	73 км
- автошляхами	52,3 км
До Києва
- залізницею	701 км
- автошляхами	699 км
Міська влада
Адреса	85296 Донецька обл., Торецька міськрада, м. Залізне, пр. Піонерів, 14
Міський голова	Наумов Володимир Олександрович
Залізне у Вікісховищі Карта Залізне Залізне

Не плутати з Неліпівка (смт).

Історія

Місто відоме з 1894 року як хутір Неліпівський. У липні 1905 року гірники Неліпівського рудника (пізніше шахта імені Артема) провели страйк, у якому взяли участь понад 100 гірників. У квітні 1916 року на Неліпівському руднику страйкувало понад 5 тисяч робітників. Радянська влада, встановлена 1917 року, головою ради робітничих депутатів обрала ударника М. І. Дубового^[3].

У квітні 1920 року хутір відвідав Артем (Ф. Сергєєв), який закликав гірників Неліпівського рудника взяти участь у відновленні Центральної шахти. Після смерті Артема рудник перейменований в шахту імені Артема, а 1921 року і сам хутір перейменовано на честь Артема. Статус міста хутір отримав 1938 року^[4].

У боях Другої світової війни взяли участь близько 3 тисяч артемівців, з них 1217 — загинули, 1648 бійців нагороджені орденами і медалями^[3]. 1960 року на братських могилах міста встановлено 2 пам'ятники загиблим воїнам — у дворі загальноосвітньої школи № 13 і біля будівлі Будинку культури.

Пам'ятники загиблим воїнам

8 грудня 2014 року проросійські терористи на чолі з полковником ФСБ російської федерації Ігорем Гіркиним відкрили по місту вогонь з наявної у них артилерії, та влучили у міську школу. В приміщенні знаходилося близько 50 дітей, яких вчитель сховав у підвалі, одна дитина зазнала осколкового поранення^[5].

Через небажання мати більше щось спільне з радянською владою та її правоприємницею російською федерацією, постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19.05.2016^[6] місто перейменоване на Залізне.

З осені 2024 року місто Залізне захоплене російськими окупаційними військами.

Населення

Населення міста згідно з переписом 2001 року становило 6725 мешканців, на початок 2004 року — 6,4 тис. мешканців. Від 1970 року населення міста скоротилося вдвічі: люди виїжджають, оскільки вибір місць роботи невеликий.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Відсоток
українці	53.68%
росіяни	43.13%
білоруси	1.91%
татари	0.28%
молдовани	0.23%
вірмени	0.15%
інші/не вказали	0.62%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	5419	82.82%
українська	1096	16.75%
білоруська	13	0.20%
вірменська	7	0.11%
румунська	2	0.03%
інші/не вказали	6	0.09%
Усього	6543	100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 6543 осіб, із них 16,75 % зазначили рідною мову українську, 82,82 % — російську, 0,20 % — білоруську, 0,11 % — вірменську, 0,03 % — молдовську^[9].

Економіка

Руїни закритої шахти імені Артема

Видобуток кам'яного вугілля (шахта імені Артема ДП «Торецьквугілля» — закрита). Понад 50 % зайнятих у народному господарстві працюють у вугільній промисловості — на шахті «Південна» (ДП «Торецьквугілля»), розташовані у смт Південному.

На майданчику закритої шахти імені Артема планується створення підприємства «ДзержинськЕкоЕнергоРесурс» із технологічним комплексом по переробки вуглевмісних відходів з муловідстійника збагачувальної фабрики «Дзержинська». На основі видобутих із відходів корисних компонентів будуть вироблятися високоякісні брикети для ТЕС і концентрат вугілля марки КЖ для коксохімії.

Транспорт

Розташоване за 6 км від залізничної станції Магдалинівка Донецької залізниці. До початку 2000-х років через місто проходив тролейбусний маршрут № 1 міста Торецька. До початку повномасштабного вторгнення россійсько-фашистських загарбників Залізне та Торецьк сполучали лише маршрутні таксі.

Визначні місця

• Дзержинський професійний гірничий ліцей
• Клуб шахти «Південна»
• загально-освітня школа № 13.
• міська лікарня № 1

Соціальна сфера

Місто має загальноосвітню школу, дитячий садок, професійний гірничий ліцей, територіальне медичне об'єднання, станцію швидкої допомоги.

Постаті

• Казарін Владислав Вадимович (1994—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.