Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Залізниця Санкт-Петербург — Варшава
залізнична лінія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Санкт-Петербург—Варшавська залізниця — залізниця, побудована в Російській імперії у 1852-1862 рр. відповідно до імператорського указу від 15 лютого 1851 року.
Протяжність — 1046 верст, з гілкою до кордону з Пруссією — 1225 верст (1280 км).
Проведена через Гатчину — Лугу — Псков — Остров — Питалово — Резекне — Дінабург — Вільно — Ландварово — Гродно — Білосток.
Гілки: Ландварово — Ковно — Вержболово — (179 верст); Питалово — Сіта (63 версти).
Сучасні ділянки дороги належать до Жовтневої, Латвійської, Білоруської, Литовських та Польських залізниць.
Remove ads
Історія залізниці
Узагальнити
Перспектива
У постійну експлуатацію введена 15 грудня 1862 року[1].
- 23 листопада 1851 року підписаний указ імператора Миколи I про будівництво залізниці Санкт-Петербург — Варшава. На казенні гроші дорогу довели лише до Гатчини — Кримська війна виснажила державні кошти.
- Будівництво розпочали 1852 року під керівництвом інженера генерал-майора Е. І. Герстфельда.
Технічні параметри мало відрізнялися від Петербурго-Московської залізниці. Земляне полотно та штучні споруди зводилися під два шляхи, проте верхня будова — під один шлях. Граничний ухил приймався у 6 тисячних, мінімальний радіус кривих — 1065 м. Проєктний обсяг земляних робіт досягав 96 млн кубометрів або 76 тисяч кубометрів на 1 км шляху. Вся лінія була розбита на 8 відділень. Деякі ділянки будувалися одночасно.
- 1 (13) листопада 1853 року відкрився рух потягів на ділянці Санкт-Петербург — Гатчина (41 верста / 45 км)[2].
- 10 жовтня 1856 року Рада Міністрів ухвалила рішення про залучення іноземного капіталу.
- 26 січня 1857 року було засноване Головне товариство російських залізниць (основний капітал — французький). Новоутвореному Товариству були передані залізниця та будівельні роботи.
Залізниця вводилася в експлуатацію ділянками:
- 5 (17) грудня 1857 року відкритий пасажирський рух на ділянці Гатчина — Луга.
- 10 (22) лютого 1859 року – пасажирський рух на ділянці Луга — Псков (128 верст)[3].
- 26 січня 1860 року – пасажирський рух на ділянці Псков — Остров (56 верст).
- 8 листопада 1860 року – пасажирський рух на ділянці Остров — Дінабург (191 верста)[4].
- 11 квітня 1861 року – пасажирський рух на ділянці Ковно — Прусський кордон.
- 15 березня 1862 року – пасажирський рух на ділянці Дінабург — Ландварово (178 верст).
- 15 (27) грудня 1862 року з введенням в експлуатацію ділянки Ландварово — Варшава-Віленська відбулося офіційне відкриття наскрізного руху по всій лінії. Довжина залізниці склала 1046 верст, відгалуження до кордону з Пруссією — 179 верст.
Будівничим Петербурго-Варшавської залізниці був генерал-лейтенант Бобринський В. О.
- З 1 січня 1894 року залізниця була викуплена Державною казною.
- У 1895 році відкрили для руху стратегічну гілку Орани — Оліта.
- У 1906 році залізниця стала двоколійною.
- 1 січня 1907 року Петербурго-Варшавська залізниця, поряд з Балтійською та Псково-Ризькою, увійшла до складу Північно-Західних залізниць. Залізниця складалася з «головного ходу» Санкт-Петербург — Варшава, гілки до кордону зі Східною Прусією, і трьох другорядних малодіяльних гілок протяжністю 1426 верст (з них 1208 верст — магістральних; 218 верст — другорядних).
Remove ads
Станції залізниці Санкт-Петербург — Варшава
Узагальнити
Перспектива
 | Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. |
Гатчина
Луга
Псков, 2018
Питалово
Рєжиця
Санкт-Петербург — Варшава (1046 верст)
.jpg)
Гілка Ландварово — Вержболово — Ейдкунен (Східно-Прусська залізниця) 162 версти
Гілка Орант — Оліта — Сувалки — Гродно (Лососна) (воєнно-стратегічна). 231 верста
Гілка Свенцяни — Березвеч (станом на 1906 р. — тупикова). 119 верст
Гілка Питалово — Сіта (станом на 1906 р.— тупікова). 63 версти
Remove ads
Інженерні споруди
Узагальнити
Перспектива
Мости
- Міст через р. Іжора (на 37-й версті).
- Міст через р. Ящеру
- Міст через р. Луга у ст. Преображенська. 1853–1857 рр. Перший в Росії металевий залізничний міст. Проект створений у 1852 році інженером Кербедзом С. В. Будувався під керівництвом інженера Стебницького І. І., Рерберга І. Ф. двопрогінний, з їздою поверху, довжиною по 55,3 м кожен. Нерозрізні ферми гратчастого типу з паралельними поясами і часто розташованими перехресними розкосами — на той час найбільш досконала мостова конструкція в Європі. Прогонові будови були виготовлені з вітчизняного заліза. Зруйнований у 1941 році
- Міст через р. Пскова (на 245-й версті).
- Міст через р. Череха.
- Міст через р. Многа (на 263-й версті).
- Міст через р. Велика поблизу Острова (на 306-й версті), інженер — Е. Колліньйон. Однопрогоновий, довжиною 88 м.
- Міст через р. Утроя
- Міст через р. Західна Двіна поблизу Двінської фортеці (на 499-й версті). 1858–1862 рр. Трёхпролётный, с ездой понизу.
- Міст через р. Няріс (на 621-й версті)
- Міст через р. Вілейка (на 650-й версті)
- Міст через р. Німан поблизу Ковно (на 755-й версті). инженер Сезанн[12].
- Міст через р. Німан поблизу Гродно (на 807-й версті). Підірваний у вересні 1915 року при відступі російської армії. Відновлений поляками у 1934 році
- Міст через р. Лососна (на 827-й версті).
- Міст через р. Нарев поблизу Лап.
- Міст через р. Західний Буг поблизу Малкіна (на 970-й версті).
- Міст через р. Вісла у Варшаві. Олександрівський міст. Як залізничний не використовувався. Побудований у 1858–1864 рр. за проектом інженера Кербедза С. В. Шість прольотів довжиною по 74,7 м.
Міст в Даугавпілсі. Березнь 2010 р.
Міст в Гродно. Дореволюційне фото
Панарський тунель під Вільно — Ландварово
Будівництво Ковенського тунеля
Тунелі
- Тунель (Паняряйський) поблизу Вільно (довжиною 430 м). 1862 р.[13]
Не діє з 1950-х рр.
- Тунель у Ковно (довжиною 1284 м). 1862 р.[14]
Капітальний ремонт відбувся у 2009 році. Тунелю присвячена поштова марка Литви, випущена у 2005 році[13]
Зазначені залізничні тунелі були першими в Російській імперії.[15]
Їхнім будівництвом керував інженер-підполковник Перрот Г. Ф.
Дамби
- Бузька. Розташова на 971–976 верстах на річці Західний Буг.
Remove ads
Підрозділи та установи залізниці
- Ощадна каса службовців.
- Ощадно-допоміжна каса службовців.
- Товариство споживачів при залізниці (засноване у 1891 році)
- Товариство взаємної допомоги службовців.
- Бібліотека службовців (відкрита у грудні 1905 року)
- Церква Св. Миколая Чудотворця в Лапах (закладена у 1903 році, освячена у 1906 році)
- Літографія
- Училища: Псковське (2-х класне; відкрите у 1903 році), Лапське (2-х класне; відкрите у 1868 році)
- Служба тракції.
- Телеграф.
- Юристконсульська частина
- Пожежна частина
- Лікарська частина
Remove ads
Рухомий склад
Узагальнити
Перспектива
Локомотиви
- Серії Г. Тип 0-3-0[16]. Товарні.
Заводи-виробники: «Шарп-Стюарт» (Манчестер, 1857 р. № 1—14; 1870 р. № 161-170), «Гуен» (Париж, 1860 р. № 31—40), «Зігль» (Відень, 1862 р. № 101-108; 1863 р. № 109, 110), «Сен-П'єр» (Бельгія), «Кітсон» (Дарлінгтон, 1871 р.), Ганноверське товариство (1871 р.), майстерні Петербурго-Варшавської залізниці (1873 р. № 231, 232).
- Серії Ф. Тип 1-2-0. Товаро-пасажирські.
Збудовані на заводі Р. Стефенсона (Ньюкасл-апон-Тайн) у 1860 р. № 3—6.
- Серії А. Типи: 2-1-0 та 1-2-1. Пасажирські.
- Тип 1-2-1. Збудовані на заводі «Кайль» у 1861 р. (№ 1—4).
- Тип 2-1-0. Побудовані на заводі Шнейдера у 1861 р. (№ 5, 6) і в дорожніх майстернях (1869–1870 рр., № 7, 8).
- Серії Б. Тип 1-2-0. Товаро-пасажирські.
Будувались заводами: «Шарп-Стюарт» (1857 г. № 1—26), «Борзіг» (Берлін, 1862 р. № 71—130; 1876 р. № 137-148), «Кульє» (Шарлеруа, 1863 р. № 64—70), завод у Ліндені (під Ганновером, 1875 р. № 131-136).
- Серії Д. Танк-паровози. Маневрові.
Будувались заводами: Леонарда (1862 р. № 1—12; 1871 р. № 16—22), «Гуен» (1871 р. № 23—25).
- Серії К.
- СО
Remove ads
Майстерні — Депо
- Санкт-Петербурзькі майстерні
- Двінські майстерні. Засновані у 1866 році
- Віленські майстерні
- Паровозне депо Луга
- Паровозне депо Псков
- Паровозне депо Вільно
- Паровозне депо Козлова-Руда
Історичні події
- 2 (15) березня 1917 року останній російський імператор Микола II в царському потязі, затриманому на станції Псков, підписав маніфест про зречення від престола.
- 25 лютого 1918 року у ст. Торошино був зупинений наступ німецьких військ.
- 18 січня 1944 року 1-й, 4-й та 5-й загони 7-ї Ленінградської партизанської бригади розгромили гарнізон ст. Торошино та підірвали залізничний міст через Пскову.[17]
Remove ads
Події. Катастрофи
- 16 червня 1902 року на 106-й версті відбулася аварія потягу № 24. Вбито 2 людини — кочегар та пасажир, важко поранена 1 людина, легко поранено 2 людини[18].
- 7 жовтня 1902 року аварія швидкого потягу № 12 сполученням Петербург — Варшава на перегоні Дукшти — Турмонт.
- 26 липня 1964 року аварія швидкого потягу № 80 сполученням Калінінград — Ленінград на 301-му км одноколійного перегону Дуловська — Черська. Лобове зіткнення. 36 загиблих.
Remove ads
Залізниця у літературі та мистецтві
.jpg)
- О. О. Блок. «Відплата». 1909 р.
«Вокзал заплеванный; дома, Коварно преданные вьюгам; Мост через Вислу, как тюрьма».[19]
- Ф. М. Достоєвський. Перший рядок роману «Ідіот» (1868 р.): «В конце ноября, в оттепель, часов в девять утра, поезд Петербургско-Варшавской железной дороги на всех парах подходил к Петербургу».
- В. В. Маяковський. «Росія. Мистецтво. Ми». 1914 р.
«Пора знать, что для нас „быть Европой“ — это не рабское подражание Западу, не хождение на помочах, перекинутых сюда через Вержболово, а напряжение собственных сил в той же мере, в какой это делается там!»[20]
- Саша Чорний (Олександр Михайлович Глікберг). Працював у службі контролю зборів Петербурго-Варшавської залізниці. Написав про свої робочі будні оповідання «Московський випадок», вірш «Служба зборів».
Кіно
- «Зайчик» (1964 р.; реж. Л. Ф. Биков)
Сучасні фотографії вокзалів
Архівні джерела
- РГИА, ф. 219, оп. 1/3, д. 4950. «Об открытии движения между С.Петербургом и Гатчино».
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 1. Доклад № 10. 24 января 1857 г. «Об изменении проекта конвенции с Прусским правительством о соединении Санкт-Петербурго-Варшавской железной дороги с Кенигсбергскою».
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6435. «О соединении Петергофской ж. д. с Варшавскою». 1858 г.
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6466. «Об открытии движения по жел. дороге между Лугою и Псковом». 1858–1862 гг.
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6508. «Об открытии готового участка Варшавской ж. д. от Пскова до Острова и временном свидетельстве до Динабурга». 1859–1862 гг.
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6510. «О соединении Рижско-Динабургской жел. дороги с Варшавскою».
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 5826. «Об устройстве Ковенского тоннеля». 1860–1862 гг.
- РГИА, ф. 446, оп. 21, д. 2. «О постройке в Варшаве станции Петербурго-Варшавской железной дороги». Доклад № 97. 6 апреля 1852 г.
- РГИА, ф. 1287, оп. 6, д. 1563, л. 7. «Прошение жителей г. Гродно об устройстве в городе станции Петербургско-Варшавской ж. д.» 1860 г.
- РГИА, ф. 354, оп. 1, дд. 1—546. 1851–1907 гг. Управление работами Петербурго-Варшавской железной дороги ГУПСиПЗ.
- РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6536. «Об открытии ветви Варшавской ж. д. к Кенигссбергу». 1861 г.
- РГИА, ф. 265, оп. 2, д. 1054. «О выкупе у Главного общества российский железных дорог Петербурго-Варшавской и Московско-Нижегородской железных дорог, и о приёме вновь в казну Николаевской железной дороги».
- РГИА, ф. 446, оп. 27, д. 3. Доклад № 180. 19 ноября 1873 г. «Об открытии 1-го ноября движения на 2-м участке Либавской ж. д. от ст. Калкун С.-Петербурго-Варшавской ж. д. до ст. Радзивилишек Либавской ж. д.»
- РГИА, ф 446, оп. 29, д. 12. Доклад № 11. 4 февраля 1894 г. «О принятии С.Петербурго-Варшавской, Николаевской, Московско-Нижегородской, Митавской, Риго-Двинской, Больдерааской и Орлово-Витебской железных дорог в казну».
- РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 15. Доклад № 65. 3 марта 1895 г. «Об открытии правильного пассажирского и товарного движения на стратегической Ораны-Олитской железнодорожной ветви».
- РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 17. Доклад № 288. 7 ноября 1895 г. «Об открыти движения на участке Свенцяны — Глубокое».
- РГИА, ф. 446, оп. 31, д. 20. «О переименовании Петербургско-Варшавской, Балтийской и Псково-Рижской ж. д. в Северо-Западные ж. д.» Доклад № 145. 14 июля 1906 г.
- РГИА, ф. 229, оп. 3, д. 913. «О слиянии Петербурго-Варшавской и Псково-Рижской железных дорог в одну сеть Северо-Западных дорог и сбережениях образовавшихся в 1907 г. в результате этого». 1907–1909 гг.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads