Квітень

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітень (значення).

Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях^[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← квітень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12	13
14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27
28	29	30
2025 рік

Квітень у Дніпрі

• I Січень
• II Лютий

• III Березень
• IV Квітень
• V Травень

• VI Червень
• VII Липень
• VIII Серпень

• IX Вересень
• X Жовтень
• XI Листопад

• XII Грудень

Квітень

Мініатюра Квітень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Заквітчана весна у Стрийському парку, Львів.

Назва

На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень^[a], квѣтень^[b], квитень, кветень^[c]) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття^[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі^[6]. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.

У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ^[7][8], що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник^[9], а також: бе́резень^[10], лукавець, снігогін, дзюрчальник^[11], тра́вень, со́чень^[12].

Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)^[13].

Кліматична характеристика в Україні

Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки у квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях^[14].

У фольклорі

• У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
• Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
• Сон на зиму відклади, а діло у квітні зроби;
• Квітневої роботи на май не відкладай;
• Квітневий день рік годує;
• Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /

Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

• 
  Медунка у квітні
• 
  Сонячний квітень
• 
  Квітень на берегах Ворскли
• 
  Пташині клопоти у квітневі дні
• 
  Квітневі річки Карпат
• 
  Квітень на Січеславщині
• 
  Сон-трава у квітні
• 
  Мігдаль  у квітні

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

• 8 квітня — День Горицвіту весняного (Адонісу)
• 11 квітня — День Сон-трави
• 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України / Міжнародний день польоту людини в космос
• 17 квітня — День пожежної охорони
• 18 квітня — День пам'яток історії та культури / Міжнародний день пам'яток і визначних місць
• 26 квітня — День Вишні
• 28 квітня — День охорони праці
• 30 квітня — День прикордонника України

Рухомі

• Перша неділя квітня
  • День геолога
• Третя субота квітня
  • День довкілля
• Перша неділя після весняного повного місяця
  • Великдень, або Воскресіння Христове^[15]

Інші

• 1 квітня
  • День сміху
  • Міжнародний день птахів
• 11 квітня
  • Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів
• 22 квітня
  • Міжнародний день Землі
• 23 квітня
  • Всесвітній день книги та авторського права
• 26 квітня
  • Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу

Рухомі

• Остання неділя квітня
  • Всесвітній день поріднених міст

Див. також

• Квітень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
• Список всіх днів

Коментарі

1. А саме:

   • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
   • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678^[2];
2. • Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
   • Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627^[3];
   • Часослов. Київ, 1633;
   • Полуустав. Київ, 1643;
   • Псалтир. Київ, [1643—1644];
   • Полуустав. Київ, 1672;
   • Святці. Київ, 1680;
   • Полуустав. Київ, 1691;
   • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
   • Устав молитв. Львів, 1670^[2];
3. • Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[4];
   • Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[5].