Залісся (Ряшів)

Залісся — колишнє село на Закерзонні, а тепер — південно-східна частина міста Ряшева, розташованого в Польщі, Підкарпатське воєводство.

Мікрорайон
Залісся пол. Zalesie
Греко-католицька церква
Координати 50°00′08″ пн. ш. 22°01′47″ сх. д.H G O
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське
Місто	Ряшів
Перша згадка	1400
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код	(+48) 17
Поштовий індекс	35-000
Автомобільний код	RZE
OSM	↑2632573 ·R (Ряшів)
Залісся Залісся (Польща)

Історія

Село відоме з 1400 р. у власності Пілецьких.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 р. Залісє знаходилось у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 116 будинків і 700 мешканці, з них 450 римо-католиків, 221 греко-католик і 29 юдеїв. Хоча шематизм того року засвідчив наявність 296 греко-католиків у селі та ще неуточнена кількість у присілку Чекай^[1]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

На 01.01.1939 році в селі проживало 920 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 600 поляків і 10 євреїв^[2]. Село входило до ґміни Слоцина Ряшівського повіту Львівського воєводства.

1945 року з села до СРСР вивезли 27 українців (8 родин). Переселенці прибули до Львівської та Тернопільської областей^[3]. Решта українців не могла протистояти антиукраїнському терору й етноциду після Другої світової війни.

У 1977 р. село приєднане до міста і відтоді з’явилися висотні будівлі посеред садибної забудови.

Церква

Граф Ян Клеменс Браницький своєю грамотою 2 липня 1737 р. надав греко-католицькому священику Білої Андрієві Русинкевичу ріллю для утримання пароха в парохії.^[4]

В 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Собору Пресвятої Богородиці Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, у селі було 183 парохіян і ще 5 у присілку Чекай. Парохія охоплювала також 10 міст (Ряшів, Тичин, Ланьцут, Сендзішув, Глогув, Тарнів, Бохня, Кольбушова, Тарнобжег, Ропчиці) і 24 села (Біла, Матисівка, Драбинянка, Кельнарова, Руське Село, Слотина, Малява, Красне, Крачкова, Забратівка, Лукавець, Лонка, Бзянка, Богухвала, Березівка, Мровля, Братковичі, Чекай, Старе Місто, Рафалівська Воля, Пшибишувка, Будивой, Хмільник, Старонива)^[5]. У 1889 р. змурована нова церква Собору Пресвятої Богородиці. Багатолітнім парохом церкви був отець Іван Негребецький, який на місці старої дерев'яної побудував нову муровану церкву.

У міжвоєнний час парохія входила до Лежайського деканату Перемишльської єпархії.

Після виселення українців церква перетворена на костел.