Замисловичі

Зами́словичі — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 946^[1] осіб (2001), налічується 387 дворів.

село Замисловичі
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Тер. громада	Олевська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060190160096396
Основні дані
Засноване	1545
Перша згадка	1545 (480 років)[1]
Населення	946 осіб[1] (2001)
Площа	2,46[1] км²
Густота населення	384,55[1] осіб/км²
Поштовий індекс	11020
Географічні дані
Географічні координати	51°15′10″ пн. ш. 27°56′43″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	178[2] м
Водойми	р. Перга
Місцева влада
Адреса ради	вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001
Карта
Замисловичі
Замисловичі
Мапа
Замисловичі у Вікісховищі

Назва

Згідно із місцевою легендою, місцевість, де й розташоване село, було колись суцільною трясовиною. Княгиня Ольга, яка проїжджала цією місциною, загрузла у болоті і як тільки ступила на землю сказала: «О зле болото!» (одне з місцевих урочищ має назву Озле). Потім вона замислилась, а місце, куди був спрямований її погляд, стало пізніше селом Замисловичі^{[джерело?]}.

Географія

Село розташоване за 25 км від районного центру (м. Олевськ) та за 12 км від залізничної станції Рудня-Радовельська. Селом протікає річка Перга.

	Шебедиха	Рудня-Замисловицька	Рудня-Озерянська
		Пн	Озеряни
		Зх    'Замисловичі'    Сх
		Пд
	Пояски	Дружба	Новоозерянка

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1176 осіб, з яких 588 чоловіків та 588 жінок^[3]/

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 946^[1] осіб. Станом на 01.01.2022 р. — 783^[4] особи.

Рідною мовою назвали^[5]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	943	99,68 %
російська	3	0,32 %

Історія

Перша згадка про село датується 1545^[1] роком — тоді село перебувало у власності князя Капустіна. Потім село стало помістям княгині Богдани Філонівни Друцької-Гірської (до шлюбу Кміта-Чорнобильська), будучи одержаним нею у спадок від покійного брата, дворянина Лазаря Філоновича Кміти-Чорнобильського.

Церква, фото П. Жолтовського, 1929 рік

У 1869 році у селі була збудована церква, яка була спалена німецькими військами під час Другої світової війни. Зараз на її місці розташований пам'ятник односільчанам, загиблим під час війни.

У 1906 році — село Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 75 верст, від волості 20. Дворів 136, мешканців 804^[6].

Встановлення радянської влади відбулося у січні 1918 року. У 1927 році у Замисловичах було засноване лісництво, а вже у 1931 році частина селян і бідняків об'єднались для ведення колективного господарства, створивши колгосп «Пролетар». У 1933 році у селі було відкрито початкову школу, яка у 1936 році стала семирічною. На той час у школі навчалось 120 учнів, першим вчителем був Є. О. Олександровський, а її директором — Данило Федорович Савенко. Під час відступу німецьких військ школу було спалено.

У 1920-х роках у селі діяла дослідна станція кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка^[7].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 5 жителів села^[8].

У період Другої світової війни на фронтах билися 478 мешканців села, з них 136 загинули. Близько 20 жителів Замисловичів воювали у складі партизанських загонів. У пам'ять про загиблих односільчан було споруджено обеліск.

15 липня 1943 року село було спалено, загинуло 110 жителів.

Після звільнення населеного пункту від німецької окупації, у січні 1944 року наново було створено колгосп імені Горького.

У 1952 році до колгоспу імені Горького було приєднано колгосп імені Паризької комуни. 25 березня 1960 року, згідно з рішенням Ради Міністрів УРСР колгосп імені Горького було реорганізовано в підсобне сільське господарство Білокоровицького лісгоспзагу, а з 1 червня 1960 року було організоване підсобне сільське господарство Білокоровицького лісгоспзагу з центром у селі Замисловичі, до якого увійшли землі колгоспів імені Горького (Замисловичі), «Зоря комунізму» (Озеряни) та імені Калініна (Топильня). У березні 1963 року підсобне господарство Білокоровицького лісгоспзагу було об'єднано з підсобним господарством Олевського лісгоспзагу (з центром у селі Замисловичі) і підпорядковане Олевському лісгоспзагу. 15 серпня 1964 року підсобне господарство, за рішенням ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР, було реорганізоване у хмелерадгосп «Олевський» з центром у селі Замисловичі.

У 1954 році було збудовано нову школу, яка у 1968 році стала середньою. У 1980 році, на кошти радгоспу «Олевський», було побудоване нове приміщення школи.

У радянські часи у центрі села було споруджено пам'ятник Володимиру Леніну.

18 січня 1995 року, Указом Президента України № 66/95 та рішенням загальних зборів членів № 1 від 10 листопада 1995 року, хмелерадгосп «Олевський» перетворено в колективне сільськогосподарське підприємство «Олевське». 3 грудня 1999 року, Указом Президента № 15-т-29/29 та рішенням загальних зборів членів, колективне сільськогосподарське підприємство «Олевське» реформоване у приватне сільськогосподарське підприємство «Олевське».

До 11 серпня 2016 року — адміністративний центр Замисловицької сільської ради Олевського району Житомирської області^[9].

Соціальна сфера

У селі працюють будинок культури, бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, ветеринарний пункт, поштове відділення. У Замисловичах здійснює діяльність «Олевське приватне орендне сільськогосподарське підприємство»^[10], лісництво, у розпорядженні якого перебувають 7,2 тис. га лісу.

Мешканцям села та його гостям надають послуги 3 приватні магазини і магазин райспоживспілки.

Замисловицька загальноосвітня школа I—III ступенів налічує 120 учнів (2012), педколектив — 18 учителів.

Політика

Докладніше: Замисловицька сільська рада

На виборах у селі Замисловичі працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

• Парламентські вибори 2002: зареєстровано 680 виборців, явка 84,56 %, найбільше голосів віддано за Комуністичну партію України — 40,35 %, за Виборчий блок політичних партій «За Єдину Україну!» — 23,65 %, за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 11,65 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Савицький Валентин Вікторович (самовисування) — 65,91 %, за Жуковського Миколу Петровича (КПУ) — 15,83 %, за Спіженка Юрія Прокоповича (самовисування) — 7,65 %^[11].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 644 виборці, явка 98,14 %, з них за Віктора Ющенка — 42,56 %, за Віктора Януковича — 30,22 %^[12].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 617 виборців, явка 72,93 %, найбільше голосів віддано за блок «Наша Україна» — 23,11 %, за Партію регіонів — 20,00 %, за Комуністичну партію України — 12,67 %^[13].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 620 виборців, явка 68,71 %, найбільше голосів віддано за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 40,85 %, за Партію регіонів — 23,71 %, за Блок Юлії Тимошенко — 15,26 %^[14].

Парламентські вибори 2012, результати голосування[15]
				віддано голосів
«Партія регіонів»			148
«КПУ»			84
ВО «Батьківщина»			58
«УДАР»			30
Інші			27

• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстрований 545 виборців, явка 70,09 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 32,46 %, за Юлію Тимошенко — 23,82 %, за Петра Симоненка — 9,16 %^[16].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 558 виборців, явка 71,51 %, з них за Юлію Тимошенко — 53,88 %, за Віктора Януковича — 42,86 %^[17].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 553 виборці, явка 62,75 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 42,65 %, за Комуністичну партію України — 24,21 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,71 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Пехов Володимир Анатолійович (ПР) — 56,14 %, за Тимошенко Миколу Михайловича (КПУ) — 21,35 %, за Озерчука Андрія Миколайовича (ВО «Батьківщина») — 13,74 %^[15]