Парламентські вибори в Україні 2012

Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року.^[1]

Див. також: Повторні вибори народних депутатів України 2013

Коротка інформація

Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах беруть тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.

Remove ads

Україна з часу від виборів до Верховної Ради 2007 року

Узагальнити

Перспектива

Політико-правові зміни

З часу від виборів до Верховної Ради (ВР) 2007 року, в Україні відбулася низка змін, зокрема у 2010 році було обрано нового президента Віктора Федоровича Януковича.

Після чого, рішенням Конституційного Суду про скасування поправок до Конституції від 8 грудня 2004 року, відомих як «політреформа» Україна знову була перетворена на президентсько-парламентську республіку,^[2]^[3] через що Верховна Рада втратила велику частку повноважень. На думку експертів, президент отримав майже необмежену владу.^[4]^[5]^[6]

Після чого Печерським районним судом м. Києва була засуджена за підписання газових контрактів, а потім і ув'язнена лідерка опозиції, найпопулярніший, згідно з соціологічними опитуваннями на грудень 2011, політик України.^[7]

За час від останніх виборів до ВР Україна за рейтингом демократії, який щорічно оприлюднює «Економіст», впала з 53 місця («неповна демократія»)^[8] до 79 («гібридний режим») (див. Індекс демократії), а в рейтингу «Індекс свободи слова», який оприлюднює міжнародна організація «Репортери без кордонів», Україна тільки за 2010 рік опустилась на 42 позиції й посіла 131 місце між Іраком (130) та Ізраїльськими територіями (132),^[9] чимало світових лідерів висловили занепокоєння поновленням авторитаризму в Україні,^[10]^[11]^[12] зокрема в тому що необмежена влада Президента може вплинути на демократичність виборів до ВР 2012 року.^[13]

22 січня 2012 року, в день Соборності опозиційні лідери підписали угоду про спільні дії. Документ було підписано на Софійській площі в Києві. Угоду підписали усі члени Комітету опору диктатурі, а також лідер партії «УДАР» Віталій Кличко із застереженням.^[14]

В лютому, в Україні розігрався гучний скандал. В середу 8 лютого 2012 Депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Роман Забзалюк оприлюднив аудіозаписи з уривками своєї розмови з лідером депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігорем Рибаковим. На них останній пропонує БЮТівцю гроші за вихід з опозиції.^[15] Інтернет ресурс «Українська правда» оприлюднив деякі аудіо-файли. Зокрема ті, де голос схожий на голос Рибакова розповідає, як влада планує використовувати адмінресурс.

27 лютого 2012 року, після тривалого перебування у СІЗО засуджений лідер опозиційної партії «Народна Самооборона», колишній Міністр внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович. Термін покарання — чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років; крім того, Юрія Луценка позбавлено 1 рангу державного службовця.^[16]^[17]

4 березня 2012 — у газеті The New York Times міністри закордонних справ Чехії, Польщі, Німеччини, Швеції, Великої Британії у статті «Сповзання України» висловили «занепокоєння з приводу стану демократії в Україні» та щодо питання парламентських виборів в Україні.^[18]

13 березня 2012 року, всі 24 члени Вченої ради Інституту соціології НАН України були викликані на допит до Служби безпеки України.

Офіційна причина визову на допит, як повідомили в СБУ, керівні вчені інституту як свідки у справі розтрати 920 тисяч гривень Центром адаптації державної служби та дочірнім підприємством Інституту соціології — «Центром соціальних експертиз»^[19]^[20].

Завідувач відділу теорії та методології Інституту економіки НАН України, головний науковий співробітник Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України Володимир Черняк так прокоментував цю подію:

Очевидно, що виклик провідних соціологів до СБУ був актом залякування. Напередодні виборів об'єктивна і не об'єктивна соціологія стає політичною зброєю. Партія регіонів має низький рейтинг і соціологи подають правдиву інформацію. Безперечно, їх хотіли залякати, щоб вони цього не робили…

Наступного дня інша соціологічна організація України Київський міжнародний інститут соціології КМІС — оприлюднив чергове своє опитування [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], яке відрізнялось від попереднього [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] проведеного в цей же самий час.

17 березня 2012 з'їзд партії «Сильна Україна» ухвалив рішення про ліквідацію партії. Делегати з'їзду підтримали пропозиції лідера партії Сергія Тігіпка об'єднати реформаторські зусилля з Партією регіонів.^[21]

11 квітня 2012 року фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив прес-реліз з даними про стан громадської думки населення України напередодні виборів:^[22]

У суспільстві ще до початку виборчої кампанії панує надзвичайно високий рівень недовіри до чесності прийдешніх виборів: 37% населення припускає, що результати можуть бути перекручені і ще 24% впевнені, що результати будуть перекручені.
Серед виборців немає спільної думки щодо найкращого варіанту об'єднання опозиції: 45% опитаних це байдуже, 22% вважають, щоб усі опозиційні сили йшли разом — («Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР», «Свобода» та інші), 8% підтримують варіант об'єднання лише «Батьківщини» і «Свободи», а на думку 11%, краще усім опозиційним силам, здатним здолати 5%-й бар'єр, іти окремо і вже потім об'єднатися.
Однозначно засуджують голосування за гроші 56% громадян, ще 27% ставляться до цього негативно, але «з розумінням», а 11% ставляться до продажу свого голосу цілком позитивно. Проте 73% не продаватимуть свій голос в принципі, ні за яку ціну, 2%, навпаки — готові продати за будь-яку ціну.
Найкориснішою на наступних парламентських виборах громадяни вважають діяльність західних спостерігачів (40%), за оцінкою ефективності йдуть українські спостерігачі від громадських організацій (35%), українські спостерігачі від партій та кандидатів (34%), міжнародні спостерігачі від країн СНД (20%).

23 квітня 2012 року лідери «Батьківщини» Юлія Тимошенко і «Фронту змін» Арсеній Яценюк заявили про формування спільного списку на парламентських виборах.^[23]

Зміни до виборчого законодавства

З ініціативи провладної фракції Партії Регіонів було змінено виборче законодавство за рік до виборів. Зокрема в новому законі заборонено брати участь у виборах політичним блокам, що на думку експертів, зроблено для того, щоб не дати об'єднатися розрізненій опозиції («Батьківщина», «Фронт Змін», «НУНС», ВО «Свобода», «Громадська Позиція», «УДАР»).^[24]^[25]^[26]^[27]

Було підвищено прохідний бар'єр з 3% до 5%, що на думку експертів зроблено для недопущення в Парламент багатьох розрізнених опозиційних партій.^[28]

Закон проголосований також частиною опозиції, що викликало черговий конфлікт у її рядах. Зокрема лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що в знак протесту його партія залишить «Комітет опору диктатурі»,^[29] також із незгодою його прийняття виступили Анатолій Гриценко, «Наша Україна»^[30], «УДАР» Віталія Кличка^[31].

Проти даного закону виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.^[32] Натомість Президент України, який підписав даний закон, запевнив, що вибори будуть чесними і демократичними.^[33]

Новий закон майже подібний до закону, за яким проводились вибори до ВР у 2002, який, на думку політологів та експертів^[34]^[35]^[36]^[37]^[38], дасть змогу Партії Регіонів повторити результат колись провладного блоку «ЗАєдУ» («За єдину Україну») на парламентських виборах 2002, який, маючи до виборів рейтинг 6%^[39], отримавши на виборах 11%^[40], зумів сформувати більшість у Верховній Раді 2002 року.^[41]

Мотивування змін

Ці зміни в законодавстві були викликані швидко падаючою популярністю Партії Регіонів, яка з 2007 до 2011 втратила більше двох третин своїх прихильників^[42], що за проведення виборів за минулим законом означало б втрату контролю над ВР з боку пропрезидентської Партії Регіонів.^[38]

Падіння рівня підтримки провладної Партії Регіонів пояснюється непопулярними рішеннями, які були неоднозначно сприйняті тією чи іншою частиною українського суспільства, прийняттям пенсійної та податкової реформ, можливим прийняттям так званої «Земельної реформи» яка має перетворити українську землю на товар, скасуванням пільг «чорнобильцям» та «афганцям», співпраця Президента тільки з однією релігійною конфесією — з однієї сторони, відмовою від вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, що було сприйнято як зрада зі сторони виборців росіян, які населяють частину Півдня і Сходу України — з іншої сторони.

Зміни правил голосування за відкріпними талонами

Після ухвалення нового Закону «Про вибори народних депутатів» Центральна виборча комісія України 22 вересня 2012 року ухвалила рішення про можливість зміни місця голосування лише в межах виборчого округу^[43].

Створення одномандатних виборчих округів

Одномандатні округи за областями та зміни у порівнянні з 2002 роком.

Деталізована карта меж одномандатних виборчих округів 2012 р.

Центральна виборча комісія України постановою № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» від 28 квітня 2012 утворила 225 виборчих округів, середня кількість виборців в одному окрузі, виходячи з даних державного реєстру, становить 161 140 осіб, допустиме відхилення від цієї чисельності — 12%. В Південно-Східних областях є 106 мандатів, а в Центрально-Західних областях 119 мандатів.^[44]^[45].

Remove ads

Соціологічні опитування

Узагальнити

Перспектива

Список останніх опитувань громадської думки

За вимогами українського законодавства від четверга 18 жовтня заборонялося публікування передвиборних соціологічних опитувань.^[46]

Більше інформації Опитування, Дата ...

Список останніх опитувань громадської думки
Опитування	Дата	Партія Регіонів	Батьківщина	УДАР	КПУ	Свобода	Україна — Вперед!	Народна партія	Наша Україна	Фронт Змін	Громадянська позиція	Сильна Україна	Не визначились
Социс [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]	09.10-15.10	31,8	22,1	19,5	12,9	6,5	2,9	N\A	1,5	N\A	N\A	N\A	N\A
Research & Branding Group	27.09-09.10	27,8	19,4	16,6	11,2	4,7	2,8	N\A	1,7	N\A	N\A	N\A	12,0
Всеукраїнська соціологічна служба ^{[неавторитетне джерело]}	05.10-07.10	20,7	16,9	14,4	10,1	5,3	5,1	N\A	4,7	N\A	N\A	N\A	5,8
Право народа ^{[неавторитетне джерело]}	27.09-07.10	23,4	14,8	15,2	12,1	5,0	6,3	N\A	1,7	N\A	N\A	N\A	14,6
«ФОМ-Украина»	26.09-06.10	19,7	11,1	16,1	7,9	3,2	3,1	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A
АПК «Перспектива» [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	27.09-05.10	27,2	22,3	16,4	7,7	5,3	N\A	N\A	5,2	N\A	N\A	N\A	N\A
Рейтинг [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]	25.09-05.10	23,0	16,5	17,9	12,8	6,0	3,1	N\A	1,0	N\A	N\A	N\A	17,2
КМІС [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.]	18.09-04.10	30,7	19,8	21,5	13,3	6,7	2,6	N\A	1,3	N\A	N\A	N\A	N\A
КМІС [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]	21.09-03.10	33,3	20,5	19,1	12,9	7,8	2,3	N\A	1,5	N\A	N\A	N\A	N\A
Дем. ініціативи	18.09-04.10	23,3	15,1	16,0	10,1	5,1	2,1	N\A	1,3	N\A	N\A	N\A	24,0
ЦСД Софія	23.09-01.10	29,5	17,2	18,0	9,0	5,9	4,6	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	11,6
Всеукраїнська соціологічна служба [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	28.09-30.09	20,3	16,6	14,2	10,0	4,7	5,1	N\A	3,8	N\A	N\A	N\A	N\A
GfK NOP Ltd [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]	12.09-27.09	25	15	17	9	3	3	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	13
«Перспектива» [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	06.09-26.09	26,4	21,6	15,9	8,5	5,4	3,2	N\A	4,1	N\A	N\A	N\A	N\A
Інститут соціологічних та маркетингових досліджень [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	06.09-26.09	23,8	16,2	15,0	11,1	4,7	5,8	N\A	4,5	N\A	N\A	N\A	18,9
КМІС (на замовлення AlphaVu)	01.09-18.09	22	13	14	9	4	3	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A
Социс [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.]	07.09-17.09	21,2	17,2	12,7	9,4	3,4	3,2	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	15,0
DEFgroup [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	05.09-15.09	27,5	21,5	12,0	10,2	5,1	4,3	N\A	3,6	N\A	N\A	N\A	15,0
PolitLab [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] ^{[неавторитетне джерело]}	06.09-13.09	26,7	15,0	11,1	11,4	3,2	6,9	0,9	1,3	N\A	N\A	N\A	16,4
Інститут досліджень регіонального розвитку України^[47] ^{[неавторитетне джерело]}	01.09-10.09	23,8	14,6	15,7	9,5	4,3	6,5	0,9	1,3	N\A	N\A	N\A	18,7
Рейтинг^[48] [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49]	11.09.2012	26,3	22,6	12,0	10,8	4,1	3,7	N\A	1,1	N\A	N\A	N\A	16,6
Research & Branding Group [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]	23.08-05.09	27,0	20,4	13,4	10,9	4,5	3,7	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A
GFK [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.]^[49]	20.08-01.09	24,0	17,0	12,0	8,0	3,0	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	N\A	24
Рейтинг, Центр Разумкова, Социс, GFK Ukraine [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]	17 серпня 2012	24,6	26,2	11,8	9,4	4,2	4,3	1,3	0,8	N\A	N\A	N\A	15,4
Центр Разумкова^[48] [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49]	15 серпня 2012	25,9	23,2	11,1	7,6	3,6	3,9	N\A	0,7	N\A	N\A	N\A	19,9
Рейтинг [Архівовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.]	Липень 2012	20,3	25,5	10,6	9,8	4,4	4,4	1,2	1,0	N\A	N\A	N\A	18,5
GFK Ukraine^{[недоступне посилання]}	2 — 20 червня 2012	19,4	19,3	12,4	4,7	N\A^[50]	N\A^[50]	N\A^[50]	N\A^[50]	N\A	N\A^[50]	N\A	35
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з липня 2019]}^[48]	8 — 17 червня 2012	29,1	26,2	14,5	10,6	5,6	5,9	1,9	1,3	N\A	2,4	N\A	N\A
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з червня 2019]}^[48]	23 травня — 1 червня 2012	27,7	26,3	15,5	5,4	5,1	4,8	2,3	0,7	N\A	1,9	N\A	N\A
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з липня 2019]}^[48]	14 — 26 квітня, 2012	28,2	28,6	10,6	8,5	5,1	4,1	2,2	1,6	N\A	3,1	N\A	N\A
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з червня 2019]}^[48]	12 — 24 квітня, 2012	31,3	17,7	11,0	9,4	5,0	4,6	2,0	1,1	11,9	1,9	N\A	N\A
Центр Разумкова [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.]^[48]	14 — 19 квітня, 2012	23,3	26,8^[51]	10,1	7,3	5,7	5,4	1,6	0,6	N\A	2,9	N\A	N\A^[52]
Рейтинг [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]^[48]	15 — 26 березня, 2012	21,3	20,9	7,2	7,4	4,3	0,9	1,5	0,9	9,9	2,7	N\A	17,7
Рейтинг [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]^[48]	10 — 24 лютого, 2012	18,2	19,6	6,5	7,0	4,3	0,6	1,6	0,7	2,9	2,1	11,2	13,9
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з червня 2019]}^[48]	10 — 19 лютого, 2012	19,7	15,0	6,1	6,2	3,8	0,7	0,5	1,3	9,3	2,3	3,4	26,7
КМІС^{[недоступне посилання]}^{[недоступне посилання з червня 2019]}^[48]	10 — 19 лютого, 2012	26,3	22,3	7,3	9,0	5,5	N\A	N\A	N\A	12,6	3,0	5,8	N\A
Рейтинг [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.]^[48]	Грудень, 2011	19,4	20,3	5,0	8,1	4,4	N\A	1,2	1,0	11,3	2,3	N\A	14,0
Центр Разумкова^[53]	Грудень, 2011	13,9	15,8	5,1	5,3	3,6	N\A	N\A	N\A	9,6	N\A	N\A	13,1
КМІС [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]^[48]	4 — 15 листопада, 2011	23,8	19,3	8,4	9,6	4,4	N\A	N\A	N\A	13,4	2,1	6,1	N\A
Парламентські вибори, 2007	30 вересня, 2007	34,37	30,71^[54]	N\A	5,39	0,76	N\A	3,96^[55]	14,5	N\A	N\A	N\A	N\A

Партії

Партії, що мали шанси подолати 5% за даними опитувань громадської думки (дивіться вище)

Більше інформації №, Партія ...

№	Партія
№ 1	Українська платформа «Собор»
№ 2	Соціалістична партія України
№ 3	Комуністична партія України
№ 4	Рідна Вітчизна
№ 5	Руський блок
№ 6	Україна — Вперед!
№ 7	ВО «Громада»
№ 8	Українська національна асамблея
№ 9	Ліберальна партія України
№ 10	Нова політика
№ 11	Свобода
№ 12	Зелена планета
№ 13	Партія Пенсіонерів України
№ 14	Наша Україна
№ 15	Зелені
№ 16	Партія зелених України
№ 17	УДАР
№ 18	Україна майбутнього
№ 19	Батьківщина
№ 20	Партія регіонів
№ 21	Народно-трудовий союз України
№ 22	Радикальна партія Олега Ляшка

Remove ads

Результати

Узагальнити

Перспектива

Докладніше: Результати Парламентських виборів в Україні 2012 у районах та міськрадах

Докладніше: Результати Парламентських виборів в Україні 2012 у містах

Більше інформації Партія, Багатомандатний округ ...

Партія	Багатомандатний округ	Одно- мандатні округи	Всього місць
Голоси	%	+/-	Місця	Місця	+/-
	Партія регіонів	6,116,815	30.00	▼ 4.37	72	113	185 / 450	▲ 10
	Батьківщина (включно з Об'єднаною опозицією)^[a]	5,208,390	25.55	▼ 5.17^[b]	62	39	101 / 450	▼ 55
	Український Демократичний Альянс за Реформи (УДАР)	2,847,878	13.97	Нова	34	6	40 / 450	Нова
	Комуністична партія України	2,687,246	13.18	▲ 7.79	32	—	32 / 450	▲ 5
	Свобода	2,129,246	10.45	▲ 9.68	25	12	37 / 450	▲ 37

	Україна — Вперед!	322,202	1.58	Нова	—	—	—	Нова
	Наша Україна	226,482	1.11	▼ 13.05^[c]	—	—	—	▼ 72
	Радикальна партія Олега Ляшка	221,136	1.08	Нова	—	1	1 / 450	Нова
	Партія пенсіонерів України	114,198	0.56	▲ 0.41^[d]	—	—	—	▬ 0
	Соціалістична партія України	93,081	0.46	▼ 2.41	—	—	—	▬ 0
	Партія зелених України	70,316	0.35	▼ 0.06	—	—	—	▬ 0
	Українська партія «Зелена планета»	70,117	0.35	—	—	—	—	▬ 0
	Руський блок	63,530	0.31	—	—	—	—	▬ 0
	Зелені	51,386	0.25	Нова	—	—	—	Нова
	Україна майбутнього	38,544	0.19	Нова	—	—	—	Нова
	Рідна Вітчизна	32,724	0.16	Нова	—	—	—	Нова
	Народно-трудовий союз України	22,854	0.11	Нова	—	—	—	Нова
	Нова політика	21,033	0.10	—	—	—	—	▬ 0
	Громада	17,678	0.08	—	—	—	—	▬ 0
	УНА-УНСО	16,937	0.08	—	—	—	—	▬ 0
	Ліберальна партія України	15,566	0.07	—	—	—	—	▬ 0
	Єдиний центр	—^[e]	—	—	—	3	3 / 450	Нова
	Народна партія	—^[e]	—	—	—	2	2 / 450	▼ 18^[f]
	Союз	—^[e]	—	—	—	1	1 / 450	▲ 1
	Самовисуванці	—	—	—	—	43	43 / 450	▲ 43
Всього дійсних голосів	20,388,138	100		225	220	445
Бюлетені, визнані недісними	409,068	1.97
Вакантні місця (округи із невстановленим результатом)					5	5 / 450
Всього	20,797,206			225	225	450
Загальна кількість виборців / Явка	36,213,010	57.43
Джерело: Результати за партійними списками, Результати в одномандатних округах
Примітки: "Об'єднана опозиція" - назва коаліції партій, усі з яких брали участь у виборах під "парасолькою" ВО "Батьківщина" Порівняно із результатом Блоку Юлії Тимошенко, головною частиною якого було ВО "Батьківщина" Порівняно із результатом блоку Наша Україна — Народна самооборона, головною частиною якого була партія "Наша Україна" Порівняно із результатом Блоку партії пенсіонерів України Партія не висувала кандидатів у загальнонаціональному багатомандатному окрузі Порівняно із результатом Блоку Литвина, головною частиною якого була Народна партія

Явка

За даними ЦВК, явка виборців на виборчі дільниці становила 57,98 %^[56]^[57]:

найбільша явка була у Львівській області (67,12 %), Тернопільській області (66,78 %), Волинській області (65,74 %), Вінницькій області (62,89%), Хмельницькій області (62,34 %) та Києві (62,11 %).^[57]
найнижча активність виборців була у Криму (49,45%), Одеській області (49,64%), місті Севастополі (49,65%) (у кожному з регіонів не перевищивши 50 %), Херсонській області (50,90%) та Закарпатській області (51,61%)^[58]^[59].

Післявиборчі опитування

В день виборів соціологи провели 6 опитувань на виході з дільниць^[60].

Більше інформації Політична партія, «Демініціатива», КМІС і Центр Разумкова ...

Політична партія	«Демініціатива», КМІС і Центр Разумкова	«TNS і SOCIS»	«Рейтинг»	«Research&Branding Group»	Соціальний моніторінг	«Савік Шустер Студія»^[61]
Партія регіонів	28,1%	30,48%	27,6%	31,6%	32%	30,48%
ВО «Батьківщина»	24,7%	23,87%	23,4%	23,7%	23,2%	23,87%
УДАР	15,1%	14,67%	14,3%	13,2%	14,4%	14,67%
ВО «Свобода»	12,3%	11,92%	12,5%	11%	12,6%	11,92%
Комуністична партія України	11,8%	12,07%	12,5%	13%	11,5%	12,07%

Пропорційна частина виборів (партійна)

Із загальної кількості виборців, внесених до списків виборців 36 213 010 осіб у голосуванні взяли участь 20 797 206 осіб, серед яких 949 417 голосували не у приміщенні для голосування (на дому). 409 068 виборчих бюлетенів було визнано недійсними.

Результати партій, що пройшли до парламенту, за регіонами:

Більше інформації Регіон, Партія Регіонів ...

Регіон	Партія Регіонів	ВО «Батьківщина»	Партія «УДАР»	Компартія	ВО «Свобода»
Україна	30,00	25,54	13,96	13,18	10,44
Схід
Донецька	65,09	5,26	4,71	18,85	1,20
Луганська	57,06	5,49	4,74	25,14	1,29
Харківська	40,98	15,51	12,82	20,84	3,83
Південь
Крим	52,34	13,09	7,17	19,41	1,04
Запорізька	40,95	14,93	12,40	21,16	3,85
Миколаївська	40,51	16,93	12,51	19,09	4,3
Одеська	41,90	15,49	13,77	18,16	3,30
Херсонська	29,34	21,80	13,63	23,34	4,71
м. Севастополь	46,9	5,86	5,04	29,46	1,37
Центральна Україна
Вінницька	17,38	45,01	13,38	8,86	8,40
Дніпропетровська	35,79	18,38	14,61	19,38	5,19
Кіровоградська	26,25	32,17	14,87	13,46	6,22
Полтавська	21,91	30,14	18,47	13,49	7,94
Черкаська	18,65	37,78	17,23	9,29	9,48
Північ
Житомирська	21,61	36,15	14,19	12,87	7,47
Київська	21,00	36,63	18,73	6,17	10,84
Сумська	21,09	36,27	16,71	12,24	6,37
Чернігівська	20,09	30,73	12,91	13,20	5,98
м. Київ	12,60	30,99	25,45	7,23	17,33
Захід
Волинська	12,92	39,46	15,96	6,97	17,98
Закарпатська	30,87	27,69	20,03	5,03	8,35
Івано-Франківська	5,18	38,21	15,25	1,78	33,79
Львівська	4,70	36,48	14,44	1,99	38,02
Рівненська	15,80	36,59	17,25	6,21	16,63
Тернопільська	6,40	39,04	14,68	1,92	31,22
Хмельницька	18,69	37,71	16,33	8,81	11,79
Чернівецька	20,77	39,60	19,13	5,36	8,71
ЗВО	23,27	19,85	22,11	3,46	23,63

Результат Партії регіонів за областями
Результат ВО «Батьківщина» за областями
Результат УДАРу за областями
Результат Компартії за областями
Результат Компартії за районами та містами
Результат ВО «Свобода» за областями
Результат ВО «Свобода» за районами та містами
Результат «Україна - Вперед!» за областями
Результат «Наша Україна» за областями
Результат Партії Олега Ляшка за областями
Лідери в одномандатних округах^[62]
Лідери у районних центрах та містах обласного підпорядкування в багатомандатному окрузі
Відхилення результатів по 5 партіях, що пройшли до парламенту, від загальноукраїнського результату
Зміна відсоткового співвідношення між прохідними "помаранчевими" і "біло-блакитними" партіями порівняно з виборами 2007 р. Помаранчевий колір - порівняно з 2007 р. посилились позиції ОО+УДАР+Свобода, синій колір - посилились позиції ПР+КПУ

Зміна кількості виборців, що голосували за Партію регіонів у 2007–2012 роках

Більше інформації Область, парламентські ...

Область	парламентські вибори 2012	парламентські вибори 2007	різниця, осіб	різниця, %
Крим	384 052	536 569	−152 517	−28,4%
Вінницька область	138 619	108 910	29 709	27,3%
Волинська область	65 127	38 046	27 081	71,2%
Дніпропетровська область	497 542	789 955	−292 413	−37,0%
Донецька область	1 274 915	1 720 073	−445 158	−25,9%
Житомирська область	127 749	146 333	−18 584	−12,7%
Закарпатська область	144 631	97 152	47 479	48,9%
Запорізька область	327 160	516 345	−189 185	−36,6%
Івано-Франківська область	34 076	23 192	10 884	46,9%
Київська область	180 284	118 714	61 570	51,9%
Кіровоградська область	109 835	128 233	−18 398	−14,3%
Луганська область	579 589	932 833	−353 244	−37,9%
Львівська область	61 794	62 551	−757	−1,2%
Миколаївська область	191 528	304 075	−112 547	−37,0%
Одеська область	363 210	526 179	−162 969	−31,0%
Полтавська область	149 428	191 000	−41 572	−21,8%
Рівненська область	83 057	61 825	21 232	34,3%
Сумська область	111 844	95 775	16 069	16,8%
Тернопільська область	36 190	20 069	16 121	80,3%
Харківська область	464 143	659 324	−195 181	−29,6%
Херсонська область	126 055	213 996	−87 941	−41,1%
Хмельницька область	120 110	100 919	19 191	19,0%
Черкаська область	116 855	101 971	14 884	14,6%
Чернівецька область	84 517	68 796	15 721	22,9%
Чернігівська область	105 618	120 056	−14 438	−12,0%
Київ	165 120	205 248	−40 128	−19,6%
Севастополь	68 945	118 917	−49 972	−42,0%
Закордонний округ	4 753	6 839	−2 086	−30,5%
Всього	6 116 746	8 013 895	−1 897 149	−23,7%

Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Батьківщина» у 2007–2012 роках

Більше інформації Область, Парламентські ...

Область	Парламентські вибори 2012	Парламентські вибори 2007	різниця, осіб	різниця, %
Крим	96 074	60 968	35 106	57,6%
Вінницька область	358 878	433 455	−74 577	−17,2%
Волинська область	198 874	325 709	−126 835	−38,9%
Дніпропетровська область	255 519	343 398	−87 879	−25,6%
Донецька область	103 105	93 762	9 343	10,0%
Житомирська область	213 714	241 589	−27 875	−11,5%
Закарпатська область	129 739	141 800	−12 061	−8,5%
Запорізька область	119 271	136 552	−17 281	−12,7%
Івано-Франківська область	251 054	397 326	−146 272	−36,8%
Київська область	314 520	485 666	−171 146	−35,2%
Кіровоградська область	134 560	178 507	−43 947	−24,6%
Луганська область	55 785	64 697	−8 912	−13,8%
Львівська область	466 352	752 127	−285 775	−38,0%
Миколаївська область	80 052	92 837	−12 785	−13,8%
Одеська область	134 301	138 279	−3 978	−2,9%
Полтавська область	205 593	292 145	−86 552	−29,6%
Рівненська область	192 332	302 552	−110 220	−36,4%
Сумська область	192 319	271 361	−79 042	−29,1%
Тернопільська область	220 743	342 930	−122 187	−35,6%
Харківська область	172 295	217 426	−45 131	−20,8%
Херсонська область	93 661	114 152	−20 491	−18,0%
Хмельницька область	242 270	345 818	−103 548	−29,9%
Черкаська область	236 664	309 421	−72 757	−23,5%
Чернівецька область	161 134	189 132	−27 998	−14,8%
Чернігівська область	161 518	242 869	−81 351	−33,5%
Київ	406 086	629 904	−223 818	−35,5%
Севастополь	8 623	9 245	−622	−6,7%
Закордонний округ	4 054	8 566	−4 512	−52,7%
Всього	5 209 090	7 162 193	−1 953 103	−27,3%

Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Свобода» у 2007–2012 роках

Більше інформації Область, Парламентські ...

Область	Парламентські вибори 2012	Парламентські вибори 2007	різниця, осіб	різниця, раз
Крим	7 637	827	6 810	8,2
Вінницька область	67 024	4 120	62 904	15,3
Волинська область	90 612	8 215	82 397	10,0
Дніпропетровська область	72 257	4 471	67 786	15,2
Донецька область	23 557	2 123	21 434	10,1
Житомирська область	44 188	2 566	41 622	16,2
Закарпатська область	39 160	2 670	36 490	13,7
Запорізька область	30 758	1 968	28 790	14,6
Івано-Франківська область	222 013	26 792	195 221	7,3
Київська область	93 082	6 146	86 936	14,1
Кіровоградська область	26 026	1 207	24 819	20,6
Луганська область	13 203	798	12 405	15,5
Львівська область	499 703	45 681	454 022	9,9
Миколаївська область	20 356	1 137	19 219	16,9
Одеська область	28 618	1 771	26 847	15,2
Полтавська область	54 206	2 378	51 828	21,8
Рівненська область	87 444	6 680	80 764	12,1
Сумська область	33 783	1 335	32 448	24,3
Тернопільська область	176 534	22 886	153 648	6,7
Харківська область	43 461	2 978	40 483	13,6
Херсонська область	20 255	1 010	19 245	19,1
Хмельницька область	75 748	3 461	72 287	20,9
Черкаська область	59 414	4 851	54 563	11,2
Чернівецька область	35 450	3 129	32 321	10,3
Чернігівська область	31 473	1 645	29 828	18,1
Київ	227 118	17 105	210 013	12,3
Севастополь	2 026	170	1 856	10,9
Закордонний округ	4 827	590	4 237	7,2
Всього	2 129 933	178 710	1 951 223	10,9

Мажоритарна частина виборів (в одномандатних округах)

Список депутатів за одномадатними округами

Більше інформації №, Регіон ...

№	Регіон	Одно- мандатний виборчий округ	Кандидат, який набрав найбільшу к-сть голосів «ЗА»	% голосів «ЗА»	Висунений партією
1	АР Крим	001	Дзоз Віталіна Олексіївна	38,76 %	Партія регіонів
1	АР Крим	002	Миримський Лев Юлійович	36,45 %	Партія «Союз»
1	АР Крим	003	Нетецька Олена Анатоліївна	50,37 %	Партія регіонів
1	АР Крим	004	Парасків Олег Дмитрович	34,00 %	Партія регіонів
1	АР Крим	005	Лютікова Валентина Іванівна	41,81 %	Партія регіонів
1	АР Крим	006	Льовочкіна Юлія Володимирівна	60,01 %	Партія регіонів
1	АР Крим	007	Брайко Сергій Борисович	52,21 %	Партія регіонів
1	АР Крим	008	Дейч Борис Давидович	62,42 %	Партія регіонів
1	АР Крим	009	Нечаєв Олександр Ігоревич	58,07 %	Партія регіонів
1	АР Крим	010	Груба Григорій Іванович	41,60 %	Партія регіонів
2	Вінницька область	011	Домбровський Олександр Георгійович	30.16 %	самовисування
2	Вінницька область	012	Порошенко Петро Олексійович	71,52 %	самовисування
2	Вінницька область	013	Катеринчук Микола Дмитрович	64,34 %	Батьківщина
2	Вінницька область	014¹	Жеребнюк Віктор Миколайович¹	33,32 %	Партія регіонів
2	Вінницька область	015	Джига Микола Васильович	39,65 %	Партія регіонів
2	Вінницька область	016	Калетник Оксана Миколаївна	43,22 %	самовисування
2	Вінницька область	017	Заболотний Григорій Михайлович	46,73 %	самовисування
2	Вінницька область	018	Калетнік Григорій Миколайович	46,15 %	самовисування
3	Волинська область	019	Мельник Євген Іванович	36,46 %	Свобода
3	Волинська область	020	Мартиняк Сергій Васильович	29.36 %	самовисування
3	Волинська область	021	Івахів Степан Петрович	37.23 %	самовисування
3	Волинська область	022	Палиця Ігор Петрович	40,27 %	самовисування
3	Волинська область	023	Єремеєв Ігор Миронович	48,50 %	самовисування
4	Дніпропетровська область	024	Безбах Яків Якович	43,06 %	самовисування
4	Дніпропетровська область	025	Циркін Ігор Маркович	40,94 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	026	Ступак Іван Іванович	51,84 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	027	Момот Олександр Іванович	38,25 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	028	Морозенко Євгеній Вадимович	33,87 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	029	Бутківський Віктор Володимирович	41,40 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	030	Гузенко Костянтин Олександрович	32,78 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	031	Павлов Костянтин Юрійович	43,37 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	032	Любоненко Юрій Вікторович	46,70 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	033	Задорожний Вячеслав Казимирович	45,82 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	034	Глазунов Сергій Миколайович	43,24 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	035	Шипко Андрій Федорович	43,51 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	036	Мартовицький Артур Володимирович	54,82 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	037	Шпенов Дмитро Юрійович	52,30 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	038	Солошенко Микола Павлович	37,04 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	039	Самойленко Юрій Павлович	51,37 %	Партія регіонів
4	Дніпропетровська область	040	Царьов Олег Анатолійович	44,42 %	Партія регіонів
5	Донецька область	041	Бобков Олександр Михайлович	80,85 %	Партія регіонів
5	Донецька область	042	Бахтеєва Тетяна Дмитрівна	65,51 %	Партія регіонів
5	Донецька область	043	Ландик Валентин Іванович	50,87 %	Партія регіонів
5	Донецька область	044	Левченко Микола Олександрович	77,12 %	Партія регіонів
5	Донецька область	045	Звягільський Юхим Леонідович	72,59 %	Партія регіонів
5	Донецька область	046	Клюєв Сергій Петрович	73,10 %	Партія регіонів
5	Донецька область	047	Азаров Олексій Миколайович	76.10 %	Партія регіонів
5	Донецька область	048	Боярський Юрій Іванович	55,12 %	Партія регіонів
5	Донецька область	049	Омельянович Денис Сергійович	63,94 %	Партія регіонів
5	Донецька область	050	Байсаров Леонід Володимирович	72,71 %	Партія регіонів
5	Донецька область	051	Гончаров Анатолій Дмитрович	40,11 %	Партія регіонів
5	Донецька область	052	Шкіря Ігор Миколайович	60,74 %	Партія регіонів
5	Донецька область	053	Литвинов Леонід Федорович	78,86 %	Партія регіонів
5	Донецька область	054	Лук'янов Владислав Валентинович	77,15 %	Партія регіонів
5	Донецька область	055	Омельченко Валерій Павлович	69,30 %	Партія регіонів
5	Донецька область	056	Борт Віталій Петрович	71,08 %	Партія регіонів
5	Донецька область	057	Матвієнков Сергій Анатолійович	60,50 %	Партія регіонів
5	Донецька область	058	Білий Олексій Петрович	50,41 %	Партія регіонів
5	Донецька область	059	Васильєв Олександр Андрійович	64,16 %	Партія регіонів
5	Донецька область	060	Риженков Олександр Миколайович	57,70 %	Партія регіонів
5	Донецька область	061	Пономарьов Андрій Вікторович	54,76 %	Партія регіонів
6	Житомирська область	062	Зубко Геннадій Григорович	60,97 %	Батьківщина
6	Житомирська область	063	Лабунська Анжеліка Вікторівна	25.34 %	самовисування
6	Житомирська область	064	Пехов Володимир Анатолійович	32.75 %	Партія регіонів
6	Житомирська область	065	Литвин Володимир Михайлович	66.53 %	Народна Партія
6	Житомирська область	066	Журавський Віталій Станіславович	24.86 %	Партія регіонів
6	Житомирська область	067	Развадовський Віктор Йосипович	47.79 %	самовисування
7	Закарпатська область	068	Ковач Василь Ілліч	31.14 %	Партія регіонів
7	Закарпатська область	069	Балога Віктор Іванович	49.42 %	Єдиний Центр
7	Закарпатська область	070	Ланьо Михайло Іванович	60.20 %	Партія регіонів
7	Закарпатська область	071	Балога Павло Іванович	35,91 %	Єдиний центр
7	Закарпатська область	072	Петьовка Василь Васильович	54.67 %	Єдиний Центр
7	Закарпатська область	073	Бушко Іван Іванович	41,22 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	074	Сухий Ярослав Михайлович	24,92 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	075	Кальцев Сергій Федорович	38,40 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	076	Карташов Євген Григорович	31,59 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	077	Богуслаєв Вячеслав Олександрович	50,11 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	078	Пономарьов Олександр Сергійович	49,96 %	самовисування
8	Запорізька область	079	Бандуров Володимир Володимирович	55,85 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	080	Балицький Євген Віталійович	54.46 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	081	Пшонка Артем Вікторович	65,44 %	Партія регіонів
8	Запорізька область	082	Дудка Олександр Іванович	39,87 %	Партія регіонів
9	Івано-Франківська область	083	Сич Олександр Максимович	55.81 %	Свобода
9	Івано-Франківська область	084	Купчак Володимир Романович	47.27 %	Батьківщина
9	Івано-Франківська область	085	Сікора Ольга Мирославівна	53.34 %	Батьківщина
9	Івано-Франківська область	086	Дирів Анатолій Борисович	29.02 %	Батьківщина
9	Івано-Франківська область	087	Дерев'янко Юрій Богданович	41.53 %	самовисування
9	Івано-Франківська область	088	Доній Олександр Сергійович	43.95 %	самовисування
9	Івано-Франківська область	089	Гладій Василь Іванович	48.57 %	Батьківщина
10	Київська область	090	Чудновський Віталій Олегович	34,18 %	самовисування
10	Київська область	091	Сольвар Руслан Миколайович	51.62 %	УДАР
10	Київська область	092	Кацуба Сергій Володимирович	33.67 %	Партія регіонів
10	Київська область	093	Онищенко Олександр Романович	46.85 %	Партія регіонів
10	Київська область	094		Перевибори^[63]
10	Київська область	095	Кутовий Вячеслав Григорович	26.90 %	Батьківщина
10	Київська область	096	Москаленко Ярослав Миколайович	38.97 %	Партія регіонів
10	Київська область	097	Різаненко Павло Олександрович	31.04 %	УДАР
10	Київська область	098	Міщенко Сергій Григорович	34.29 %	самовисування
11	Кіровоградська область	099	Табалов Андрій Олександрович	32.80 %	Батьківщина
11	Кіровоградська область	100	Березкін Станіслав Семенович	36.88 %	Партія регіонів
11	Кіровоградська область	101	Грушевський Віталій Анатолійович	30.77 %	Партія регіонів
11	Кіровоградська область	102	Єдін Олександр Йосипович	29.10 %	Партія регіонів
11	Кіровоградська область	103	Кузьменко Сергій Анатолійович	45.51 %	Партія регіонів
12	Луганська область	104	Струк Володимир Олексійович	39.98 %	самовисування
12	Луганська область	105	Горохов Сергій Олександрович	59.70 %	Партія регіонів
12	Луганська область	106	Кунченко Олексій Петрович	41.41 %	Партія регіонів
12	Луганська область	107	Дунаєв Сергій Володимирович	42,58 %	Партія регіонів
12	Луганська область	108	Мошенський Валерій Захарович	35.19 %	самовисування
12	Луганська область	109	Медяник Володимир Юрійович	44.13 %	Партія регіонів
12	Луганська область	110	Чуб Володимир Євгенович	48.08 %	Партія регіонів
12	Луганська область	111	Коваль Олександр Іванович	52.04 %	Партія регіонів
12	Луганська область	112	Іоффе Юлій Якович	46.88 %	Партія регіонів
12	Луганська область	113	Тихонов Віктор Миколайович	60.18 %	Партія регіонів
12	Луганська область	114	Демішкан Володимир Федорович	64.87 %	Партія регіонів
13	Львівська область	115	Хміль Михайло Михайлович	43.09 %	Свобода
13	Львівська область	116	Фаріон Ірина Дмитрівна	68.02 %	Свобода
13	Львівська область	117	Васюник Ігор Васильович	27.34 %	Батьківщина
13	Львівська область	118	Михальчишин Юрій Адріянович	57.21 %	Свобода
13	Львівська область	119	Сех Ірина Ігорівна	64.86 %	Свобода
13	Львівська область	120	Дубневич Ярослав Васильович	46.91 %	самовисування
13	Львівська область	121	Ілик Роман Романович	49.11 %	Батьківщина
13	Львівська область	122	Пазиняк Василь Степанович	55.86 %	Батьківщина
13	Львівська область	123	Котеляк Лідія Леонідівна	29.71 %	Батьківщина
13	Львівська область	124	Курпіль Степан Володимирович	61.73 %	Батьківщина
13	Львівська область	125	Тягнибок Андрій Ярославович	35.47 %	Свобода
13	Львівська область	126	Канівець Олег Леонідович	41.20 %	Батьківщина
14	Миколаївська область	127	Наконечний Володимир Леонтійович	45,77 %	Партія регіонів
14	Миколаївська область	128	Ільюк Артем Олександрович	37.96 %	Партія регіонів
14	Миколаївська область	129	Жук Микола Васильович	46,94 %	Партія регіонів
14	Миколаївська область	130	Бриченко Ігор Віталійович	42.23 %	Батьківщина
14	Миколаївська область	131	Гержов Юрій Іванович	44,20 %	Партія регіонів
14	Миколаївська область	132¹	Травянко Віталій Іванович¹	Перевибори^[63]
15	Одеська область	133	Марков Ігор Олегович	26.60 %	самовисування
15	Одеська область	134	Гриневецький Сергій Рафаїлович	32,03 %	Народна партія
15	Одеська область	135	Ківалов Сергій Васильович	56,79 %	Партія регіонів
15	Одеська область	136	Труханов Геннадій Леонідович	61,00 %	Партія регіонів
15	Одеська область	137	Клімов Леонід Михайлович	48.46 %	Партія регіонів
15	Одеська область	138	Фурсін Іван Геннадійович	57,65 %	Партія регіонів
15	Одеська область	139	Пресман Олександр Семенович	53.58 %	Партія регіонів
15	Одеська область	140	Жванія Давид Важаєвич	32.07 %	самовисування
15	Одеська область	141	Барвіненко Віталій Дмитрович	41.53 %	Партія регіонів
15	Одеська область	142	Кіссе Антон Іванович	39.06 %	самовисування
15	Одеська область	143	Крук Юрій Борисович	23.76 %	Партія регіонів
16	Полтавська область	144	Каплін Сергій Миколайович	32,21 %	УДАР
16	Полтавська область	145	Бублик Юрій Васильович	36,45 %	Свобода
16	Полтавська область	146	Шаповалов Юрій Анатолійович	34,35 %	самовисування
16	Полтавська область	147	Кулініч Олег Іванович	43,32 %	самовисування
16	Полтавська область	148	Пилипенко Володимир Пилипович	47.41 %	самовисування
16	Полтавська область	149	Лелюк Олексій Володимирович	35,67 %	Партія регіонів
16	Полтавська область	150	Жеваго Костянтин Валентинович	61,20 %	самовисування
16	Полтавська область	151	Кутовий Тарас Вікторович	41.27 %	УДАР
17	Рівненська область	152	Осуховський Олег Іванович	39,75 %	Свобода
17	Рівненська область	153	Вознюк Юрій Володимирович	48.32 %	Батьківщина
17	Рівненська область	154	Королюк Валентин Анатолійович	38,25 %	Батьківщина
17	Рівненська область	155	Сорока Микола Петрович	32.76 %	Партія регіонів
17	Рівненська область	156	Кучерук Микола Герасимович	32.17 %	Батьківщина
18	Сумська область	157	Медуниця Олег Вячеславович	41,75 %	Ватьківщина
18	Сумська область	158	Волков Олександр Михайлович	40.14 %	самовисування
18	Сумська область	159	Деркач Андрій Леонідович	63,26 %	Партія регіонів
18	Сумська область	160	Молоток Ігор Федорович	31,50 %	самовисування
18	Сумська область	161	Шульга Володимир Петрович	42.70 %	Батьківщина
18	Сумська область	162	Купрейчик Ірина Валеріївна	34.55 %	Батьківщина
19	Тернопільська область	163	Кайда Олексій Петрович	56,65 %	Свобода
19	Тернопільська область	164	Головко Михайло Йосифович	45.33 %	Свобода
19	Тернопільська область	165	Бойко Володимир Богданович	39.52 %	Батьківщина
19	Тернопільська область	166	Апостол Михайло Володимирович	38.97 %	Батьківщина
19	Тернопільська область	167	Стойко Іван Михайлович	33.56 %	Батьківщина
20	Харківська область	168	Писаренко Валерій Володимирович	43,44 %	Партія регіонів
20	Харківська область	169	Бережна Ірина Григоріївна	41,82 %	Партія регіонів
20	Харківська область	170	Святаш Дмитро Володимирович	38,39 %	Партія регіонів
20	Харківська область	171	Горіна Ірина Анатоліївна	46,31 %	Партія регіонів
20	Харківська область	172	Мисик Володимир Юрійович	51,97 %	Партія регіонів
20	Харківська область	173	Денисенко Анатолій Петрович	50,60 %	Партія регіонів
20	Харківська область	174	Фельдман Олександр Борисович	58.57 %	Партія регіонів
20	Харківська область	175	Кацуба Володимир Михайлович	54.17 %	Партія регіонів
20	Харківська область	176	Шенцев Дмитро Олексійович	58,57 %	Партія регіонів
20	Харківська область	177	Остапчук Віктор Миколайович	56.82 %	Партія регіонів
20	Харківська область	178	Добкін Дмитро Маркович	65.11 %	Партія регіонів
20	Харківська область	179	Гіршфельд Анатолій Мусійович	45.16 %	Партія регіонів
20	Харківська область	180	Біловол Олександр Миколайович	55,32 %	Партія регіонів
20	Харківська область	181	Мураєв Євгеній Володимирович	56,15 %	Партія регіонів
21	Херсонська область	182	Сальдо Володимир Васильович	37.90 %	Партія регіонів
21	Херсонська область	183	Путілов Андрій Станіславович	38,60 %	УДАР
21	Херсонська область	184	Дмитрук Микола Ілліч	19,97 %	Партія регіонів
21	Херсонська область	185	Опанащенко Михайло Володимирович	25,31 %	Партія регіонів
21	Херсонська область	186	Негой Федір Федорович	30.52 %	самовисування
22	Хмельницька область	187	Лукашук Олег Григорович	40.34 %	Батьківщина
22	Хмельницька область	188	Лабазюк Сергій Петрович	28.39 %	самовисування
22	Хмельницька область	189	Сабій Ігор Михайлович	19.39 %	Свобода
22	Хмельницька область	190	Буряк Сергій Васильович	42.65 %	самовисування
22	Хмельницька область	191	Бондар Віктор Васильович	25.40 %	самовисування
22	Хмельницька область	192	Герега Олександр Володимирович	58.04 %	самовисування
22	Хмельницька область	193	Мельниченко Володимир Володимирович	44.05 %	самовисування
23	Черкаська область	194		Перевибори^[63]
23	Черкаська область	195	Зубик Володимир Володимирович	43.80 %	самовисування
23	Черкаська область	196	Бобов Геннадій Борисович	42.73 %	Партія регіонів
23	Черкаська область	197		Перевибори^[63]
23	Черкаська область	198	Тимошенко Віктор Анатолійович	29.40 %	самовисування
23	Черкаська область	199	Ничипоренко Валентин Миколайович	28.74 %	самовисування
23	Черкаська область	200	Яценко Антон Володимирович	29.90 %	Партія регіонів
24	Чернівецька область	201	Федорук Микола Трохимович	52.04 %	Батьківщина
24	Чернівецька область	202	Фищук Олександр Георгійович	40,31 %	Батьківщина
24	Чернівецька область	203	Федоряк Геннадій Дмитрович	51,73 %	Партія регіонів
24	Чернівецька область	204	Семенюк Артем Олексійович	57,54 %	Партія регіонів
25	Чернігівська область	205	Дубіль Валерій Олександрович	50.20 %	Батьківщина
25	Чернігівська область	206	Атрошенко Владислав Анатолійович	40,63 %	самовисування
25	Чернігівська область	207	Рибаков Ігор Олександрович	38,13 %	самовисування
25	Чернігівська область	208	Ляшко Олег Валерійович	55.67 %	Радикальна Партія Олега Ляшка
25	Чернігівська область	209	Куровський Іван Іванович	46.52 %	самовисування
25	Чернігівська область	210	Рудьковський Микола Миколайович	34.04 %	самовисування
26	Київ	211	Терьохін Сергій Анатолійович	30.40 %	Батьківщина
26	Київ	212	Ярема Віталій Григорович	30,22 %	Батьківщина
26	Київ	213	Яворівський Володимир Олександрович	36,66 %	Батьківщина
26	Київ	214	Чумак Віктор Васильович	38.91 %	УДАР
26	Київ	215	Іллєнко Андрій Юрійович	33,14 %	Свобода
26	Київ	216	Ляпіна Ксенія Михайлівна	29.27 %	Батьківщина
26	Київ	217	Бригинець Олександр Михайлович	31,75 %	Батьківщина
26	Київ	218	Ар'єв Володимир Ігорович	38,85 %	Батьківщина
26	Київ	219	Бондаренко Володимир Дмитрович	44,20 %	Батьківщина
26	Київ	220	Чорноволенко Олександр Віленович	31,57 %	Батьківщина
26	Київ	221	Ємець Леонід Олександрович	30,52 %	Батьківщина
26	Київ	222	Андрієвський Дмитро Йосипович	33.87 %	Батьківщина
26	Київ	223		Перевибори^[63]
27	Севастополь	224	Лебедєв Павло Валентинович	42,64 %	Партія регіонів
27	Севастополь	225	Колесніченко Вадим Васильович	43,01 %	Партія регіонів

¹ Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Іван Мельничук отримав 33,41%, а його опонент самовисуванець Віктор Жеребнюк — 33,21%. Пізніше дані змінені і переможцем став Жеребнюк.^[64] ² Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Аркадій Корнацький отримав перемогу в ОВО 032. Пізніше дані змінені і переможцем став регіонал Віталій Травянко.^[65]^[66]

Із 42 депутатів-мажоритарників, що балотувалися як «безпартійні», сім є чинними депутатами від Партії регіонів або членами їхніх родин:

№ 18 Григорій Калетник (народний депутат від ПР)
№ 21 Степан Івахів (депутат Волинської облради від ПР)
№ 142 Антон Кіссе (депутат Одеської облради від ПР)
№ 193 Володимир Мельниченко (депутат Хмельницької облради від ПР)
№ 195 Володимир Зубик (народний депутат від ПР)
№ 198 Віктор Тимошенко (депутат Вінницької облради від ПР)

Ще три обрані мажоритарники є депутатами від партій-партнерів Партії регіонів або членами їхніх родин:

№ 108 Валерій Мошенський (депутат Київської міськради від Народної партії)
№ 188 Сергій Лабазюк (депутат Хмельницької облради від Народної партії)
№ 192 Олександр Герега (чоловік Галини Гереги, депутата Київської міськради від Громадського активу Києва)

Ще 10-12 безпартійних (серед яких, наприклад, № 14 Віктор Жеребнюк, голова Деснянської районної адміністрації, призначений на цю посаду Президентом, тощо) ймовірно увійдуть до фракції Партії регіонів або коаліції з ними. Крім того велика ймовірність створення коаліції фракції Партії регіонів з Комуністичною партією України (32 депутатів), Народною партією України (2 депутати), партії "Союз" (1) та Єдиний центр (3). Таким чином без урахування п'яти депутатських мандатів, які будуть зайняті після переголосування, в коаліцію Партії регіонів та КПУ ввійдуть 240–242 депутати.

Закордонний виборчий округ

Результати в ЗВО:^[67]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Remove ads

Проблеми з підрахунком голосів на окремих виборчих округах

Узагальнити

Перспектива

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2012)

Нейтральність цього розділу під сумнівом. (листопад 2012)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2012)

Виборчі округи, на яких через чисельні фальсифікації, згідно з постановою ЦВК, визначити неможливо:

№ 94 сайт pravda.com.ua [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
№ 132 сайт pravda.com.ua [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
№ 194 сайт pravda.com.ua [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
№ 197 сайт pravda.com.ua [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
№ 223 сайт pravda.com.ua [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Виборчі округи, на яких були зафіксовані фальсифікації:

№ 10 сайт maidanua.org
№ 11 сайт maidanua.org, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 14 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 21 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 29 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 42 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 44 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 47 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 48 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 52 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 58 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 71 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 90 справжній протокол ДВК (дані з якого не збігаються з даними ЦВК)^{[недоступне посилання з червня 2019]}, відео з чергами по гроші за голоси, сайт electua.org
№ 93 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 95 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 99 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 107 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 133 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 136 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 143 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 155 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 166 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 168 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 175 сайт maidanua.org
№ 184 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 188 сайт maidanua.org
№ 192 сайт maidanua.org
№ 208 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 215 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}, сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}
№ 222 сайт maidanua.org^{[недоступне посилання з липня 2019]}

На сайті ЦВК, вже після обробки 100 % протоколів, переможців з партії Батьківщина у ОВО № 14 і ОВО № 132 (Мельничук і Корнацький) змінили на користь самовисуванця (Жеребнюк) і «регіонала» (Травянко). У ОВО № 184 без кворуму Новокаховська окружна виборча комісія затвердила переможцем в окрузі представника Партії регіонів Миколу Дмитрука, котрий згідно з даними мав на 98 голосів більше ніж у самовисуванця Вінника.^[68] Хоча невдовзі заступник голови ЦВК Андрій Магера спростував інформацію про махінації та назвав цю ситуацію помилкою при заповненні в обласній виборчій комісії.^[69] 2 листопада Жанна Усенко-Чорна з ЦВК заявила що в деяких округах треба визнати результати недійсними і повторити голосування.^[70] Також, член ЦВК Михайло Охендовський сказав що в окремих округах ЦВК, можливо, не зможе встановити результати виборів.^[71]

90-й виборчий округ

За понад півтора місяці до виборів голова Київського обласного відділення Комітету виборців України Юрій Бут повідомив про можливі фальсифікації на виборчому окрузі № 90 «на етапі обробки інформації по результатам голосування на виборчих дільницях шляхом її спотворення». На його думку, про це свідчили факти призначення головою ОВК дискредитованої особи — Валентини Підгайної — та заміни системного програміста, яким, одночасно зі зміною голови ОВК, став Ковтун Ілля Павлович.^[72]

Унаслідок, хоча за офіційними даними ЦВК на окрузі № 90 (м. Біла Церква) депутат Віталій Чудновський переміг узгодженого кандидата від опозиційних сил Олександра Марченка (представник ВО «Свобода», загинув захищаючи Київ у березні 2022) на 322 голоси, спостерігачі та інші кандидати в депутати стверджують, що за протоколами засідань ДВК з мокрими печатками переміг саме кандидат Марченко на понад 1300 голосів,^[73]^[74] а на сервер ЦВК було внесено неправдиві дані.^[75] Позовні заяви було подано об'єднанням «Свобода» до суду. За словами кандидата Марченка фальсифікації очолювалися головою окружної виборчої комісії Валентиною Підгайною, на яку безпосередньо мав вплив голова Київської ОДА та член Партії регіонів Анатолій Присяжнюк.^[74]

1 листопада розпочалося судове засідання у Київському окружному адміністративному суді щодо фальсифікації результатів голосування на виборчому окрузі № 90. У приміщенні суду знаходилися кілька десятків людей «спортивної статури», зареєстрованих як представники ЗМІ, котрі перешкоджали роботі журналістів.^[75]^[76]^[77]^[78] Зокрема так звані «представники ЗМІ» не пускали журналістів «5 каналу» у приміщення суду.^[79] Принаймні частина цих осіб представляла інтереси Віталія Чудновського.^[80] Раніше близько 100 молодиків подібної зовнішності також бачили біля одного з пунктів видачі грошей за «куплені» голоси на його користь.

3 листопада о 2:45 суд ухвалив рішення задовольнити позов Олександра Марченка лише частково: у частині про ненадання копій протоколів членам ОВК. Розходження результатів голосування у протоколах ДВК та підсумкових протоколах, які ОВК надала ЦВК,^[81] було повністю проігнороване.^[80]^[82]

3 листопада Олександр Марченко оскаржив це рішення у Київському апеляційному адміністративному суді.^[83] Суд відмовився заслуховувати покази членів ДВК 90-го округу, які заявили про фальсифікації, та переглядати долучений до справи відеозапис із ОВК, на якому зачитувалися дільничні протоколи. 5 листопада суд ухвалив рішення не задовольнити позовну заяву кандидата Марченка.^[84]

5 листопада заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна висловила думку, що на окрузі № 90 вибори слід визнати недійсними.^[85] Того ж дня Світовий конгрес українців опублікував звіт про виявлення його місією спостерігачів сфальсифікованого результату на окрузі № 90, оскільки є серйозні розбіжності між даними сайту ЦВК та протоколами дільниць.^[86]

94-й виборчий округ

Члени комісії ОВК94, хоч і представляють різні партії, але протягом всього передвиборчого періоду загалом голосували у співвідношенні приблизно 12 до 4 не на користь опозиції^[87]. В такий спосіб за кілька тижнів до виборів вони звільнили одного з членів комісії Юрія Котолевського, якого за очі називали «совістю ОВК». Також до виборів комісія вирішила не визнавати агітацією запис звернення Тетяни Засухи до вчителів та учнів, яке крутили 1 вересня по всіх школах округу, з порушенням законодавства (стаття 74)^[87].

94-й округ з центром в Обухові виявився один з небагатьох, де на третій день після виборів окружна виборча комісія навіть не наблизилася до позначки в 100% оброблених протоколів^[87]. Основна боротьба тут розгорілася між представником Об'єднаної Опозиції, Віктором Романюком, та представником Партії Регіонів, Тетяною Засухою. За інформацією, поданою на офіційному сайті ЦВК, станом на 29 жовтня 2012 року при 97,79% оброблених протоколів Романюк мав 38 632 голоси, а Засуха лише 30 114.^[88]

Команда Засухи у складі підставних «спостерігачів», яких ніхто не бачив під час виборів на виборчих дільницях^[87], подала до суду 28 скарг з метою визнати вибори недійсними на 17 дільницях Обухівського району і 11 дільницях Васильківського району (загалом 28 позовів), де Віктор Романюк отримав переконливу перемогу^[87]. Всі ці заяви написані з одним і тим же формулюванням: визнання протиправним рішення ДВК щодо неправомірного недопущення на засідання офіційного спостерігача, хоча жодного протоколу ДВК про такі рішення немає^[87]. Голова дільничної комісії 320308 в окрузі№ 94 розповів, що у позові проти ДВК свідками виступили спостерігачі від Партії регіонів Глізнуца і Троцюк, чиї підписи у позові та на рішеннях ДВК істотно відрізняються, або просто були підроблені^[87]. Готувати документи до суду підсадним «спостерігачам» від Тетяни Засухи і Партії регіонів допомагав адвокат Іван Назаров, який сидів з ними в автобусі^[87].

Заради того, щоб зареєструвати ці заяви, без оголошення паузи засідання перервалося, а секретар ОВК Андрій Блануца зник. Через якийсь час представники ДВК та довірені особи Романюка знайшли секретаря за реєстрацією скарг, що приніс адвокат^[87]. В разі виявлення фактів «неправомірного недопущення спостерігачів від партій», підтверджених рішенням суду, ЦВК мало право визнати голосування недійсним. На засідання ОВК Засуха прибула разом з загоном «Беркуту», після того як її адвокати завезли туди рішення Київського апеляційного адміністративного суду. Засуха наказала міліції «вигнати з зали всіх, хто заважає». Міліція навіть кинулась виконувати цей наказ, але коли зустріла депутатів від Батьківщини, відійшла^[88]. Унаслідок ОВК ухвалило визнати вибори недійсними на 28 дільницях (просто викреслило голоси більше ніж 30 тисяч людей, які проголосували в день виборів, тобто 35,8% усього населення районів, залишивши результати за всіми СІЗО та психо-неврологічними установами) й у такий спосіб присудило перемогу на цьому окрузі Тетяні Засусі (24 555 голосів — зменшено на 5 559 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК), а за Віктора Романюка нарахували 23 386 голосів (зменшено на 15 246 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК)^[88]. Математичне моделювання показало високу ймовірність вкидання голосів на ОВК 94 за Тетяну Засуху^[89].

Невраховані міста та села 94-го виборчого округу:

смт Глеваха Васильківського району (цілком)
с. Данилівка Васильківського району (55% населення)
с. Трипілля та с. Германівка Обухівського району (цілком) та 61% населення пгт Козин Обухівського району
м. Обухів (76,4% населення — 10 із 15 дільниць)
м. Українка (57,1% населення — 4 із 8 дільниць)
м. Васильків (30,3% населення — 5 із 18 дільниць)

Пройшовши всі судові інстанції в Україні^[90], кандидат від Об'єднаної опозиції представник «Батьківщини» Віктор Романюк звернувся зі скаргою на рішення ОВК № 94 до Європейського суду з прав людини^[91]^[92].

132-й виборчий округ

Одномандатний виборчий округ № 132 охоплює: місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони Миколаївської області.

Головна боротьба на виборах розгорнулась між кандидатом від опозиції, представником партії ВО "Батьківщина" Аркадієм Корнацьким та представником Партії регіонів Віталієм Травянко.

Після підрахунку 100% протоколів на офіційному порталі Центральної виборчої комісії були змінені результати на корист провладного кандидата^[93].

194-й виборчий округ

Виборчий округ № 194 охоплює частину м. Черкаси. Станом на 01.11.2012 р. на сайті ЦВК повідомлялось про обробку 100% бюлетенів по округу № 194 та про перемогу Миколи Булатецького (балотувався від ВО «Батьківщина») з результатом 40,79% голосів, який випередив свого основного конкурента Валентину Жуковську (балотувалася як самовисуванець). Надалі результати виборів були уточнені^[94]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 194 окрузі неможливо^[95].

197-й виборчий округ

Одномандатний виборчий округу № 197 охоплює: Соснівський район м. Черкаси, Золотоніський, Канівський, Черкаський райони Черкаської області. Головна боротьба за перемогу розгорнулася між Богданом Губським (балотувався як самовисуванець) та Леонідом Даценко (балотувався від ВО «Батьківщина»). За попереднім підрахунком голосів, перемогу отримував Леонід Даценко^[96]. Підрахунок голосів супроводжувався скандалами, затримками у підрахунку голосів та призначенням нового складу ОВК. Згодом ОВК назвала переможцем Богдана Губського^[97]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 197 окрузі неможливо^[95].

223-й виборчий округ

Комісія виборчого округу № 223, що у Шевченківському районі Києва, вже біля тижня встановлює результати виборів. Українці дивляться пряму трансляцію засідання ОВК 223, як серіал^[98]. Основна боротьба тут розгорнулася між представником партії «Свобода», Юрієм Левченком (депутат Вишгородської райради, за фахом економіст — закінчив Лондонську школу економіки та магістратуру в Магдебурзькому університеті), та самовисуванцем Віктором Пилипишином (колишній керівник райадміністрації), проти якого у квітні 2011 року прокуратура Києва порушила кримінальну справу за перевищення влади, що заподіяли збитки на суму понад 15 мільйонів гривень^[99]. Перед виборами виборцям 223 округу були запропоновані чай, мед, чашки та святкові концерти від Пилипишина^[100]. Один з кандидатів, Вадим Гладчук, оскаржив у суді дарування виборцям чаю та чашок, але Окружний адміністративний суд міста Києва визнав такі дії Пилипишина законними^[101]^[102].

Перший скандал на цьому окрузі розпочався у понеділок, коли окружком № 223 на столичних Нивках почав приймати перші протоколи з дільниць. Виявилося, що на засіданні члени комісії зачитували правильні цифри, а от у комп'ютер вносили інші (за словами Левченко результат Пилипишина збільшували за рахунок голосів, поданих за інших кандидатів)^[98]. Наступного дня ОВК 223 радо приймав протоколи, де була зафіксована перемога Пилипишина, а протоколи «за» Левченка почали відправляти на уточнення або на перерахунок (комісія ухвалювала рішення про перерахунок голосів з найменшого приводу)^[98]. Проте, незважаючи на такі дії комісії, за результатами паралельного підрахунку голосів за допомогою протоколів з «мокрими» печатками, Левченко переміг Пилипишина на 930 голосів^[98]. У вівторок ввечері в залі ОВК 223 сталася перша серйозна бійка, після якої й народилося нове словосполучення — «молоді журналісти кримінальної зовнішності» (люди спортивної статури з підробленими журналістськими посвідченнями, яких «свободівці» почали величати «братками Пилипишина»)^[98].

Далі ОВК 223 відверто затягувала обрахунок голосів, кволо приймаючи протоколи, і намагаючись продавлювати рішення про перерахунок. «Свобода» виступала з заявами про фальсифікації. Раз на 15 хвилин спалахували скандали, які ще більше затягували процес^[98]. В середу ввечері до ОВК 223 знову приїхали «молоді журналісти кримінальної зовнішності», які чомусь вирішили заблокувати вихід з будівлі, вишикувавшись у дверях. Міліціонери намагалися їх вивести, а «Свобода» вирішила допомогти. В цей момент у невеличкому приміщенні зали засідань ОВК 223 хтось розпилив сльозогінний газ. В залі знаходитися було майже неможливо й ОВК 223 припинила роботу. Ззовні вхід до будівлі оточив «Беркут»^[98]. Відразу після цього інциденту до ОВК 223 приїхав Віктор Пилипишин. Оскільки «молодих журналістів» пов'язували з ним, то даний інцидент скидався на демонстрацію сили^[98]. Одним з «журналістів» був віце-чемпіон Європи з греко-римської боротьби та віце-чемпіон світу з бойового самбо Костянтин Стрижак.^[103]

Ніч з середи на четвер ОВК 223 вирішило перенести виборчу документацію у окрему кімнату, що суперечило «Закону про вибори» (документація повинна зберігатися у робочому залі комісії). Побоюючись, що людям Пилипишина так буде простіше знищити бюлетені, «свободівці» категорично заявили, що вони не дадуть виносити коробки з зали засідань^[98]. Комісія припинила свою роботу й почала її лише в четвер близько 19:00. ОВК 223 почала відправляти на перерахунок протоколи, які вже були уточнені й вечір четверга позначився черговими бійками.^[98].

2-го листопада 2012 року ЦВК одностайно проголосувала за припинення повноважень голови ОВК 223, Юрія Литвишка, за «грубе порушення законодавства про вибори» й новою головою комісії призначено її члена Ольгу Гагарін^[104]. 3-го листопада було оскаржено рішення суду щодо перерахунку голосів на 10 дільницях в ОВК 223. Біля будівлі ОВК зібралися близько 150 прихильників ВО «Свобода» та близько сотні «молодих журналістів кримінальної зовнішності». ОВК 223 не працює через відсутність кворуму^[105]. Того ж дня київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Пилипишина визнавши бездіяльність ОВК 223, проте відмовився дозволити витребування протоколів по 223 округу та доставлення їх до ЦВК для перерахування бюлетенів по 11 дільницях саме у приміщенні ЦВК^[106].

У неділю ОВК № 223 змогла прийняти тільки 3 з 4 уточнених протоколів дільничних виборчих комісій^[107].

Remove ads

Оцінка виборів

Узагальнити

Перспектива

Оцінка виборів спостерігачами

Місії спостерігачів ОБСЄ,^[108] ПАРЄ,^[109] і США^[110] розкритикували вибори в Україні. Міжнародні спостерігачі оцінили, що підрахунок голосів досить непрозорий.^[111] «Спільна справа» заявила, що результати ЦВК сфальсифіковані по 35 округах.^[112] ElectUA повідомила, що найбільшими порушеннями в день виборів були «каруселі» і тиск на виборців.^[113] Заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна заявила, що вибори були найбруднішими в історії України через «жахливу» фазу підрахунку голосів.^[114] За словами Юлії Тимошенко, парламентські вибори-2012 виявились найбільш нечесними виборами в Україні.^[115] Юрій Луценко закликав визнати вибори, хоча вони були сфальсифіковані, заради прийдешніх виборів президента 2015 року.^[116]

Доповідь ОБСЄ

В остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ, що вийшла на початку 2013 року, парламентські вибори 2012 в Україні були позначені недостатнім рівнем змагальності.^[117]

Документ також містить низку рекомендацій українській стороні щодо поліпшення ситуації. Зокрема, у доповіді йдеться, що на виборах були зловживання державними ресурсами, відсутність прозорості кампанії і фінансування партій, а також і відсутність збалансованого висвітлення в ЗМІ.

БДІПЛ наголошує, що закон про вибори народних депутатів, ухвалений у листопаді 2011 року, містить ряд поліпшень і міг забезпечити міцну основу для проведення демократичних виборів у разі його правильної реалізації. Міжнародні спостерігачі вважають, що подальші поліпшення законодавства необхідні для того, щоб повністю відповідати зобов'язанням, взятим перед ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Серед проблем, зазначених в доповіді, можливість кандидатів повністю користуватися своїми правами, фінансування виборчих кампаній і ефективніші санкції за серйозні порушення закону.

Крім того, в доповіді йдеться про те, що нездатність основних лідерів опозиції висунути свої кандидатури, що стало наслідком їхніх судимостей, підданих критиці з боку низки європейських парламентських інституцій, негативно позначилася на виборчому процесі і суперечить зобов'язанням ОБСЄ.

ОБСЄ рекомендує для підвищення прозорості, неупередженості та незалежності діяльності виборчих комісій проводити всі засідання відкрито, "без зустрічей за закритими дверима". У доповіді також пропонується посилити механізми контролю для запобігання можливими зловживаннями адміністративними ресурсами, зокрема, використання офіційних заходів для політичної агітації, аж до можливості притягнення винних у таких зловживаннях до відповідальності.

Інші рекомендації стосуються забезпечення збалансованого висвітлення виборів у ЗМІ, підвищення прозорості та підзвітності партій і фінансування виборчої кампанії, а також спрощення процесу вирішення виборчих спорів.

У заяві Міністерства закордонних справ України щодо цього звіту йдеться, що деякі оцінки доповіді носять "помітне політичне забарвлення".^[118]

Голосування у психоневрологічних та пенітенціарних закладах

Історично в психоневрологічних та пенітенціарних закладах адміністративний тиск значно вище середнього по країні, так при середньому результаті Партії регіонів в Донецькій області (максимальний результат для цієї партії серед областей) у 65,09%, результат по психіатричних лікарнях та наркологічних диспансерах 72,9% (у деяких закладах досягає 90,3% — у Макіївській психіатричній лікарні та 93,9% — у Старомихайлівському психоневрологічному інтернаті), а результат по пенітенціарних закладах 80,9% (у деяких закладах досягає 92,9% — у Торецькій виправній колонії № 2 та 93,3% — у Приазовській виправній колонії № 107).

Загалом по країні, за даними сайту ЦВК, з 149 127 чоловік, які були зареєстровані на дільницях у виправних (виховних) колоніях, СІЗО та ІТТ, 139 159 чоловік взяли участь, обравши одну із партій (93,32%), з яких у свою чергу проголосували за партії:

Партія регіонів — 92 745 (66,65%)
ВО «Батьківщина» — 15 709 (11,29%)
УДАР — 9 265 (6,66%)
КПУ — 5 038 (3,62%)
Україна — вперед! — 4 625 (3,32%)
ВО «Свобода» — 2 087 (1,50%)

Таким чином, 1,5% від усіх прихильників Партії регіонів та «Україна — вперед!» на території України є ув'язненими, серед прихильників ВО «Батьківщина» та УДАРу це близько 0,3%, КПУ — 0,2%, Свобода — 0,1%.

За областями підтримка Партії регіонів серед ув'язнених така:

Більше інформації Область, Серед всього населення ...

Область	Серед всього населення	Серед ув'язнених	Різниця	Кіл-сть установ	Максимальна підтримка	Установа з максимальною підтримкою
Крим	52,34%	74,29%	у 1,4 рази	7	81,55%	ВК 126 (Керч)
Вінницька область	17,38%	85,20%	у 4,9 раз	9	95,45%	ВК 59 (Трудове)
Волинська область	12,92%	42,68%	у 3,3 рази	4	82,40%	ВК 84 (Цумань)
Дніпропетровська область	35,79%	67,09%	у 1,9 раз	17	96,88%	ВЦ 79 (Покров)
Донецька область	65,09%	80,90%	на 24%	24	93,32%	ВК 107 (Маріуполь)
Житомирська область	21,61%	35,34%	у 1,64 раз	7	45,23%	ВК 70 (Бердичів)
Закарпатська область	30,87%	34,86%	на 13%	2	46,49%	УВП 9 (Ужгород)
Запорізька область	40,95%	75,42%	у 1,84 раз	13	98,11%	ВК (Мелітополь)
Івано-Франківська область	5,18%	49,42%	у 9,5 разів	4	66,01%	ВК 128 (Галич)
Київська область	21,00%	53,41%	у 2,5 рази	10	92,74%	ВК 115 (Кагарлик)
Кіровоградська область	26,25%	70,37%	у 2,7 разів	5	94,74%	ВЦ 104 (Олександрівка)
Луганська область	57,06%	86,53%	у 1,5 рази	18	100%	ІТТ (Краснодон)
Львівська область	4,70%	18,67%	у 4 рази	8	55,71%	ВК (Самбір)
Миколаївська область	40,51%	61,51%	у 1,5 рази	7	77,97%	ВК 72 (Вознесенськ)
Одеська область	41,90%	46,18%	на 10%	7	85,73%	ВК 74 (Одеса)
Полтавська область	21,91%	79,48%	у 3,6 разів	10	99,57%	ВК 65 (Божківське)
Рівненська область	15,80%	44,93%	у 2,84 разів	6	91,78%	ВК (Дубно)
Сумська область	21,09%	37,29%	у 1,77 разів	5	63,56%	ВЦ 130 (Конотоп)
Тернопільська область	6,40%	66,91%	у 10,5 разів	4	100%	ВК (Бережани)
Харківська область	40,98%	86,43%	у 2,1 рази	15	98,50%	ВК 100 (Темнівка)
Херсонська область	29,34%	51,48%	у 1,75 разів	6	71,08%	ВК 61 (Херсон)
Хмельницька область	18,69%	60,67%	у 3,25 разів	5	72,14%	ВК 98 (Шепетівка)
Черкаська область	18,65%	65,45%	у 3,5 рази	4	84,14%	СІЗО (Черкаси)
Чернівецька область	20,77%	69,11%	у 3,33 разів	2	74,26%	ВК 67 (Сокиряни)
Чернігівська область	20,09%	49,08%	у 2,45 разів	7	72,48%	ВК (Прилуки)
Київ	12,60%	35,92%	у 2,9 рази	2	36,00%	СІЗО (Київ)
Севастополь	46,90%	-	−	0	-	-
Закордонний округ	23,27%	-	−	0	-	-
Всього	30,00%	66,65%	у 2,22 рази	208	100%	-

Голосування по Закордонному виборчому округу

На Закордонному виборчому округу найбільше голосів набрала ВО «Свобода», на третину відсотка обігнавши Партію регіонів.^[67]

Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...

Зовнішні відеофайли
	Українські парламентські вибори 2012 — голосування в Варшаві, «Наше слово»

Оцінка виборів українською владою

7 листопада Президент України Віктор Янукович визнав, що вибори пройшли з порушеннями і доручив Генеральному прокурору України Віктору Пшонці проаналізувати факти порушень^[119]

Remove ads

Невизнання результатів виборів та акції протесту

Партії «ВО Батьківщина», «ВО Свобода» та «УДАР» заявили, що можуть не визнати результати виборів через масові фальсифікації на мажоритарних округах на користь провладних кандидатів. Опозиційні партії можуть відмовитися від мандатів і вимагати нові вибори, виключно за партійними списками.^[120]^[121]^[122]

Опозиційні партії закликали небайдужих громадян вийти 5 листопада о 10:00 під ЦВК України на знак протесту проти фальсифікацій.^[123]

З скаргою на дії ОВК № 14, аналогічною тій, яку подав Віктор Романюк на рішення ОВК № 94, до Європейського суду з прав людини звернувся кандидат у депутати по цьому 14-му Вінницькому округу від «Батьківщини» Іван Мельничук^[124].

Remove ads

Проміжні і повторні вибори

Узагальнити

Перспектива

Докладніше: Повторні вибори народних депутатів України 2013

15 грудня 2013 року відбулися повторні вибори в 5 округах — 94, 132, 192, 197, 223.

Межі округів

Повторні вибори відбудуться на п'яти одномандатних виборчих округах у Черкаській, Миколаївській, Київській областях та Києві:

№ 94 — міста Обухів, Васильків, Васильківський, Обухівський райони Київської області^[125]
№ 132 — місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони Миколаївської області^[126]
№ 194 — місто Черкаси (Придніпровський район, частина Соснівського району, виборчі дільниці № 711039 — 711042, 711044, 711049, 711080 — 711100)^[127]
№ 197 — міста Канів, Золотоноша, Черкаси (частина Соснівського району, виборчі дільниці № 711030 — 711038, 711068 — 711073), Золотоніський район, частина Канівського (виборчі дільниці № 710264, 710265, 710267 — 710273, 710275 — 710279, 710286, 710288, 710292 — 710297, 710304 — 710309), частина Черкаського (виборчі дільниці № 710691, 710696, 710697, 710700, 710701, 710706, 710709, 710710, 710711 — 710713, 710716 — 710719, 710722 −710725, 710735, 710736) районів Черкаської області^[128]
№ 223 — місто Київ (частина Шевченківського району, виборчі дільниці № 800965, 800968 — 800974, 800976 — 801066)^[129]

Склад одномандатних виборчих округів:^[130]

округ	регіон	центр округу	кількість виборчих дільниць	орієнтовна кількість виборців
№ 94	Київська область	Обухів	135	151 370
№ 132	Миколаївська область	Первомайськ	184	149 103
№ 194	Черкаська область	Черкаси	82	293 944
№ 197	Черкаська область	Канів	146
№ 223	Київ	Київ	99	169 295

Результати

Згідно з офіційними результами ЦВК за підсумками 100% опрацьованих протоколів, у 4 з 5 округів перемогли кандидати-самовисуванці. Лише на 1 окрузі (№ 197) перемога дісталася кандидату від Об'єднаної опозиції.^[131]

Округ № 94 (Обухів)