Замфір Арборе-Раллі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арборе-Раллі.

Замфір А́рборе-Ра́ллі, або Раллі-Арборе^[3] (нар. 14 листопада 1848(18481114), Чернівці — пом. 2 квітня 1933^[4], Бухарест, Румунія) — румунський письменник, перекладач, публіцист і громадський діяч.

Замфір Арборе-Раллі
Народився	14 листопада 1848(1848-11-14)  Чернівці, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер	2 квітня 1933(1933-04-02)[1][2] (84 роки)  Бухарест, Румунія
Країна	Румунія
Діяльність	мовознавець, бібліотекар, письменник, географ, історик, журналіст, статистик, соціолог, біограф, дитячий письменник, перекладач, політик, філолог
Знання мов	румунська
Magnum opus	Dicționarul geografic al Basarabieid
Членство	Перший Інтернаціонал
Партія	Селянська партіяd
Батько	Костянтин Арборе-Ралліd
Діти	Ніна Арбореd і Катерина Арборе-Раллі
Замфір Арборе-Раллі у Вікісховищі

Біографія

Народився в Чернівцях. Вчився в Петербурзькій медико-хірургічній академії. За участь у студентському русі його 1869 року ув'язнено в Петропавловській фортеці, 1871 року — вислано до Кишинева, звідки він утік за кордон. З 1879 року оселився в Румунії.

В 1905 році надавав матеріальну допомогу матросам-потьомкінцям, які перебували в Румунії. Поступово відійшов від революційної боротьби.

Вивчав українсько-румунські літературні зв'язки.

За участі Арборе-Раллі через Румунію і Бессарабію переправлено в Росію частину тиражу женевського видання (1878) «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Про Шевченка писав у книжці «На засланні» (румунською мовою, Крайова, 1896) та інших працях.

Характеризував Шевченка як народного поета. Схвально писав про поеми «Єретик», «Кавказ» тощо.

Арборе-Раллі належить перший румунський поетичний переклад (1916) Шевченкового «Заповіту».

В 1931 році, у зв'язку з відзначенням сімдесятиріччя з дня смерті Шевченка, виступав з лекціями про його творчість і життя перед робітниками Бухареста.