Запольська Любов Миколаївна

Любов Миколаївна Запольська (7 (19) серпня 1871(18710819), Бігільдіно (Бабаки), Данковський повіт^[ru], Рязанська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1943) — російська і радянська математикиня, Одна з перших жінок-математиків у Росії. Дочка Миколи Микитовича Запольського^[ru]. Онука Микити Миколайовича Запольського^[ru]. Двоюрідна сестра Іоанна Олександровича Кочурова^[ru]. Член Санкт-Петербурзького математичного товариства^[ru][3].

Запольська Любов Миколаївна
Народилася	7 серпня 1871(1871-08-07)[1]  Бигільдино, Данковський район, СРСР або Рязань, Російська імперія[1]
Померла	3 листопада 1943(1943-11-03) (72 роки)  Рязань, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	математик
Alma mater	Бестужевські курси Геттінгенський університет[2]
Галузь	чиста математика і математика
Заклад	МДУ
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Науковий керівник	Давид Гільберт[2]
Запольська Любов Миколаївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Запольська.

Народилася в селі Бігільдіно (Бабаки) (Рязанська губернія). Закінчила Бестужевські курси в Петербурзі 1894 року. Продовжила навчання в Геттінгенському університеті, де 1902 року під керівництвом Давида Гільберта захистила дисертацію, отримавши ступінь доктора філософії. Від 1903 року викладала математику в ряді вузів країни, зокрема в Рязанському жіночому педагогічному інституті^[ru], в Саратовському університеті, Ярославському педагогічному інституті^[ru].

Похована Любов Миколаївна Запольська в Рязані на Скорбященському кладовищі^[ru].

Наукова діяльність

1905 року, захистивши дисертацію на тему «Теорія алгебричних ділянок раціональності, що утворюються під час розв'язування рівнянь 3-го степеня» в Московському університеті, стала магістром чистої математики (Москва, 1905). Від 1906 року була дійсною членкинею Московського математичного товариства в Рязані. Праці з теорії алгебричних числових полів.