Рязань - Wikiwand

Ряза́нь (до 1778 року — Переясла́вль-Ряза́нський) — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубіж^[ru]. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ^[ru]; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

Коротка інформація місто Рязань, город Рязань ...

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2024 року становила 520 509 осіб.^[4]

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.^[5]

Remove ads

Історія

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної Рязані^[6] (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.

У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З 1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Remove ads

Адміністративний поділ

Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

Желєзнодорожний — 147,3;
Московський — 176,9;
Октябрьський — 130,1;
Совєтський — 71,6.

Населення

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

1825^[7]	1833^[8]	1840^[9]	1847^[10]	1856^[11]	1863^[12]	1867^[13]	1870^[14]	1885^[15]	1897^[16]	1917^[17]
18326	17635	18951	18641	21449	22279	17950	19990	30327	46122	47829

1920^[17]	1923^[17]	1926^[18]	1937^[19]	1939^[20]	1959^[21]	1970^[22]	1979^[23]	1989^[24]	2002^[25]	2010^[26]
41276	44902	50919	71865	95357	214130	350151	453267	514638	561560	509392

Українці Рязані

19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупа^[27].

Економіка

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60 % валової продукції промисловості області.

До Другої світової війни (1939—1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати);
ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини);
Рязанський завод автоагрегатів;
Тяжпресмаш;
Рязанський радіозавод;
Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
Теплоприбор;
Рязколормаш та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

Remove ads

Транспорт

Громадський:
- автобус,
- тролейбус,
- маршрутне таксі.
- Рязанський трамвай діяв 2 січня 1963 — 15 квітня 2010
- Рязанський міський електропотяг
Залізничні станції:
- Рязань I
- Рязань II
Автодорожній:
- Через місто прямує автострада М-5 «Урал»

Клімат

Узагальнити

Перспектива

Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)^[28]

Більше інформації Клімат Рязані, Показник ...

Клімат Рязані
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	6,3	7,8	17,8	29,0	33,5	36,7	38,9	39,5	33,0	24,2	15,8	8,9	39,5
Середній максимум, °C	−4,6	−4,4	1,5	11,8	19,9	23,2	25,1	23,3	16,9	9,2	0,7	−3,5	9,9
Середня температура, °C	−7,5	−7,9	−2,4	6,6	13,5	17,2	19,2	17,3	11,6	5,4	−1,8	−6,2	5,4
Середній мінімум, °C	−10,5	−11,2	−5,6	2,4	8,1	12,0	14,1	12,4	7,6	2,4	−4	−9	1,6
Абсолютний мінімум, °C	−40,9	−34,8	−28,6	−18,6	−5	−1,8	3,5	0,4	−7,3	−14,7	−24,5	−39,7	−40,9
Норма опадів, мм	42	36	28	40	37	73	88	62	54	66	49	46	621
Днів з дощем	4	4	5	11	13	15	14	13	14	15	11	5	124
Днів зі снігом	23	20	13	4	1	0	0	0	0,4	4	14	22	101
Вологість повітря, %	85	82	76	67	61	70	72	74	77	82	86	85	76

Remove ads

Наука, освіта

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

Вищі навчальні заклади Рязані:

Рязанський державний університет;
Рязанський медичний університет;
Рязанська сільськогосподарська академія;
Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
Рязанський політехнічний інститут;
Рязанський військовий автомобільний інститут;
Рязанське вище військове командне училище зв'язку;
Рязанське повітряно-десантне командне училище;
Рязанська академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Remove ads

Культура

Узагальнити

Перспектива

Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

Рязанські театри:

Рязанський державний обласний театр драми;
Рязанський державний обласний театр для дітей та молоді (Рязанський театр юного глядача);
Рязанський державний обласний театр ляльок;
Рязанський обласний музичний театр.

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»;
«Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
«Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
Музей-садиба академіка І. П. Павлова
Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове);
ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Remove ads

Архітектура

Узагальнити

Перспектива

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

Успенський собор (1693–1699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
Архангельський собор (на межі XV–XVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина.
Архієпископський палац (т. зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова.
Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов).
Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст.
Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
Соборна чотириярусна дзвіниця 1789–1840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.):

Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст.
Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р.
Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII–XIX ст.
Мурована огорожа, XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються:

Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений.
Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль).
Борисоглібський собор 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).

Христоріздвяний собор
На розі вулиць Леніна і Вознесенської
Борисоглібський собор Рязані. 1686–1687 рр., прибудови — XIX ст.
Рязанський кремль. У центрі — Архангельський собор (XVI—XVII ст.)
Палати архиєпископів — «палац Олега», XVII ст.
Півчий корпус, XVII ст.
Успенський собор і дзвіниця.
Свято-Духівська церква. XVII - XIX ст.
Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
Богоявленська церква. 1647 р.
Собор Троїцького монастиря. 1695 р.

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань заповнювалася будівлями у стилі класицизму , зокрема, гімназія (нині сільськогосподарський інститут) у 1808—1815 роках; колишні Дворянські збори (центральна частина&nbspp; наприкінці XVIII - початку XIX століть), лікарня (1816 року); торговельні ряди (перша половина XIX століття).

За радянських часів Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 1950—70-х рр. Були збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсеніна (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проєкт).

Масове житлове будівництво у нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 1940—60-х роках були забудовані мікрорайони Гороща та Приокський, у 1960—70-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході та Дашково-Пісочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, спроєктованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованою на кошти Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління у Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало обертів і здійснюється на незайнятих територіях на околицях міста та на «точкових» місцях.

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержкович) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаєву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км від Рязані, на правому березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Remove ads

Відомі люди

Узагальнити

Перспектива

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

Абашин Владислав Володимирович (нар. 1979) — російський актор театру й кіно.
Беліцер Володимир Олександрович (1906–1988) — український біохімік, академік АН УРСР.
Бєлов Антон Сергійович (нар. 1986) — російський хокеїст, захисник.
Берві Василь Васильович (1829–1918) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист.
Гарін Ераст Павлович (1902–1980) — російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, народний артист СРСР.
Журавльов Василь Миколайович (1904–1987) — російський кінорежисер.
Лаппа Тетяна Миколаївна (1892–1982) — перша дружина письменника Михайла Булгакова.
Ловцов Михайло Іванович (1850–1907) — російський архітектор, цивільний інженер і викладач.
Некрасов Борис Володимирович (1920–1978) — російський письменник.
Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення.
Полонський Яків Петрович (1819–1898) — російський поет і прозаїк.
Поривкіна Ольга Василівна (1913—1987) — український радянський геоморфолог та ґрунтознавець, кандидат географічних наук.
Пугачов Семен Андрійович (1889–1943) — радянський військовий діяч, комкор.
Фатюшин Олександр Костянтинович (1951–2003) — російський актор.
Холопов Юрій Миколайович (1932–2003) — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії.
Ценін Сергій Сергійович (1884–1964) — російський актор, кінорежисер, сценарист.
Черепнін Лев Володимирович (1905–1977) — радянський історик.