Зарічанська волость

Зарічанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Заріччя. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, поселення відійшли до Вербської (Заріччя, Микуличі), Хотячівської (Новосілки, Оране, Суходоли) та Микулицької (Зимне) волостей.

Зарічанська волость
Центр	Заріччя
Площа	15 636 (1885)
Населення	4570 осіб (1885)
Густота	26.8 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 19 сільських громад. Населення — 4570 осіб (2306 чоловічої статі та 2264 — жіночої), 736 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	5847	4141
Приватної власності	9467	2528
Казенної власності	—	—
Іншої власності	322	210
Загалом	15636	6879

Основні поселення волості:

• Заріччя — колишнє власницьке село за 1 ½ версти від повітового міста при річці Луга, волосне правління, 180 осіб, 35 дворів. За 2 ½ версти - цегельний завод.
• Зимне — колишнє власницьке та державне село при річці Луга, 392 особи, 31 двір, 2 православні церкви, кузня, 4 водяних млини.
• Микуличі — колишнє власницьке село при річці Луга, 171 особа, 34 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Новосілки — колишнє власницьке село, 257 осіб, 50 дворів, православна церква.
• Орані — колишнє власницьке село, 147 осіб, 22 двори, православна церква, водяний млин.
• Суходоли — колишнє власницьке село, 444 особи, 82 двори, 2 православні церкви, постоялий будинок.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)