Захаревич Сергій Юрійович

Сергі́й Ю́рійович Захаре́вич (30 серпня 1996, с. Недра, Баришівський район, Київська область, Україна — 20 січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, кулеметник механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Захаревич Сергій Юрійович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	30 серпня 1996(1996-08-30) Недра, Київська область, Україна
Смерть	20 січня 2017(2017-01-20) (20 років) Авдіївка, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаревич.

Життєпис

Був третім найменшим сином у родині. 2012 року закінчив 9 класів Недрянського навчально-виховного комплексу, у 2014 — загальноосвітню школу села Садове Баришівського району. Брав участь в художній самодіяльності, грав у шкільному театрі. Брав активну участь у житті села. Займався спортом, був капітаном футбольної команди, відвідував тренажерний зал. Після закінчення школи навчався у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди на вчителя фізкультури.

6 листопада 2015 року був призваний Баришівським районним військовим комісаріатом на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. З листопада 2015 по 19 січня 2016 — курсант навчального центру Сухопутних військ «Десна». З 19 січня проходив строкову службу в Білоцерківській 72-й механізованій бригаді. У травні 2016 вступив на військову службу за контрактом, брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Загинув від кулі снайпера під час вчиненого російсько-терористичними угрупуваннями обстрілу позицій українських військовиків у промзоні міста Авдіївка. Куля калібру 7,62 мм влучила під бронежилет, і, пройшовши навиліт, завдала смертельного поранення в серце.

22 січня похований на кладовищі рідного села Недра^[1].

По смерті залишилися мати та двоє старших братів.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 48/2017 від 27 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня^[3][4].