Захарій Паліашвілі

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі; груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 16 серпня 1871, Кутаїсі — 6 жовтня 1933, Тифліс) — грузинський композитор (один з основоположників грузинської класичної музики), музичний педагог, громадський діяч. Народний артист Грузинської РСР з 1925 року^[5]. Автор музики до сучасного Гімну Грузії.

Захарій Паліашвілі
груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი
Основна інформація
Повне ім'я	груз. ზაქარია ფალიაშვილი
Дата народження	4 (16) серпня 1871[1][2][…] або 16 серпня 1871(1871-08-16)[3]
Місце народження	Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4]
Дата смерті	6 жовтня 1933(1933-10-06)[4][2][…] (62 роки)
Місце смерті	Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[4]
Поховання	Тбілісі
Громадянство	Російська імперія  Закавказька Демократична Федеративна Республіка  Грузинська Демократична Республіка  Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка  СРСР
Професії	композитор, музичний педагог
Освіта	Московська консерваторія (1903)
Вчителі	Кленовський Микола Семенович і Танєєв Сергій Іванович
Відомі учні	Леван Паліашвілі
Жанри	опера
Magnum opus	Гімн Грузії
Нагороди	Народний артист Грузинської РСР (1925)
Вчене звання	професор
Брати, сестри	Паліашвілі Іван Петрович, Паліашвілі Полікапр Петровичd і Леван Паліашвілі
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 4 [16] серпня 1871(18710816) року в місті Кутаїсі (нині Грузія) у багатодітній сім'ї співака церковного хору^[5], 6 (він, четверо братів і сестра^[6]) із 18 дітей якого стали професійними музикантами^[7]. Ази музичної освіти здобув у школі при католицькому костелі, де з 8 років співав у хорі та навчався гри на органі. Також брав уроки гри на фортепіано у кутаїського музиканта Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї у 1887 році до Тифлісу, вступив до грузинського народного хору Ладо Агніашвілі^[6]. Музикою із ним займався старший брат Іван^[7]. Протягом 1895—1899 років навчався у Тифліському музичному училищі за класом валторни і вивчав теорію композиції у Миколи Кленовського^[5]. 1896 року розпочав записувати і обробляти грузинські народні пісні. У 1900—1903 роках навчався у Московській консерваторії за класом композиції у Сергія Танєєва. Під час навчання у Москві створив хор грузинських студентів, які виконували народні пісні, опублікував збірки народних пісень і статті про народну грузинську музику^[6].

З 1903 року повернувся до Тифлісу, де розгорнув широку творчу, педагогічну, виконавчу (як органіст та диригент), музино-громадську діяльність. Разом з Мелітоном Баланчивадзе, Дмитром Аркакішвілі та іншими музикантами брав активну участь у створенні нової грузинської музичної школи, у всебічному розвитку музичного життя Грузії^[5]. У 1905 році став одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, протягом 1908—1917 років очолював хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві^[8].

Вів педагогічну роботу. З 1919 року — професор, у 1919, 1923, 1929—1932 роках — директор Тбіліської консерваторії^[9].

Помер в Тбілісі 6 жовтня 1933 року. Похований у Тбілісі, в саду Грузинського театру опери і балету^[7].

Творчість

Головна категорія: Твори Захарія Паліашвілі

Зібрав близько 300 грузинських народних пісень, частина з яких була опублікована 1910 року у «Збірнику грузинських народних пісень». Узагальнивши музичні особливості численних типів народних пісень і танців (карталіно-кахетських, гурійських, сванських та інших) сприяв розвитку грузинської професійної музики^[10].

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1918), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927). Серед інших творів — «Грузинська літургія», «Урочиста кантата» (1927, присвячена 10-й річниці Жовтневої революції), сюїта для оркестру (1927), хори, романси^[11][12].

Вшанування

Поштова марка 1971 року.

Два грузинських ларі.

Поштова марка Грузії.

• Ім'я митця було присвоєно:
  • у 1937 році — Грузинському театру опери та балету^[12];
  • низці музичних навчальних закладів^[12];
• У 1959 році в Тбілісі, в будинку на вулиці Давида Бакрадзе, № 10, де протягом 1915—1922 років мешкав композитор, відкрито Будинок-музей його імені^[13], також Будинок-музей його імені відкрито в Кутаїсі^[12];
• Його ім'я у Москві з 1960 року носили Малий Ржевський провулок та Ножовий провулок, які були однією вулицею Паліашвілі^[14]. 1993 року їм повернуті історичні назви^[15];
• У 1971 році в СРСР, до 100-річчя з дня народження композитора, випущена присвячена йому поштова марка, номіналом 4 копійки;
• У 1971 році заснована Державна премія Грузинської РСР імені Захарія Паліашвілі^[12];
• Його ім'я носять вулиці в Волгограді, Батумі, Кутаїсі, Тбілісі.
• Портрет Паліашвілі поміщений на банкноту номіналом у два грузинські ларі;
• У 2018 році Поштою Грузії випущена поштова марка номіналом один грузинський ларі, присвячена Захарію Паліашвілі.