Збігнев Горнунг

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горнунг.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Збігнев.

Збігнев Мар'ян Горнунг, або Збіґнев Мар'ян Горнунґ (пол. Zbigniew Marian Hornung, 23 січня 1903, Львів — 22 липня 1981, Вроцлав) — польський вчений, історик мистецтва, архітектури. Професор Вроцлавського університету, університету Миколая Коперника (Торунь).

Збігнев Горнунг
пол. Zbigniew Hornung
Народився	23 січня 1903(1903-01-23)  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	22 липня 1981(1981-07-22) (78 років)  Вроцлав
Країна	Республіка Польща
Діяльність	мистецтвознавець, реставратор, викладач університету, музеєзнавець
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Галузь	мистецтвознавство[1] і реставрація[1]
Заклад	Вроцлавський університет

Життєпис

Народився 23 січня 1903 року в м. Львів (нині Україна).

Історію мистецтва вивчав у Львівському університеті ім. Яна Казімежа, науковий керівник — професор Владислав Подляха. Перед ІІ-ю світовою — окружний «консерватор» у Львові. Зокрема, приїжджав до зруйнованого у першу світову під час бомбардування 1916 року московськими агресорами Язловця, сприяв збереженню вцілілих міських вірменських ренесансових пам'яток. Під час московсько-більшовицької, гітлерівської окупацій — керівник відділу західньоєвропейського малярства Львівської картинної галереї (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького). Після червоної окупації 1944 року став віце-директором закладу, брав активну участь у перевезенні пам'яток зі Львова до Польщі.

Доробок

• Статті Пінзель,^[2] Бернард Меретин,^[3] Франциск Оленський, Осинський Антон (Polski Słownik Biograficzny).
• Stanisław Stroiński. — Львів, 1935.
• Antoni Osiński, nakwybitniejszy rzeźbiarz lwowski XVIII st. — Львів, 1935.
• Pierwsi rzeźbiarze lwowscy z okresu rokoka // Ziemia Czerwieńska, III. — 1937. — S. 1—37.
• Na marginesie ostatnich badań nad rzeźba lwowską XVIII wieku [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Biuletyn Historii Sztuki. — № VII. — 1939. — S. 131—149. (переклад українською мовою [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.])
• Wpływy drezdeńskie w rzeźbie polskiej XVIII wieku. — Торунь, 1965.
• Majster Pinzel snycerz. Karta z dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — Вроцлав, 1976.
• Jan de Witte, architekt kościoła Dominikanów we Lwowie (1995).^[4]

Частину його атрибуцій спростовують сучасні дослідники.