Здислав Монченський

Здислав Антоній Монченський (пол. Zdzisław Antoni Mączeński, 14 жовтня 1878, Спитковіце — 17 червня 1961, Грибів) — польський архітектор.

Здислав Монченський
Народження	14 жовтня 1878(1878-10-14) Спитковіце
Смерть	17 червня 1961(1961-06-17) (82 роки) Грибів
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна (підданство)	Польща
Навчання	Віденський технічний університет і Краківська політехніка імені Тадеуша Костюшка
Діяльність	архітектор, викладач університету
Членство	Польська академія наук
Нагороди	Honorary badge "For Merits for Warsaw"d
Здислав Монченський у Вікісховищі

Будинок міністерства релігії і освіти на алеї Шуха у Варшаві

Біографія

Народився 14 жовтня 1878 року у Спитковіцах Вадовицького повіту в сім'ї органіста Яна Монченського і Феліції з Богуславських. Закінчив гімназію у Вадовіцах. Протягом 1894—1897 років закінчив будівельний відділ промислової школи у Кракові. Відбував практику в майстерні реставрації вавельської катедри під керівництвом Славомира Одживольського.^[1]

Протягом 1901—1913 років працював у Варшаві в майстерні Юзефа Дзеконського, де взяв участь у проектуванні великої кількості храмів. Написав спогади про цей період, де ретельно перелічив усі об'єкти, що пізніше дозволило дослідникам творчості Дзеконського чітко ідентифікувати його доробок. Спогади залишаються в рукописі і зберігаються у власності родини.^[2] Польський історик мистецтва Кшиштоф Стефанський відзначає значну подібність тогочасних проектів майстерні Дзеконського і самостійних сакральних робіт Монченського, що може свідчити про значну участь останнього.^[3] 1915 року, як громадянин Австро-Угорщини, інтернований до Москви.^[4]

Експонував проекти двох костелів на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909.^[5] 1910 року експонував ескізи костелів на виставці польських архітекторів у Львові.^[6]

Був членом Товариства опіки над пам'ятками минулого. Виконав велику кількість обмірів старовинних храмів на території Польщі. Результати обмірів зберігаються в Інституті мистецтва ПАН.^[7] 1958 року в часописі «Ochrona Zabytków» написав статтю, присвячену спогадам про 1910—1915 роки діяльності товариства. Приватний архів Монченського втрачений під час Другої світової війни.^[8]

Входив до складу журі конкурсу на проект школи імені Сташиця у Варшаві (1914)^[9], будівлі Міністерства закордонних справ у Варшаві (1929)^[10], закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва в Любліні (1931).^[11]

За спорудження будівлі Міністерства освіти і релігії у Варшаві відзначений 1933 року Орденом відродження Польщі.^[12] Отримав 5 листопада 1935 року Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».^[13] Серед нагород також Золотий хрест за заслуги (1938)^[14], Командорський хрест Ордену Відродження Польщі «за видатну наукову діяльність» (22 липня 1951)^[15], Штандар праці другого ступеня (1954), Медаль десятиліття (1955), Державна нагорода другого ступеня за заслуги в галузі архітектури (1952), Державна нагорода першого ступеня за архітектурну творчість (1955), Золота почесна відзнака Столичного Міста Варшави (1960), та. інші.^[14]

Роботи

• Проект нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Відзначений похвальним листом.^[16]
• Два проекти костелу у стилі «Свойському» в селі Орлув-Муровани Люблінського воєводства. На конкурсі 1910 року не здобули призових місць, але один з них був відзначений.^[17]
• Проект перебудови костелу святої Марії Магдалини в Доброводі Свентокшиського воєводства, створений спільно зі Юзефом Дзеконським. Експонувався 1910 року на виставці Захенти у Варшаві. Не був реалізований через початок війни.^[18]
• Участь у проектуванні парафіяльного костелу у Мсцібові. Проект 1911 року, архітектор Юзеф Дзеконський. Будівництво на місці розібраного старого храму тривало до 1930-х. Від 1921 року керував спорудженням Стефан Шиллер. Не виключено, що Дзеконський переробив більш давній нереалізований проект Івана Плотникова від 1903 року.^[19]
• Проект житлового однородинного будинку з оточенням. Створений для виставки. Здобув друге місце на конкурсі Делегації архітекторів польських і Комітету виставки 1911 року. На виставці експонувався макет.^[20]
• Конкурсний проект маєтку в Неговичі. 1913 рік. Третє місце. Журі відзначило «ясний» план, гарні лінії фасаду, які, за задумом автора, базувались на зразках маєтків часів Королівства Конгресового.^[21]
• Перше місце на конкурсі проектів бурси Державної ткацької школи в Лодзі (1929).^[22]
• Одне з трьох перших місць на першому (відкритому) конкурсі проектів костелу Провидіння у Варшаві (1930).^[23] Взяв також участь у другому (закритому) конкурсі на цей же костел (1931).^[24] Французький журнал L'Architecture d'aujourd'hui № 5 за 1932 рік опублікував 3 ілюстрації проекту.^[25]
• Ескізний проект будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року.^[26]
• Дерев'яний костел святого Франциска в селі Бистшиця Підкарпатського воєводства. 1932—1935 роки, будівництвом керував Павел Сікора.^[27]
• Костел святого Станіслава Єпископа в селі Пусткув-Оседле. Проект 1938 року, реалізований до лютого 1939. Співавтор Чеслав Пшибильський.^[28]
• Будинок Міністерства освіти і вищого шкільництва у стилі модернізованого класицизму на алеї Шуха у Варшаві.^[29]