Зелена ліберальна партія Швейцарії

Зелена ліберальна партія (ЗЛП; нім. Grünliberale Partei der Schweiz; фр. Parti vert'libéral; італ. Partito verde liberale; ромш. Partida verda-liberala) — зелено-ліберальна^[2] політична партія Швейцарії^[3]. Заснована 2007 року, за підсумками виборів жовтня 2023 року^[de] має дванадцять місць у Федеральних зборах.

Зелена ліберальна партія нім. Grünliberale Partei der Schweiz; фр. Parti vert'libéral; італ. Partito verde liberale; ромш. Partida verda-liberala
Країна	Швейцарія
Голова партії	Юрг Гроссен
Ген. секретар	Міхаель Кьопфліd
Дата заснування	19 липня 2007
Штаб-квартира	Берн, Швейцарія
Ідеологія	зелений лібералізм
Позиція	центризм
Кількість членів	5100[1]
Місць у Національній раді	11 / 200
Місць у Раді кантонів	1 / 46
Офіційний сайт	grunliberale.ch

Партія була заснована 19 липня 2007 року чотирма кантональними відділеннями Партії зелених. Виступивши на виборах у жовтні 2007 року в кантонах Санкт-Галлен і Цюрих, вона здобула три місця у Національній раді. Місяць потому партія отримала місце у Раді кантонів — від кантону Цюрих її представляла Верена Дінер. З того часу партія розширила свою діяльність по всій Швейцарії та має представництво у законодавчих органах тринадцяти кантонів німецької Швейцарії та Романдії.

Зелені ліберали — партія, що позиціонує себе в політичному центрі^[4][5][6], на відміну від Партії зелених, яка дотримується лівоцентристських і лівих поглядів. Партія прагне поєднувати лібералізм у сфері громадянських свобод і помірний економічний лібералізм із дотриманням принципів сталості довкілля^[7]. Політолог Андреас Ладнер охарактеризував їхню програму як «таку ж зелену, як і у Зелених», але «помітно менш ліву»^[8]:514. З 2011 року партія має власну парламентську фракцію у Федеральних зборах Швейцарії^[9].

Історія

2004 року двоє провідних членів Партії зелених у Цюриху — Верена Дінер і Мартін Боймле — вийшли з її лав, посилаючись на ліві тенденції та проблеми в організації, й заснували Зелену ліберальну партію Цюриха^[8]:513. Загальнонаціональна партія була створена 19 липня 2007 року чотирма кантональними відділеннями з такою ж назвою, які відокремилися від Партії зелених^[10]. До них входили організації в кантонах Цюрих, Базель-Ланд, Берн і Санкт-Галлен.

На виборах до Національної ради 22 жовтня 2007 року^[de] партія висувалася від кантонів Цюрих і Санкт-Галлен^[11]. Попри участь лише у двох кантонах, вона здобула 1,4 % голосів виборців по країні та три з 200 місць. У Цюриху результат становив 7 %, а в Санкт-Галлені — 3,2 %^[8]:513[11]. Один із цих трьох депутатів раніше представляв Партію зелених у попередньому складі парламенту.

Місяць потому партія здобула місце в Раді кантонів — від кантону Цюрих її представляла Верена Дінер. Разом із першим проходженням Партії зелених це стало першим випадком з 1995 року, коли невелика партія отримала представництво в Раді кантонів^[12]. Після скликання Федеральних зборів ЗЛП приєдналася до фракції Християнсько-демократичної народної партії / Євангелічної народної партії / ЗЛП^[11], що зробило її другою за чисельністю парламентською фракцією після Швейцарської народної партії^[13]. У 2010 році партія отримала ще одне місце в Раді кантонів — його посів Маркус Штадлер з Урі.

На парламентських виборах 2011 року ЗЛП стала одним із головних переможців, збільшивши частку голосів до 5,4 %^[8]:513 та підвищивши представництво в Національній раді з трьох до дванадцяти депутатів. Партія висувалася в 11 кантонах, отримавши від 2 % до 10,3 % голосів^[8]:513. У 2015 році^[de] вона зазнала невдачі, скоротивши представництво до семи місць і 4,6 % голосів^[14], але у 2019 року^[de] відновила позиції, здобувши 16 місць із результатом 7,8 %^[15]. На виборах 2023 року^[de] партія здобула схожий результат — 7,6 %, але через невигідний розподіл мандатів за пропорційною системою втратила шість місць, залишивши за собою лише 10^[16].

ЗЛП була однією з провідних політичних сил, що виступали за легалізацію одностатевих шлюбів у Швейцарії, яку було схвалено на факультативному референдумі 26 вересня 2021 року.^[17] У грудні 2023 року Федеральні збори обрали представника Зелених лібералів Віктора Россі на посаду федерального канцлера^[18].

Ідеологія та програма

Партія виступає за відмову від використання атомної енергії у Швейцарії та припинення будь-яких субсидій компаніям, що працюють у сфері ядерної енергетики^[19]. Водночас ЗЛП підтримує розвиток «зелених» технологій і чистих технологій (cleantech) через податкові пільги, розглядаючи їх як економічну можливість^[20]. Також партія виступає за криміналізацію тілесних покарань дітей^[21].

В економічних і фіскальних питаннях ЗЛП дотримується більш правоцентристських позицій. Партія підтримує збереження збалансованого державного бюджету та продовження податкової конкуренції між кантонами Швейцарії^[22]. Вона також виступає за посилення регулювання великих швейцарських банків, таких як UBS, зокрема шляхом запровадження вимог до ліквідності^[23].

Зелені ліберали підтримують тісніші відносини між ЄС і Швейцарією та в цьому питанні ідеологічно ближчі до соціал-демократів і Партії зелених, ніж до ВДП. Лібералів чи Швейцарської народної партії, оскільки виступають за приєднання Швейцарії до Європейської економічної зони^[20]. Водночас, на відміну від швейцарських лівих сил, ЗЛП підтримує скасування заборони на експорт зброї зі Швейцарії в Україну^[24]. Після різанини 7 жовтня в Ізраїлі федеральне відділення Зелених лібералів у пресрелізі також висловило підтримку рішенню Ізраїлю визнати Хамас терористичною організацією, а також закликало до жорсткішого контролю за швейцарською фінансовою допомогою Палестинській автономії^[25].