Зеленський Олександр Михайлович

Олекса́ндр Миха́йлович Зеле́нський (нар. 2 вересня 1971(19710902) — пом. 28 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Зеленський Олександр Михайлович
Солдат
Загальна інформація
Народження	2 вересня 1971(1971-09-02) Високе
Смерть	28 січня 2015(2015-01-28) (43 роки) Вуглегірськ
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Чернігів-1»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Станицю Луганську Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зеленський.

Життєпис

Початкову освіту здобув у Раківській середній школі, 1982-го родина переїхала до За­озерного, де закінчив ЗОШ, по тому вчився в Новокаховському ПТУ № 14, верстатник широкого профілю. Працював у місцевому радгоспі «Херсон­ський». Протягом 1989—1991 років відслужив строкову службу в РА. Проживав у селі Заозерне (Каховський район), займався домашнім господарством та доглядав за матір'ю.

З початком війни займався волонтерською діяльністю, потім у серпні 2014-го зголосився добровольцем, стрілець, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади, перебував на позиціях в Станиці Луганській.

Загинув 28 січня 2015-го внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» позицій військових під Вуглегірськом — згорів у БТРі.

Похований 19 вересня 2015-го в селі Заозерне.

Без сина лишилася мама Віра Терентіївна.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• 6 грудня 2016 року на фасаді в Заозерненської школи, де навчався Олександр, йому відкрили меморіальну дошку.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 28 січня^[2][3].