Земля обітована (фільм)

Земля обітована (пол. Ziemia obiecana) — польський драматичний фільм режисера Анджея Вайди, знятий за мотивами однойменного роману Владислава Реймонта. Зйомки стрічки відбулись в Лодзі; вона розповідає історію про поляка, німця та єврея, які намагаються збудувати фабрику у сирому світі капіталізму XIX століття.

Земля обітована
пол. Ziemia obiecana
Жанр	драма
Режисер	Анджей Вайда
Сценарист	Анджей Вайда
На основі	Обіцяна земляd
У головних ролях	Данієль Ольбрихський Войцех Пшоняк Анджей Северин
Оператор	Вацлав Дибовський Едвард Клосинський Вітольд Собоціньський
Композитор	Войцех Кіляр
Монтаж	Зофія Дворнік Галина Пругар
Художник	Tadeusz Kosarewiczd
Тривалість	180 хв
Мова	польська, німецька
Країна	Польща
Рік	1975
Кошторис	31 300 000 zł
IMDb	ID 0072446
Земля обітована у Вікісховищі

Вайда представляє шокуючу картину міста, його брудні та небезпечні фабрики та показово-розкішні будинки, позбавлені смаку та культури. Фільм йде слідами Чарльза Діккенса, Еміля Золя та Максима Горького, а також німецьких експресіоністів, таких як Кнопф, Майднер та Грош, які продемонстрували що таке соціальний протест.^[1]

Відомий американський режисер Мартін Скорсезе у 2014 році назвав стрічку одним із шедеврів польського кінематографу.^[2]

За результатами опитування 2015 року, проведеним Польським музеєм кінематографу, «Земля обітована» вважається найкращим польським фільмом всіх часів.^[3][4]

Сюжет

Кароль Боровецький (Данієль Ольбрихський), молодий польський шляхтич, є керуючим інженером на текстильній фабриці Бухольца. Він безжальний у побудові своєї кар'єри і невдоволений давніми традиціями своєї фінансово занепалої родини. Він планує створити власну фабрику за допомогою своїх друзів Макса Баума (Анджей Северин), німця та спадкоємця старої фабрики ручної роботи, та Моріца Вельта (Войцех Пшоняк), незалежного єврейського бізнесмена. Боровецький, завдяки своєму роману з Люсі Цукер (Калина Єдрусик), дружиною іншого текстильного магната, дізнається про майбутню зміну тарифів на бавовняні вироби та здійснює вигідний контракт на ринку ф'ючерсів у Гамбурзі. Однак потрібно знайти більше грошей, тож всі три персонажі відкидають свою гордість, щоб зібрати необхідний капітал.

У день відкриття фабрики Боровецький мусить заперечувати свій роман з дружиною єврея Цукера перед ревнивим чоловіком, який змушує Кароля присягнути на іконі. Потім Боровецький супроводжує Люсі у поїзді до Берліна. Однак Цукер посилає підручного, щоб той стежив за дружиною; він підтверджує їхній зв'язок і повідомляє Цукерові, який мститься Боровецькому, спаливши його нову, незастраховану фабрику. Боровецький та його друзі втрачають все, заради чого вони працювали.

Події у фільмі швидко перемотуються на кілька років вперед. Боровецький оговтався фінансово, одружившись з багатою спадкоємицею Мадою Мюллер, і він має власну фабрику. Його фабриці загрожує страйк робітників. Боровецький змушений вирішити, чи слід відкривати вогонь по страйкуючих і мітингуючих робітниках, які кидають камінь в кімнату, де зібралися Боровецький та інші. Партнер йому нагадує, що змінити свої методи ніколи не пізно. Боровецький, який ніколи не виявляв людського співчуття до своїх підлеглих, все ж уповноважує поліцію відкривати вогонь.

В ролях

Актор	Роль
Данієль Ольбрихський	Кароль Боровецький Кароль Боровецький
Войцех Пшоняк	Моріц Вельт Моріц Вельт
Анджей Северин	Макс Баум Макс Баум
Калина Єндрусик	Люсі Цукер Люсі Цукер
Анна Негребецька	Анка Анка
Божена Дикель	Мада Мюллер Мада Мюллер
Анджей Шалавський	Герман Бухольц Герман Бухольц
Станіслав Ігар	Грюншпан Грюншпан
Францішек Печка	Пан Мюллер Пан Мюллер
Бернард Ладиш	російський купець російський купець

Нагороди

• 1978 року Авелліно (МКФ Неореалістичного) І Нагорода „Золоте Лацено”.^[5]
• 1975 року на 9-му Московському міжнародному кінофестивалі фільм отримав Золоту премію.^[6]
• Номінувався на Премію «Оскар» за найкращий міжнародний художній фільм від Польщі.^[7][8]

Див. також

• Кінематограф Польщі