Зеніт-3SLБ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зеніт (значення).

«Зеніт-3SLБ» — модифікація ракети космічного призначення «Зеніт-3SL», до складу якої входить модифікована ракета-носій «Зеніт-2SБ» і розгінний блок ДМ-SLБ.

Зеніт-3SLБ

Призначення	Ракета космічного призначення
Виробник	Південний машинобудівний завод
Країна	Україна
Розміри
Висота	59,6 м м
Діаметр	3,9 м м
Маса	471,000 кг кг
Ступенів	3
Вантаж
Вантаж на ГПО	3,750 кг кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус	активний
Космодроми	LC-109, Байконур
Всього запусків	6
Перший запуск	28 квітня 2008
Останній запуск	31 серпня 2013
					Перший ступінь
Двигуни	1 РД-171
Тяга	806,2 тс кН
Питомий імпульс	318 секунд с
Тривалість горіння	150 секунд с
Паливо	Гас/LOX
Другий ступінь
Двигуни	Маршевий 1 РД-120 Рульовий 1 РД-8
Тяга	93 т*с кН
Питомий імпульс	350 секунд с
Тривалість горіння	190 секунд с
Паливо	Гас/LOX
Третій ступінь - Блок ДМ-SLБ
Двигуни	1 РД-58M
Тяга	84,9 kN кН
Питомий імпульс	352 с
Тривалість горіння	650 с
Паливо	РГ-1/LOX

«Зеніт-3SLБ» належить до середнього класу і виконана за моноблочною схемою з послідовним розташуванням ступенів. Триступенева ракета «Зеніт-3SLБ» складається з ракети-носія «Зеніт-2SБ» і космічної головної частини, що включає:

• розгінний блок ДМ-SLБ розробки РКК «Енергія»;
• головний обтікач довжиною 10400 мм і діаметром 4100 мм розробки НВО ім. С. А. Лавочкіна;

Ракета-носій «Зеніт-2SБ» створюється на основі ракети-носія «Зеніт-2S», розробленої в рамках програми «Морський старт (програма)», і уніфікована з РН «Зеніт-2S», що дозволить використовувати її як в складі РКН "Зеніт-3SLБ " і РКН «Зеніт-2SБ», так і в складі РКН «Зеніт-3SL» з мінімальними змінами конструкції та комплектації, виконуваними, при необхідності, в заводських умовах.

Ракета космічного призначення «Зеніт-3SLБ» входить в сімейство РН «Зеніт», що працюють на нетоксичних компонентах палива (рідкий кисень і гас РГ-1). Вона розроблена в рамках програми «Наземний старт» для запусків космічних апаратів з космодрому Байконур на середні і високі кругові й еліптичні навколоземні орбіти (у тому числі перехідну до геостаціонарної і геостаціонарну), а також на відлітні траєкторії.

Запуски

1. «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Amos 3 28 квітня, 2008.
2. «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Telstar 11N на геосинхронну орбіту 26 лютого, 2009.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. Зеніт-3SLБ доставив на орбіту супутник MEASAT-3a 21 червня, 2009.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
4. «Зеніт-3SLБ» запустив 30 листопада, 2009 на орбіту апарат Intelsat 15.^[1]
5. «Зеніт-3SLБ» 6 жовтня 2011 вивів на орбіту супутник «Intelsat 18».
6. «Зеніт-3SLБ» 1 вересня 2013 року вивів на орбіту ізраїльський супутник зв'язку Amos 4. Запуск став шостим в програмі "Наземний старт".^[2]