Зеров Костянтин Костянтинович

З́еров Костянт́ин Костянт́инович (20 травня (01 червня) 1899(18990601), Зіньків — 28 вересня 1979, Київ) — гідробіолог, геоботанік. Брат Миколи, Дмитра та Михайла Зерових.

Зеров Костянтин Костянтинович
Народився	12.05.1899[джерело?] Зіньків, Полтавська область
Помер	28 вересня 1979(1979-09-28) Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання	Київ
Громадянство	Російська імперія → СРСР
Національність	українці
Діяльність	гідробіолог, геоботанік
Alma mater	Київський інститут народної освіти (1926)
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук[1] (1942)
Вчене звання	доцент
Заклад	Національний університет біоресурсів і природокористування України, Інститут гідробіології НАН України, Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика і ветеринарний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування Україниd
Батько	Зеров Костянтин Іраклійович
Брати, сестри	Зеров Микола Костянтинович, Михайло Орест і Зеров Дмитро Костянтинович

Біографія

У 1926 році закінчив Київський інститут народної освіти.^[2]

У 1929–34 роках працював у Київському сільськогосподарському інституті; від 1934 — на Гідробіологічній станції АН УРСР (згодом реорганізованій в Інститут гідробіології АН УРСР), у 1938–41 — її завідувач. 1942 році отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук. З 1944 року і по 1972 — старший науковий співробітник; водночас — доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1944–1950), по цьому — ветеринарного інституту (1950–1952).^[2]

Наукова діяльність

Костянтин Зеров брав участь в експедиціях з вивчення Прип'яті, Дунаю та придунайських лиманів. Досліджував вищу рослинність заплавних водойм Дніпра біля заповідника «Гористе» (поблизу села Старосілля Городищенського району Черкаської області).^[2]

Вшанування

Його іменем було названо один вид рогоза — Typha zervii^[3].