Зима Василь Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зима (прізвище).

Василь Олександрович Зима (нар. 16 грудня 1977, м. Миколаїв, Україна) — український журналіст, поет, прозаїк. Син Олександра Зими. Член Національної спілки письменників України (2003).

Василь Олександрович Зима
Народився	16 грудня 1977(1977-12-16) (47 років) м. Миколаїв, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	Київський університет
Членство	Національна спілка письменників України

Життєпис

Василь Зима роздає автографи

Василь Зима народився 16 грудня 1977 року в Миколаєві.

Закінчив гімназію імені Лесі Українки (1995), Київський університет (2000, магістр, нині національний). Працює на телебаченні.

Нагороди та відзнаки

• Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2020)^[1],
• лауреат літературного конкурсу «Гранослов»^[2],
• Міжнародна премія імені Олеся Гончара (2003).

Доробок

Автор книг:

• «Війна і ми» (2023),

• «Сільська любов та інші жахіття» (2018)^[2],
• «Кровь желто-синего цвета...» (2014)^[3],
• «На небо, в Ниццу» (2012)^[4],
• «Ukrainian Dream. Последний заговор» (2010)^[5],
• «Етюди сонячних країн» (1998),
• «Гра в піжмурки» (2003).