Золотов Юрій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Золотов.

Юрій Іванович Зо́лотов (16 січня 1930, Нижньо-Волзький край — 11 серпня 2005, Київ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Батько художника Костянтина Золотова.

Золотов Юрій Іванович
Народження	16 січня 1930(1930-01-16)  Нижньо-Волзький край, РСФРР, СРСР
Смерть	11 серпня 2005(2005-08-11) (75 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1949) і Київський державний художній інститут (1960)
Вчитель	Бондаренко Володимир Іванович, Задорожний Іван-Валентин Феодосійович і Плещинський Іларіон Миколайович
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Вишеславський Гліб Анатолійович
Працівник	Мистецтво, видавництво «Радянська школа» і Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Золотов Костянтин Юрійович
Роботи в колекції	Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького

Біографія

Народився 16 січня 1930 року в Нижньо-Волзькому краї (нині Саратовська область, Російська Федерація). Протягом 1944—1949 років навчався в Київській середній художній школі, був учнем Володимира Бондаренка; у 1954—1960 роках — у Київському художньому інституті у Івана-Валентина Задорожного. Дипломна робота — ілюстрації та оформлення до поеми «Павлик Морозов» Степана Щипачова (ліногравюра, гуаш; керівник Іларіон Плещинський)^[1].

Після здобуття вищої освіти працював у Києві: у 1961 році — художнім редактором видавництва «Мистецтво»; з 1961 року — у видавництві «Радянська школа», де у 1967—1069 роках обіймав посаду головного художника; у 1969—1973 роках викладав у Київській середній художній школі (серед учнів: Гліб Вишеславський). Співпрацював також із київськими видавництвами «Дніпро», «Молодь», «Веселка».

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Дорогожицькій, № 30А, квартира № 3^[2] та у будинку на вулиці Сім'ї Сосніних, № 12А, квартира № 5^[3]. Помер у Києві 11 серпня 2005 року.

Творчість

Працював у галузях станкової та книжкової графіки, станкового живопису. Серед робіт:

• графіка: «На Труханів острів» (1963, офорт), «Першотравневий парк» (1963, м'який лак, акватинта), «Старі дуби» (1974, акварель);
• живопис: «Квітуче дерево» (1980), «Польові квіти» (1992).

оформив книги

• «Господарі Охотських гір» Івана Багмута (1961);
• «Дикий собака Дінго, або Повість про перше кохання^[ru]» Рувима Фраєрмана (1964 і 1975);
• «Чайковский» Євгена Гребінки (1966);
• «Повторение пройденного» Сергія Баруздіна (1967);
• хрестоматія «Античная литература» Олександра Білецького (1968);
• «Зачарована Десна» Олександра Довженка (1969);
• «Философский камень» Сергія Сартакова (1969);
• «Дерсу Узала» Володимира Арсеньєва (1973);
• збірка «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр.» (3-томник, 1975).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1963 року.

Окремі роботи зберігаються у Севастопольському художньому музеї.