Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Золотоніська сотня
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Золотоніська сотня — одна з найстаріших козацьких сотень, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини. Сотенний центр — містечко Золотоноша.
Remove ads
Історія
У списках козацької старшини 1638 р. значиться Золотоніський Ференц — отаман Золотоніської сотні Черкаського козацького полку Речі Посполитої. Відтак вже на початку великого повстання весною 1648 р. Золотоніська сотня існувала у складі лівобережної частини Черкаського полку. За «Реєстром» 16 жовтня 1649 р. у ній значилося 167 козаків. Від 1648 р. до 1667 р. сотня входила до Черкаського полку. Сотенний центр: містечко Золотоноша.
Після Андрусівської угоди Золотоніську сотню, як лівобережну, передано під юрисдикцію Московського царства. Сотню було включено до Переяславського полку, у якому сотня знаходилася від 1667 р. і до ліквідації у 1782 р. Територія скасованої сотні стала основою Золотоніського повіту Київського намісництва.
Remove ads
Сотенна старшина
Сотники
|
|
Писарі
|
|
Осавули
- Третяк Іван (1736—1737)
- Ващенко Іван (1737—1752)
- Опеньок Іван (1740)
- Таранець Григорій (1754)
- Носенко Гаврило Григорович (1764)
- Тарановський Іван (1767)
- Кривенко Семен (1774—1775)
- Близнюк Григорій (1775—1782)
Хорунжі
- Каранда Яків (1731—1737; 1740)
- Шульга Дем'ян (1737—1748)
- Моцюк (1750)
- Шульга Самійло (1752)
- Шульга Яків (1764)
- Гребінський Федір (1767)
- Близнюков Григорій (1771—1774)
- Носенко Яків (1774—1778)
- Носенко Василь (1778—1782).
Городові отамани
|
|
|
Remove ads
Населені пункти
Узагальнити
Перспектива
Анастасіївський хутір; Антипівка, село; Богуславець, село; Бойківщина, хутір; Великий хутір; Вільхи, село; Вознесенське, село; Драбівці, село; Драбовий хутір; Дунінова Гребля, слобідка; Золотоноша, містечко; Ісаєвий хутір; Ковтуни, село; Котлюбівський хутір; Липове, село; Липівське, село; Лукашівка, слобідка; Михайлівський хутір; Мицалівка, село; Сабадашівський хутір; Сеньківці, село; Синеоківка, село; Синювківка, село; Слобідка на Золотоноші; Слюжчина Слобідка, село; Хрущівка, слобідка; хутори — Бутенка Леска, абшитованого козака; Винника Матвія; Деркача Андрія, бунчукового товариша; Деркача Корнія, військового товариша; Іваненка Михайла, бунчукового товариша; Карповича Павла, компанійського полкового підосавула; Коновала Левка; Красногорського монастиря; Лазаревича, ліплявського сотника; Леонтовича Костянтина, золотоніського сотника; Леонтовича Павла, компанійського полкового писаря; Лісеневича, полкового судді; Макарівського Івана, значкового товариша; Манжака Федора, значкового товариша; Мелеся Василя, компанійського обозного; Мехеди Тимка, значкового товариша; Моцюка, полкового хорунжого; Неверовського Івана, значкового товариша; Новицького Івана, золотоніського священика; Павлова Григорія, компанійського полковника; Прохоровича Дмитра, бунчукового товариша; Стеблинського Стефана, антипівського священика; Тарасевича Євстафія, бунчукового товариша; Терлецького Сави, військового товариша; Товбича Йосипа, значкового товариша; Томари Степана, бунчукового товариша; Шведина Андрія, абшитованого козака; Щербака Романа, значкового товариша; Ярошенка Феська, значкового товариша.
У «Генеральному описі Малоросії» 1765—1769 pp. до сотні вписано також нові хутори та такі села, як Горбані, Грабовець, Деркачівка, Капустинці, Кривоносівка, Кудрівщина, Ольхівці, Пологи, Служчина Слобідка, Соснівка, Стовпяги, Циблі, містечко Ліпляве і слободу Мелесівку.
Опис Золотоніської сотні
Узагальнити
Перспектива
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Золотоніської сотні напередодні ліквідації[2]:
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads