Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Золотоніська сотня

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Золотоніська сотня — одна з найстаріших козацьких сотень, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини. Сотенний центр містечко Золотоноша.

Коротка інформація Золотоніська сотня, Основні дані ...
Remove ads

Історія

У списках козацької старшини 1638 р. значиться Золотоніський Ференц — отаман Золотоніської сотні Черкаського козацького полку Речі Посполитої. Відтак вже на початку великого повстання весною 1648 р. Золотоніська сотня існувала у складі лівобережної частини Черкаського полку. За «Реєстром» 16 жовтня 1649 р. у ній значилося 167 козаків. Від 1648 р. до 1667 р. сотня входила до Черкаського полку. Сотенний центр: містечко Золотоноша.

Після Андрусівської угоди Золотоніську сотню, як лівобережну, передано під юрисдикцію Московського царства. Сотню було включено до Переяславського полку, у якому сотня знаходилася від 1667 р. і до ліквідації у 1782 р. Територія скасованої сотні стала основою Золотоніського повіту Київського намісництва.

Remove ads

Сотенна старшина

Сотники

  • Заєць Остап (1649)
  • Мурав'єнко Онисим (1660)
  • Михайло Степанович (1666)
  • Апостол (1667)
  • Сербин Войца Станіславович (1672—1675)
  • Бурмака Тихон (1672, н.)
  • Побиванець Хилько (1676)
  • Іванович Корній [Степанович] (1682)
  • Мирович Іван (1690)
  • Надточий Трохим Семенович (1690, н.; 1707, н.; 1710—1712)
  • Третяк Тарас (1691—1703)
  • Лавренко Фесько (1697, н.)
  • Шульга Лук'ян (1706—1707)
  • Третяк Леонтій (1709)
  • Конотопець Степан (1712, н.)
  • Андрющенко Кузьма (1712; 1715; 1718—1719; 1721, н.)
  • Урсул Василь (1713—1717)
  • Черушинський Антін (1717—1730)
  • Бутенко Лесько (1725; 1726; 1729, н.)
  • Таран Данило (1726, н.)
  • Василевич Зиновій (1729—1731, н.)
  • Леонтович Костянтин (1730—1732, н., 1732—1763)
  • Логвин Кирило (1730; 1732; 1734—1735; 1738, н.)
  • Михайлов Григорій (1737—1738, н.)
  • Леонтович Степан Костянтинович (1763—1769)
  • Козюра Василь (1769—1770)
  • Лукашевич Яків (1770—1782)

Писарі

  • Семеренко Семен (1660)
  • Тищенко Карпо (1690)
  • Клопотевич Сидір (1709—1710)
  • Данило Андрійович (1711—1724)
  • Яким Михайлович (1717)
  • Корниловський Данило (1725; 1728—1737; 1740)
  • Федорович Сидір (1726)
  • Бусленко Василь (1727—1729)
  • Дем'яненко Данило (1732)
  • Яновський Андрій (1732; 1743—1745)
  • Синьоок Іван (1737—1738)
  • Грановський Петро (1737—1739)
  • Грудницький Григорій Гнатович (1740—1745)
  • Олексієвич Іван (1745—1748)
  • Грудницький Федір Гнатович (1750—1754)
  • Котляревський Матвій (1754—1758)
  • Муравій Степан (1759—1770)
  • Джулай Іван (1771—1782).

Осавули

  • Третяк Іван (1736—1737)
  • Ващенко Іван (1737—1752)
  • Опеньок Іван (1740)
  • Таранець Григорій (1754)
  • Носенко Гаврило Григорович (1764)
  • Тарановський Іван (1767)
  • Кривенко Семен (1774—1775)
  • Близнюк Григорій (1775—1782)

Хорунжі

  • Каранда Яків (1731—1737; 1740)
  • Шульга Дем'ян (1737—1748)
  • Моцюк (1750)
  • Шульга Самійло (1752)
  • Шульга Яків (1764)
  • Гребінський Федір (1767)
  • Близнюков Григорій (1771—1774)
  • Носенко Яків (1774—1778)
  • Носенко Василь (1778—1782).

Городові отамани

  • Бут Михайло (1660)
  • Бурмака Тихон (1672)
  • Надточий Трохим (1690)
  • Янчій Павло (1691)
  • Синьоок Андрій (1691)
  • Яременко Дем'ян (1692)
  • Михайленко Лазар (1693—1694)
  • Панченко Фесько (1695)
  • Лавренко Фесько (1696—1697; 1702—1703)
  • Шпана Василь (1699—1701)
  • Федченко Семен (1707—1709)
  • Кашпуровський Іван (1710)
  • Барабаш Карпо (1710, нак.)
  • Аполенко Степан (1711, н.)
  • Андрущенко Кузьма (1711; 1713—1715; 1717; 1721—1724; 1727)
  • Дудик Матвій (1712; 1719)
  • Урсул Василь (1714, н.)
  • Сухопара Павло (1717)
  • Муравей Клим (1718—1720)
  • Лавренко Кирило (1723; 1725—1726)
  • Синьоок Андрій (1724)
  • Онисько Андрій (1725)
  • Бутенко Леонтій (1729—1732; 1735)
  • Михайлович Григорій (1730; 1735—1736)
  • Логвин Кирило (1730—1732)
  • Грищенко Іван (1731)
  • Василевич Зиновій (1732; 1734)
  • Котляренко Григорій Іванович (1737—1769)
  • Логвиненко Григорій (1739, н.)
  • Романов Іван (1745, н.)
  • Моісеєнко Федір (1772—1782)
Remove ads

Населені пункти

Узагальнити
Перспектива

Анастасіївський хутір; Антипівка, село; Богуславець, село; Бойківщина, хутір; Великий хутір; Вільхи, село; Вознесенське, село; Драбівці, село; Драбовий хутір; Дунінова Гребля, слобідка; Золотоноша, містечко; Ісаєвий хутір; Ковтуни, село; Котлюбівський хутір; Липове, село; Липівське, село; Лукашівка, слобідка; Михайлівський хутір; Мицалівка, село; Сабадашівський хутір; Сеньківці, село; Синеоківка, село; Синювківка, село; Слобідка на Золотоноші; Слюжчина Слобідка, село; Хрущівка, слобідка; хутори — Бутенка Леска, абшитованого козака; Винника Матвія; Деркача Андрія, бунчукового товариша; Деркача Корнія, військового товариша; Іваненка Михайла, бунчукового товариша; Карповича Павла, компанійського полкового підосавула; Коновала Левка; Красногорського монастиря; Лазаревича, ліплявського сотника; Леонтовича Костянтина, золотоніського сотника; Леонтовича Павла, компанійського полкового писаря; Лісеневича, полкового судді; Макарівського Івана, значкового товариша; Манжака Федора, значкового товариша; Мелеся Василя, компанійського обозного; Мехеди Тимка, значкового товариша; Моцюка, полкового хорунжого; Неверовського Івана, значкового товариша; Новицького Івана, золотоніського священика; Павлова Григорія, компанійського полковника; Прохоровича Дмитра, бунчукового товариша; Стеблинського Стефана, антипівського священика; Тарасевича Євстафія, бунчукового товариша; Терлецького Сави, військового товариша; Товбича Йосипа, значкового товариша; Томари Степана, бунчукового товариша; Шведина Андрія, абшитованого козака; Щербака Романа, значкового товариша; Ярошенка Феська, значкового товариша.

У «Генеральному описі Малоросії» 1765—1769 pp. до сотні вписано також нові хутори та такі села, як Горбані, Грабовець, Деркачівка, Капустинці, Кривоносівка, Кудрівщина, Ольхівці, Пологи, Служчина Слобідка, Соснівка, Стовпяги, Циблі, містечко Ліпляве і слободу Мелесівку.

Опис Золотоніської сотні

Узагальнити
Перспектива

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Золотоніської сотні напередодні ліквідації[2]:

Більше інформації Населені пункти Золотоніської сотні, Дворян і шляхетства ...
Remove ads

Див. також

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads