Зубенко Валерій Анатолійович

Валерій Анатолійович Зубенко (23 серпня 1959, Ворошиловськ, Луганська область) — радянський та український футболіст, який виступав на позиції нападника. В радянській вищій лізі зіграв три матчі і забив 1 гол. Переможець юніорського турніру УЄФА 1978 року, срібний призер молодіжного чемпіонату світу (1979). Майстер спорту СРСР (1979).

Валерій Зубенко
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Анатолійович Зубенко
Народження	23 серпня 1959(1959-08-23) (66 років)
	Ворошиловськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Зріст	176 см
Громадянство	Україна
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1976	ШІСП Ворошиловград «Зоря» (Ворошиловград)
Професіональні клуби*
1977—1981 «Зоря» (Ворошиловград) 65 (7) 1982 СКА (Київ) 6 (0) 1983 «Металург» (Липецьк) 17 (2) 1983 «Сокіл» (Ровеньки) КФК 1984 «Металург» (Запоріжжя) 3 (0) 1985 «Нива» (Сватово) КФК 1986 «Зоря» (Ворошиловград) 12 (1) 1990 «Колос» (Сватово) КФК 1990—1993 «Урожай» (Троїцьке) (ААФУ) 1994—2001 «Шахтар» (Кремінна) (ААФУ)
Національна збірна
1978 СРСР (до 18) 1979 СРСР (до 20)
Тренерська діяльність**
2000—2001 «Шахтар» (Кремінна)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Клубна кар'єра

Вихованець ворошиловградської Школи-інтернату спортивного профілю (ШІСП), тренер — Вадим Дмитрович Добіжа. Переможець турніру «Переправа» 1978 року.

У 1976 році включений в склад дубля ворошиловградської «Зорі». За основний склад клубу дебютував 26 серпня 1977 року в матчі чемпіонату СРСР проти київського «Динамо», вийшовши на заміну на 78-й хвилині замість Олександра Сорокалета^[1]. 11 листопада 1978 року в грі проти «Арарату» забив свій єдиний гол у вищій лізі^[2]. Після вильоту «Зорі» з вищої ліги за підсумками сезону-1979, продовжував грати за команду в першій лізі.

У 1982 році виступав за київський СКА, потім грав за липецький і запорізький «Металурги» і ряд аматорських клубів. У 1986 році повернувся в «Зорю», що вилетіла до того часу у другу лігу, і разом з командою став переможцем зонального турніру і чемпіоном Української РСР серед команд другої ліги. Через важку травму змушений був завершити кар'єру на рівні команд майстрів.

Надалі грав за колективи фізкультури, які виступали на рівні чемпіонатів областей. У 2000—2001 роках був граючим тренером аматорського клубу «Шахтар» (Кремінна).

У 2000-ті роки виїхав на постійне місце проживання до Іспанії, живе у Валенсії^[3].

Кар'єра в збірній

У 1978 році став переможцем юніорського турніру УЄФА (неофіційного чемпіонату Європи), в тому числі грав у фінальному матчі проти Югославії. У 1979 році став срібним призером молодіжного чемпіонату світу.

Досягнення

• Чемпіон Європи серед юнаків (U-18): 1978
• Срібний призер молодіжного чемпіонату світу (U-20): 1979
• Чемпіон УРСР: 1986
• Переможець п'ятої зони другої ліги чемпіонату СРСР: 1983
• Переможець турніру «Переправа»: 1978