Зінченко Наталія Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зінченко.

Ната́лія Микола́ївна Зі́нченко (нар. 3 жовтня 1979, Десна, Чернігівська область, СРСР) — українська футболістка, що виступала у півзахисті. Відома перш за все завдяки виступам у складі жіночої збірної України, а також низки російських та українських клубів. Учасниця чемпіонату Європи з футболу серед жінок (2009). Після завершення кар'єри гравчині перейшла на тренерську роботу. Довгий час тренувала «Житлобуд-2». Нині — тренерка клубу «Металіст 1925».

Наталія Зінченко
Наталія Зінченко
Особисті дані
Повне ім'я	Наталія Миколаївна Зінченко
Народження	3 жовтня 1979(1979-10-03) (46 років)
	Десна, СРСР
Зріст	169 см
Вага	64 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990—1991 «Елегія» ? (?) 1992—1994 «Легенда» 51 (29) 1995 «Аліна» 14 (0) 1996 «Донецьк» 7 (0) 1997—2002 «Рязань-ВДВ» ? (10) 2002—2004 «Енергія» ? (17) 2005—2006 «Рязань-ВДВ» ? (10) 2007—2009 «Зірка-2005» ? (24)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–2009 Україна ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2010—2011 «Зірка-2005» 2011—2012 «Зірка-2005» 2012—2018 Україна (WU-19) 2012—2025 «Житлобуд-2» 2018—2021 Україна (жін.) 2025— «Металіст 1925»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Клубна кар'єра

Наталія Зінченко народилася у смт. Десна, що на Чернігівщині. Вихованка ФК «Елегія» (Бобровиця), перший тренер — Іван Острянко. Протягом сезонів 1992-1994 виступала у чернігівській «Легенді», у складі якої стала бронзовою призеркою національного чемпіонату. У 1995 році перейшла до київського клубу «Аліна», з яким здобула «срібло» чемпіонату та стала переможницею Кубка України. Того ж року Зінченко дебютувала у національній збірній — 22 жовтня вона з'явилася на полі у поєдинку проти збірної Угорщини.

Сезон 1996 Наталія розпочала у команді «Донецьк». Цей сезон став найуспішнішим у кар'єрі спортсменки на теренах України — до «золота» чемпіонату вона вдруге поспіль змогла додати Кубок країни, перегравши 12 жовтня 1996 року у фіналі свій колишній клуб «Аліна» з рахунком 7:1.

Після успішного виступу на Батьківщині трансфер Зінченко за майже 30 тисяч доларів^[1] викупив російський клуб ВДВ (Рязань). За 6 сезонів у команді Зінченко двічі ставала чемпіонкою Росії, здобула Кубок країни та бронзові нагороди. У сезоні 2002 вона перейшла до воронезької «Енергії», де також стала однією з провідних футболісток та здобула чемпіонське звання. Особливо вдалим видався останній сезон у формі «Енергії», у якому Зінченко відзначилася у різних турнірах 18 разів. Після завершення чемпіонату 2004 року Зінченко повернулася до Рязані, де продовжила виступи за місцеву команду. Наступні два сезони були не найкращими у її кар'єрі — не здобуто жодної нагороди у російській першості та Кубку, та й індивідуальні показники були не найкращими.

У 2007 році Наталія Зінченко перейшла до лав пермської «Зірки-2005», з якою пов'язані її головні досягнення у кар'єрі. Тричі поспіль Наталія ставала разом з командою чемпіонкою Росії, вигравала Кубок Росії, стала фіналісткою Кубка УЄФА. У 2009 році Зінченко завершила активні виступи як футболістка, узявши попередньо участь у жіночому чемпіонаті Європи з футболу у складі збірної України.

Тренерка

У 2010 році Наталія Зінченко очолила «Зірку-2005», змінивши на посаді головного тренера поляка Шека Борковськи^[2]. Під її проводом команда здобула бронзові нагороди чемпіонату та дійшла до чвертьфіналу Кубка УЄФА, однак у травні 2011 року її на тренерському містку змінив серб Звонко Радич^[3]. Натомість Зінченко далі працювала у клубі як старша тренерка. Балканський тренер затримався у команді ненадовго і вже у листопаді того ж року Зінченко знову очолила «Зірку-2005»^[4], де пропрацювала до серпня 2012, поступившись місцем Сергію Чеснакасу^[5].

З кінця 2012 року Наталія Зінченко була призначена на посаду головної тренерки молодіжної жіночої збірної України WU19. Свій перший матч в якості очільниці збірної провела на міжнародному товариському турнірі «Кубанська весна -2013». Збірна України під її керівництвом обіграла з рахунком 2:0 збірну Естонії. На цьому турнірі збірна України WU19 вперше зайняла друге місце, поступившись у фіналі збірній США в серії післяматчевих пенальті.

У 2014 році Наталія Зінченко повторює минулорічне досягнення. Збірна під її керівництвом займає друге місце на міжнародному турнірі «Кубанська весна -2014». У фіналі збірна України поступилася Росії з рахунком 3:2.

У 2016 році Зінченко приводить команду «Житлобуд-2» до першого в історії харків'янок чемпіонства України.

15 жовтня 2018 року Виконком ФФУ визнав роботу Володимира Реви на чолі жіночої збірної України незадовільною й ухвалив рішення призначити новою головною тренеркою Наталію Зінченко.^[6] Вона стала першою жінкою, яка керувала національною жіночою збірною України з футболу. Під її керівництвом команда фінішувала другою в груповому турнірі кваліфікації Євро-2022 та взяла участь у плей-офф відбору. Починаючи з листопада 2018 року до листопада 2021-го під керівництвом Наталії Зінченко національна жіноча збірна провела 28 матчів: 14 перемог, 3 нічиї, 11 поразок. Різниця забитих і пропущених м’ячів — 50—55. За цей період у збірній дебютували 16 футболісток. 14 листопада 2021 року в УАФ повідомили про завершення роботи Наталії Зінченко на посаді тренерки збірної.^[7]

Досягнення

Командні трофеї

• Фіналістка Кубка УЄФА (1): 2008/09
• Чемпіонка України (1): 1996
• Срібна призерка чемпіонату України (1): 1995
• Бронзова призерка чемпіонату України (1): 1992
• Володарка Кубка України (2): 1995, 1996
• Чемпіонка Росії (7): 1999, 2000, 2002, 2003, 2007, 2008, 2009
• Бронзова призерка чемпіонату Росії (4): 1997, 1998, 2001, 2004
• Володарка Кубка Росії (2): 1998, 2007
• Фіналістка Кубка Росії (7): 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2008, 2009

Тренерські здобутки

• Чемпіонка України (3): 2016, 2017, 2019/20
• Бронзова призерка чемпіонату Росії (1): 2010
• Володарка Кубка Росії (1): 2011/12
• Кращий/а тренер/ка України (2): 2016, 2017

Статистика

У таблиці наведена статистика виступів Наталії Зінченко за кордоном.

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Інше		Всього
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
«Рязань-ВДВ» (Рязань)
	1997	?	1	?	1	-	-	-	-	?	2
	1998	?	5	?	-	-	-	-	-	?	5
	1999	?	-	-	-	-	-	-	-	-	?
	2000	?	-	-	-	-	-	-	-	-	?
	2001	?	4	-	-	5	3	-	-	?	7
	2002	?	-	-	-	-	-	-	-	-	?
	Всего	?	10	?	1	5	3	-	-	?	14
«Енергія» (Воронеж)	2003	?	6	-	-	?	8	-	-	?	14
	2004	?	11	?	2	?	5	-	-	?	18
	Всего	?	17	?	2	?	13	-	-	?	32
«Рязань-ВДВ» (Рязань	2005	?	8	-	-	-	-	-	-	?	8
	2006	?	2	-	-	-	-	-	-	?	2
	Всего	?	10	-	-	-	-	-	-	?	10
«Зірка-2005» (Перм)	2007	?	9	?	2	-	-	-	-	?	11
	2008	?	10	-	-	?	3	-	-	?	13
	2009	?	5	?	1	?	1	-	-	?	7
	Всього	?	24	?	3	?	4	-	-	?	31
Всього за кар'єру		?	61	?	6	?	20	-	-	?	87