Каві

Каві (від санскрит. kavi, «поет»^[1]) — літературна мова островів Ява, Балі та Ломбок, заснована на старояванській мові, однак із значною кількістю запозичень з санскриту. Каві — предок сучасної яванської мови.

Каві
Bhāṣa Kawi
Поширена в	Індонезія
Регіон	Ява (острів),Балі, Ломбок, Мадура, деякі про-ва Філіппін
Місце	12
Писемність	яванська
Класифікація	Австронезійські мови Малайсько-полінезійські мови Західна гілка Західнозондські мови
Офіційний статус
Державна	-
Коди мови
ISO 639-2	kaw
ISO 639-3	kaw
IETF	kaw

Усі мови острова Яви мали і мають негласну ієрархію і прив'язані до певних соціальних верств і сфер вживання. Каві відігравала роль мови з найвищим соціальним статусом.

Каві використовувала унікальну писемність (hanacaraka або Dentawiyanjana) — з 20 знаків з додатковою діакритикою для позначення голосних і 10 знаків для цифр.

Каві можна вважати повною мірою зниклою мовою. До теперішнього часу вона використовується в церемоніальних цілях, перш за все на яванських весіллях.

На острові Ломбок мова каві набула поширення як регіональна мова. Наразі каві викладається на цьому острові в середніх школах як обов'язкова друга мова.

За традицією, матеріалом для писемності каві служить пальмове листя.

Каві продовжує періодично використовуватися як мова літератури в архаїчному стилі, з дуже розвиненою системою особових займенників.

Першим вченим, який всерйоз зайнявся вивченням кави, був Вільгельм Гумбольдт, який розглядав її як предка всіх малайсько-полінезійських мов^[1].