Нікіфоров Микола Анатолійович

Микола Анатолійович Нікіфоров (нар. 24 червня 1982, Казань) — російський політик. Міністр зв'язку та масових комунікацій РФ (з 21 травня 2012 за 15 травня 2018 року).

Микола Нікіфоров
Микола Нікіфоров
Міністр зв'язку та масових комунікацій Російської Федерації
21 травня 2012 — 15 травня 2018
Президент	Володимир Путін
Прем'єр-міністр	Дмитро Медведєв
Попередник	Ігор Щьоголєв
Наступник	Костянтин Шкарпеток
Заступник прем'єр-міністра — міністр інформатизації і зв'язку Республіки Татарстан
10 квітня 2010 — 21 травня 2012
Президент	Дмитро Медведєв Володимир Путін
Попередник	невідомо
Наступник	Роман Шайхутдінов
Народився	24 червня 1982(1982-06-24) (43 роки) м. Казань, ТАССР, СРСР
Відомий як	економіст, політик
Громадянство	Росія
Освіта	Казанський федеральний університет
Alma mater	Казанський державний університет
Нагороди	Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 24 червня 1982 року в Казані. 1999 закінчив казанську школу № 139 із золотою медаллю. 1998 — числився в своїй школі педагогом додаткової освіти^[1].

• 1999—2004 роках навчався на економічному факультеті Казанського державного університету, працював лаборантом в Науково-дослідному інституті математики і механіки імені М. Р. Чеботарьова університету.
• 2001–2005 також був заступником директора компанії «Казанський Портал»^[2].
• У 2004 закінчив економічний факультет Казанського державного університету^[3].
• 2004—2006 — молодший науковий співробітник НДІ математики і механіки імені Чеботарьова, і за сумісництвом у 2004—2005 роках — заступник генерального директора ВАТ «Сучасні Інтернет Технології»^[3].
• У серпні 2005 став радником прем'єр-міністра Татарстана з інформаційних технологій^[4], членом робочої групи з реалізації проекту «Електронний Уряд Республіки Татарстан»^[5].
• У 2006—2010 роках був генеральним директором Центру інформаційних технологій Республіки Татарстан. Займався впровадженням інтернет-порталу державних і муніципальних послуг Татарстану
• Входив до складу Ради Безпеки Татарстану^[6], Антитерористичної комісії Татарстану^[7], Комісії з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки Татарстану^[8], Республіканської Ради з інформатизації. За свою діяльність на цих посадах був нагороджений.
• У 2009 був включений в «першу сотню» кадрового резерву президента Росії^[2].

У квітні 2010 став заступником прем'єр-міністра — міністром інформатизації та зв'язку Татарстану.^[9][10][11] Один з розробників програми впровадження електронного уряду, згідно з якою в республіці була створена державна мережа телекомунікацій, до якої було підключено 4,5 тис. бюджетних організацій, у тому числі 900 муніципальних утворень; створена система міжвідомчого електронного документообігу, в якій працювало понад 8,5 тис. службовців і більше 400 державних та муніципальних установ^[11]. Центром впровадження новинки, кузнею кадрів нового напряму стало дітище Никифорова — «ІТ-парк» Петербурзькій вулиці в Казані.^[11]

Учасники ринку інформаційних технологій відзначили, що в цей період Нікіфоров був активним противником поняття «єдиний виконавець» і боровся з монополізмом в Татарстані^[12].

Міністр зв'язку і масових комунікацій

21 травня 2012 — призначений міністром зв'язку і масових комунікацій РФ^[13], змінивши на цьому посту Ігоря Щеголева і ставши наймолодшим міністром в історії Росії.

26 травня 2014 року Микола Нікіфоров заявив, що в інтернеті необхідна цензура, і ситуацію з її введенням через депутатські законодавчі ініціативи не варто драматизувати^[14]. 16 серпня він заявив, що Росії потрібен повний інформаційний суверенітет, що виражається в заміщенні іноземного програмного забезпечення російським, для чого буде потрібно всього лише сім років і мільйон програмістів^[15].

2 жовтня 2014 року на засіданні комісії з телекомунікацій і информтехнологиям, міністр заявив, що «черговий запуск нової мережі четвертого покоління має супроводжуватися, як це ні дивно, підвищенням тарифів, бо через конкуренцію між операторами пішли вже нижче плінтуса»^[16]".

У квітні 2016 року — виступив проти ініціативи депутатів Держдуми у прийнятті законопроекту, що зобов'язує операторів зв'язку зберігати вміст листування громадян протягом трьох років, і попередив про можливість "драматичного зростання цін на послуги зв'язку, якщо даний законопроект буде прийнятий^[17].

10 травня 2016 року на зустрічі з депутатами Держдуми хотів заборонити використання держслужбовцями не тільки іноземних програм, але також шрифту Times New Roman і взагалі всіх гарнітур шрифтів, які мають іноземне походження. «За останнє десятиліття прийнято величезну кількість документів, в яких прямо прописано, по суті, таке непряме використання тих чи інших іноземних продуктів. Все це потрібно вичищати».^[18]

15 травня 2018 року покинув посаду.

Сім'я

Одружений, має двох доньок і двох синів^[19].

Нагороди

• Медаль «У пам'ять про 1000-річчя Казані» (2005)
• Медаль «За зміцнення державної системи захисту інформації» (2009)
• Медаль «За співдружність в ім'я порятунку» (2010)
• Медаль «За відзнаку в ліквідації наслідків надзвичайної ситуації»
• Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
• Подяка Президента Російської Федерації (2012)^[20].