Казимир Олександр Потій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поцей.

Казимир Олександр Потій (біл. Казімір Аляксандр Пацей, 14 травня 1666 р. — 10 червня 1728 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського, хорунжий троцький (1692–1700 рр.), каштелян вітебський (1700–1703 рр.) і троцький (1703–1705 рр.), воєвода вітебський (1705–1728 рр.), староста рогачівський, суразький і жижморський.

Казимир Олександр Потій
біл. Казімір Аляксандр Пацей
Народився	14 травня 1666(1666-05-14)
Помер	10 червня 1728(1728-06-10) (62 роки)
Підданство	Велике Князівство Литовське
Національність	русин
Титул	шляхтич
Посада	хорунжий, каштелян, староста, воєвода
Попередник	Михайло Казимир Коцелл, Анджей Казимир Крішпін-Кіршенштейн
Наступник	Ян Владислав Бжостовський, Мартин Михайло Огінський
Конфесія	православ'я
Рід	Поцеї
Батько	Леонард Габріель Поцей
Мати	Регіна Огінська
У шлюбі з	1) Анна Тереза Лєтова 2) Франциска Халецька
Діти	Антоній, Олександр, Михайло, Барбара й Тереза
Герб

Життєпис

Представник литовського шляхетського роду Потіїв (Поцеїв) гербу «Вага». Молодший син воєводи вітебського Леонарда Габріеля Потія (1632–1695 рр.) і його дружини Регіни Огінської — дочки стольника і тіуна троцького, князя Льва Самуїла Огінського (близько 1595–1657 рр.). Старший брат — каштелян віленський і гетьман великий литовський Людовик Костянтин Потій (1664–1730 рр.).

• 1692 р. отримав посаду хорунжого троцького,
• 1700 р. був призначений каштеляном вітебським,
• 1703 р. став каштеляном троцьким.
• 1705 р. отримав посаду воєводи вітебського.

Під час Громадянської війни у Великому князівстві Литовському Казимир Олександр Поцей підтримував республіканців — противників Сапег. Учасник конфедерації війська ВКЛ проти Сапег у 1696 році і битви при Олькеніках у 1700 році. У січні 1701 р. на чолі шляхетського ополчення розбив 16 кінних корогв Сапег і загони селян, зібрані і озброєні Сапегами.

Підтримував політику польського короля Августа II Сильного, прагнув встановити в Речі Посполитій абсолютну владу. Учасник Сандомирської конфедерації, прихильник Росії в боротьбі проти шведського короля Карла XII Ґустав. У 1708 р. тимчасово перейшов на бік Станіслава Лещинського, ставленика Швеції. У 1709 р. знову приєднався до Августа II Фрідріха Сильного.

Родина

Був двічі одружений. Близько 1707 р. у першому шлюбі з Ганною Терезою Лєтовою (пом. після 1712 р.), вдруге одружився з Францискою Халецькою (близько 1682–1774 рр.). Їх діти:

• Антоній (†1749 р.) — стражник великий литовський
• Олександр (†1770 р.) — воєвода трокський
• Михайло (†1787 р.) — староста рогачівський і жижморський
• Барбара — дружина писаря великого литовського Юзефа Бжостовського
• Тереза — дружина стольника великого коронного Ігнация Гумецького.^{[джерело?]}

Джерела

• Грыцкевіч А. Пацеі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т., Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал. : Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн. : БелЭн, 2006. − 792 с.: іл. — С. 420. ISBN 985-11-0315-2, ISBN 985-11-0378-0. (біл.)