Какаду-інка

Какаду-інка^[2] (Lophochroa leadbeateri) — вид папугоподібних птахів з родини какадових (Cacatuidae). Єдиний вид роду. Деякі систематики включають вид до роду какаду (Cacatua).

? Какаду-інка
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) Родина: Какадові (Cacatuidae) Підродина: Какадні (Cacatuinae) Триба: Cacatuini Рід: Lophochroa Bonaparte, 1857 Вид: Какаду-інка
Біноміальна назва
Lophochroa leadbeateri (Vigors, 1831)
Ареал виду (позначено червоним)
Підвиди
L. (Cacatua) l. leadbeateri  (Vigors, 1831) L. (Cacatua) l. mollis  (Mathews, 1912)
Синоніми
Plyctolophus leadbeateri, Vigors (1831) Kakatoe leadbeateri Cacatua leadbeateri
Посилання
Вікісховище: Lophochroa leadbeateri Віківиди: Cacatua leadbeateri ITIS: 554838 NCBI: 471713

Зовнішній вигляд

Довжина тіла 35—40 см, вага самця 300—425 г, самки — 375—435 г. Дуже вишукані, надзвичайно красиві папуги. Оперення рожево-біле. Крила білі, черево, груди, шия і щоки рожеві. Біля дзьоба вузька червона смужка. Довжина чуба досягає 18 см. Передні пера чуба білі, внутрішні — яскраво-червоні з жовтим в нижній частині, верхівка пер біла. Забарвлення самців і самок однакове. Райдужна оболонка у самця темно-коричнева, майже чорна, у самки — червоно-коричнева.

Поширення

Трапляється на заході та півдні Австралії.

Спосіб життя

Птахи цього виду заселяють рідколісся, перевагу віддають місцевостям з дуже посушливим кліматом, тримаються недалеко від водойм. Полюбляють евкаліптові ліси, чагарникові місцевості, низькорослі австралійські евкаліпти і прилеглі оброблювані землі. Густих лісів уникають. Тримаються парами і невеликими зграями. Живляться насінням дерев (акація, евкаліпт, соснові шишки), чагарників і трав, горіхами (пекан, мигдаль), плодами (дикі фіги та дині), ягодами, корінцями, личинками комах, зерном (пшениця, кукурудза), квітами. У пошуках корму можуть мігрувати на великі відстані. Велику частину дня проводять у пошуках корму (на землі або деревах). Найактивніші рано вранці і надвечір. П'ють воду двічі на день: вранці і ввечері (перед заходом сонця). У спекотний час доби відпочивають серед крон високих дерев. Літають погано, уникають літати через відкриті простори. У місцях з великими запасами корму і води ведуть осілий спосіб життя. Завдають шкоди зерновим культурам (пшениця) та горіховим плантаціям (мигдаль). В разі збудження, тривоги ці папуги голосно верещать.

Розмноження

Пара формується на все життя. У кожної пари є власна територія (близько 500 гектарів), яку птахи ревно захищають. Гніздяться в порожнинах старих дерев (евкаліпт, червоний каучук, кипарис), на висоті 3—9 м. Дно вистилають гілками і корою. У кладці 4 яйця. Насиджування триває 23—25 ​​днів. Яйця висиджують обидва партнери: самка — вночі, самець — вдень. У разі загибелі кладки гніздяться тільки наступного року. Молоді птахи залишають гніздо на 3-й місяць, але ще кілька тижнів батьки ними опікуються.

Загрози і охорона

Рідкісний вид, в деяких місцях витіснений рожевим какаду (Eolophus roseicapillus). Популяція зменшилася, зокрема через розчищення традиційних місць оселення під сільськогосподарські потреби. Знаходиться під захистом у всіх штатах Австралії.

Утримання

Наразі ці папуги в домашньому утриманні рідкісні. В Європу їх не завозять, а виведених любителями пташенят дуже мало. Вилов та продаж цього папуги заборонено. У самій Австралії утримують тільки з дозволу влади. Тривалість життя від 40 до 80 років.

Класифікація

Вид складається з 2 підвидів, які відрізняються інтенсивністю рожевого кольору на череві і грудях:

• Lophochroa leadbeateri leadbeateri (Vigors, 1831) — номінальний підвид. Довжина тіла близько 38 см. Трапляєтьсяу східній частині ареалу.
• Lophochroa leadbeateri mollis (Mathews, 1912) — відрізняється від номінального підвиду меншими розмірами, темнішим червоним кольором на чубі; жовта смужка на перах чуба майже відсутня або дуже вузька. Поширений в центральній і західній Австралії.