Каландьонок Микола Анатолійович

Мико́ла Анато́лійович Каландьо́нок (нар. 1949) — український композитор, педагог.

Микола Каландьонок
Основна інформація
Дата народження	1 січня 1949(1949-01-01) (76 років)
Місце народження	Мстиж, Мінська область, УРСР
Громадянство	Україна
Національність	Україна
Професія	композитор, педагог
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Премії	Міжнародна премія імені Валентина Михайлюка (2001)

Біографія

Народився 1 січня 1949 року у селі Мстиж Мінської області. Закінчив Київську консерваторію 1978 року (клас Андрія Штогаренка).^[1]

Між 1980—1987 був керівником колективів художньої самодіяльності Будинку вчителя, водночас викладав у Музичному училищі ім. Р. Ґлієра (1982—1986). Член НСКУ з 1985 року. Від 1987 — на творчій роботі, має записи на Українське радіо. Від 2006 пише музику до вистав Київського театру ляльок.^[1]

Твори автора

Музика для симфонічного оркестру

• симфонічна-кантата «Дзвони Хатині» (1979)
• «Концертино» (1981)

Музика для камерного ансамблю

• Тріо для струнних інструментів (1980)
• Струнний квартет (1983)

Хорові твори

• Цикл «Осінь» для мішаного хору а капела на сл. М. Рильського, В. Сосюри, П. Тичини, Б. Чіпа (1983—1989)

Пісні й романси

• «Білі лілеї» на сл. Віктора Герасимова
• «Будь кохана» на сл. Бориса Чіпи
• «Забуваєм себе, забуваєм» на сл. Бориса Чіпи
• «Кажуть люди, що лукава» на сл. Бориса Чіпи
• «Калиновий жар» на сл. Бориса Чіпи
• «Однієї долі два крила» на сл. Владлена Ковтуна

Музика для художніх фільмів

• «Голод-33» (1991, у співавт. з Віктором Пацукевичем),
• «Тримайся, козаче!» (1991, у співавт. з Віктором Пацукевичем)

Музика для документальних фільмів

• «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992, у співавт. з Віктором Пацукевичем; реж. Станіслав Чернілевський),
• «Хай святиться ім'я твоє» (1992—1993, у співавт. з Віктором Пацукевичем; реж. Наталія Акайомова),
• «Златокрай» (1995).