Кальницький Павло Федосійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кальницький.

Кальни́цький Павло́ Федосі́йович (22 вересня 1929, Супротивна Балка — 19 грудня 2004, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Чоловік мистецтвознавця Людмили Кальницької, батько скульптора Бориса Кальницького.

Кальницький Павло Федосійович
Народився	22 вересня 1929(1929-09-22)  Супротивна Балка, Новосанжарський район, Полтавська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	19 грудня 2004(2004-12-19) (75 років)  Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Київський державний художній інститут (1955)
Вчителі	Вронський Макар Кіндратович і Гельман Макс Ісайович
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Кальницька Людмила Степанівна

Біографія

Народився 22 вересня 1929 року (за іншими даними 9 вересня 1930 року) в селі Супротивній Балці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). Протягом 1949—1955 років навчався у Київському художньому інституті, був учнем Макара Вронського та Макса Гельмана. Дипломна робота — композиція «Богдан Хмельницький біля тіла козака Тура».

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Червоноткацькій, № 22/2 квартира № 28, у будинку на вулиці Микитенка, № 3 а, квартира № 41^[1] та у будинку на вулиці Прирічній, № 19 г, квартира № 189^[2]. Помер у Києві 19 грудня 2004 року.

Творчість

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Використовував гіпс, бронзу, граніт, мармур. Серед робіт:

композиції

• «Богдан Хмельницький біля тіла козака Тура» (1955);
• «Пісня миру» (1957, гіпс тонований);
• «Мирний сон» (1960, гіпс тонований);
• «Доля» (1964, мармур);
• «Комуніст» (1970, оргскло, цинк);
• «Воротар» (1971, оргскло).

портрети

• Герой Соціалістичної Праці забійник Я. А. Трисачов (1957, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
• Герой Соціалістичної Праці забійник Федір Голуб'ятников (1957, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
• «Дівчина» (1960, гіпс тонований);
• голова колгоспу М. П. Мелашенко (1973, цинк);
• Герой Радянського Союзу, гвардії старшина Федір Іванович Мінін (1974, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
• Маршал Радянського Союзу Федір Іванович Толбухін (1975, бронза);
• автоінспектор, старшина міліції С. Духновський (1977, гіпс тонований).

монументальна скульптура

• «Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією» у Переяславі (1961, бронза, граніт; у співавторстві з Василем Вінайкіним, Віктором Гречаником, архітектор Василь Гнєздилов);
• пам'ятник Тарасові Шевченкові у місті Звенигородці Черкаської області (1964, штучний камінь, граніт; у співавторстві з Петром Остапенком, архітектор Юрій Кисличенко);
• пам'ятник Тарасові Шевченкові у місті Умані (1965);
• пам'ятник Василю Чапаєву в місті Лубнах (1966, чавун, граніт; у співавторстві з Петром Остапенком, архітектор Юрій Кисличенко);
• надгробний пам'ятник Максимові Рильському на Байковому кладовищі у Києві (1969, бронза, граніт; у співавторстві з Петром Остапенком);
• меморіальна дошка Зої Гайдай у Києві (1970, барельєф, граніт; у співавторстві з Петром Остапенком, архітектор Яків Ковбаса);
• меморіальний комплекс загиблим односельчанам у селі Дейкалівці Полтавської області (1970);
• меморіальний комплекс воїнам у селищі Тернах Сумської області (1971);
• серія погрудь «Герої Радянського Союзу» у місті Миргороді (1972);

серія погрудь у місті Миргороді
Власенко Сергій Платонович	Галуган Олексій Іванович	Лазаренко Василь Григорович	Мінін Федір Іванович	Онопрієнко Іван Олексійович	Посвіт Павло Якимович	Рубцов Анатолій Петрович	Вербицький Олександр Євлампійович	Кононенко Григорій Дмитрович	Кріпак Іван Семенович

• пам'ятник Володимиру Леніну в місті Бершаді (1975, у співавторстві);
• пам'ятник загиблим «Скорботна мати» в місті Бершаді (1977, у співавторстві);
• погруддя Павла Пестеля у місті Тульчині (1979);
• погруддя Антона Макаренка у Києві (1982);
• пам'ятник Герою Радянського Союзу Степану Харитоновичу Сікорському у селі П'ятигорах Київської області (1983, бронза);
• погруддя пожежника Чорнобиля Віктора Кібенка у місті Іванкові (1987);
• погруддя пожежника Чорнобиля Володимира Правика у місті Ірпені (1988).

Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією	Пам'ятник Василю Чапаєву	Надгробок Максима Рильського	Погруддя Павла Пестеля	Погруддя Антона Макаренка	Пам'ятник Степану Сікорському	Погруддя Володимира Правика

Брав участь у республіканських виставках з 1956 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1958 року, зокрема у 1963 році його роботи експонувалися у Німецькій Демократичній Республіці та у Польській Народній Республіці.