Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Калюжний Іван Володимирович
український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Іван Володимирович Калюжний (нар. 21 січня 1998, с. Довжик, Золочівський район, Харківська область, Україна) — український футболіст, центральний півзахисник «Металіста 1925». Гравець національної збірної України. Срібний призер чемпіонату України 2024/25.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Ранні роки
Вихованець академії харківського «Металіста»[2], в якій навчався протягом семи років[3]. До «Металіста» грав за харківський «Арсенал», приїжджаючи лише на ігри, на тренування потрапляв рідко[3]. Перші тренери — Володимир Лінке та Олег Крамаренко[2]. З 2011 по 2014 рік провів за харків'ян 62 матчі та забив 18 голів у чемпіонаті ДЮФЛ, а також 7 матчів (1 гол) у вищій лізі юнацького чемпіонату України (U-17)[4]. Проходив збори з першою командою «Металіста» під час зимової перерви у чемпіонаті 2014/15[3][5].
27 лютого 2015 року підписав контракт із київським «Динамо»[2][5]. Того ж року зіграв за киян 16 матчів і забив один гол у ДЮФЛ, згодом став виступати за юнацьку (U-17 — 3 матчі, 1 гол; U-19 — 67 матчів, 6 голів) та молодіжну (20 матчів, 1 гол) команди «Динамо»[4]. 67 ігор, проведених Калюжним у Чемпіонаті України U-19, є другим показником за всю історію турніру[6]. Був капітаном команди U-19[7][8]. Ставав переможцем (2015/16, 2016/17) та срібним призером (2014/15) Юнацького чемпіонату України, переможцем Молодіжного чемпіонату України 2017/18. Також провів 12 матчів (1 гол) у Молодіжній Лізі УЄФА[9]. 8 жовтня 2016 року дебютував у складі першої команди «Динамо» у товариській грі проти «Олімпіка» (3:3), відігравши весь матч та забивши гол на 83 хвилині[10][11][12].
Професійна кар'єра
Улітку 2018 року Калюжний міг перейти до «Волині»[13][14], але віддав перевагу поверненню до рідного міста, уклавши 1 липня договір щодо виступів у «Металісті 1925» на правах оренди з «Динамо»[2][14]. Дебютував на професійному рівні 22 липня у матчі першого туру Першої ліги «Металіст 1925» — «Агробізнес» (2:0), вийшовши на заміну на 67 хвилині (за рахунку 0:0) замість Євгенія Терзі[15]. Відразу став гравцем основного складу харківської команди, взявши участь у 26-ти іграх чемпіонату (з 27-ми командних), у 25-ти з них вийшовши у стартовому складі[9]. Також зіграв один матч у Кубку України[9]. Відзначився одним голом за «Металіст 1925» у чемпіонаті[9].
24 липня 2019 року став гравцем першолігового львівського «Руху»[16]. У сезоні 2019/20 зіграв у Першій лізі 27 матчів з 30 командних та забив два голи[9], допомігши львів'янам посісти друге місце в чемпіонаті та підвищитися в класі. В Українській прем'єр-лізі дебютував у першому турі сезону 2020/21, вийшовши в стартовому складі «Руху» в матчі проти «Ворскли» (2:5)[9]. Після закінчення терміну оренди наприкінці 2020 року покинув львівський клуб[17].
12 лютого 2021 року підписав 2-річний контракт з іншим клубом УПЛ, «Олександрією»[18]. У січні 2022 року продовжив контракт із «жовто-чорними» до травня 2025 року[19]. У сезоні 2021/22, недограному через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, провів 16 матчів (2 голи, 3 гольові передачі) та ввійшов до списку 33-х найкращих футболістів УПЛ за версією видання SportArena як центральний півзахисник № 3[20].
18 квітня 2022 року[21] перейшов до ісландського клубу «Кеплавік» на умовах оренди з «Олександрії» до кінця сезону 2021/22[22].
21 червня 2025 року повернувся до «Металіста 1925», підписавши з харківським клубом трирічний контракт[23].
Виступи за збірні
Викликався до юнацьких збірних команд України U-17 та U-19. Дебютував у збірній 13 серпня 2013 року у матчі збірної України U-17 проти шотландських однолітків (2:2)[24].
5 жовтня 2024 року був викликаний Сергієм Ребровим до національної збірної України на матчі Ліги націй УЄФА проти Грузії та Чехії[25].
Особисте життя
Любить читати книги про спорт, зокрема, футбольні автобіографії. Серед улюблених книжок — «Маніфест великого тренера» Тіма Гровера[3].
Одружений, виховує доньку 2020 року народження[26].
20 грудня 2024 року під час чергового ракетного обстрілу Києва Росія знищила автомобіль Калюжного[27].
Remove ads
Статистика
Матчі за збірну
Станом на 13 жовтня 2025 року
Досягнення
- Срібний призер Першої ліги України: 2019/20
- Срібний призер Прем'єр-ліги України: 2024/25
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads