Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Камчатка (річка)
річка в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Камчатка — найбільша річка півострова Камчатка в Камчатському краї Росії. Впадає у Камчатську затоку Тихого океану і належить до його водного басейну.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Річка бере свій початок на східних схилах гір південної частини Серединного хребта на висоті ~1050 м над рівнем моря, поряд гори Сарединної (1861 м), тече на південь, а після озера Кенужен плавно повертає на схід, далі на північний схід і до злиття із річкою Правою Камчаткою (за 704 км від гирла) має назву Озерна Камчатка. Від цього ж місця і до самого гирла, вздовж берега річки проходить автодорога Петропавловськ-Камчатський — Усть-Камчатськ.
У верхів'ї має гірський характер течії з численними перекатами та порогами. У середній течії річка виходить на Центральнокамчатську низовину і змінює характер течії на рівнинний. На цій ділянці у річки дуже звивисте русло, в окремих місцях розбивається на рукави. У нижній течії річка, огинає масив Ключевська Сопка, повертає на схід; в низов'ях розливається на численну кількість рукавів та озер на ділянці загальною площею більше 500 км², після чого перетинає хребет Кумроч, в північно-східній частині системи Східного хребта.
У гирлі річка утворює дельту, що складається з численних проток, розділених піщано-гальковими косами. Конфігурація дельти весь час змінюється. Впадає в Камчатську затоку, Тихого океану. Гирло блоковане баром, і має глибину близько 0,5 м. У місці впадіння річки Камчатки в океан вона з лівого берега з'єднується протокою Озерна з озером Нерпиче (552 км²), яке є найбільшим озером півострова Камчатка. Півострів на північ від дельти також названий по імені річки — Камчатським півостровом. Тут же в гирлі, розташоване селище і порт Усть-Камчатськ.[7]
Remove ads
Гідрологія
Узагальнити
Перспектива
Живлення річки змішане, з переважанням підземного — 35 % (за рахунок значної частини опадів, що просочуються в водопроникні вулканогенні породи і поповнюють запаси ґрунтових вод); снігове становить 34 %, льодовикове — 28 %, дощове лише — 3 %.
Повінь з травня по вересень, з жовтня по квітень межень. Замерзає в листопаді, розкривається в квітні — травні.
Долина річки знаходиться в сейсмоактивній області з активним вулканізмом. При виверженнях можливе часте сходження селевих потоків через танення льодовиків в басейн річки. Найзначнішим був грязекам'яний потік, пов'язаний з катастрофічним виверженням в березні 1956 року вулкана Безіменного, в ході якого сель поширювалася по річці Велика Хапиця — одній із приток Камчатки [8] В окремих місцях через вихід гарячих джерел річка не замерзає протягом усього року.
За період спостереження протягом 53 років (1931–1984) на станції у селищі Ключі за 125 км від гирла, середньорічна витрата води становила 779 м³/с[9].
Середньорічна витрата води у Нижньокамчатську, за 35 км від гирла — 965 м³/с[6].
Спостереження за водним режимом річки Камчатки також проводилось протягом 47 років (1937–1985) на станції «Великі Щоки» (Усть-Камчатський район, Камчатський край), розташованої за 61 км від гирла, впадіння її у Камчатську затоку.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 924 м³/с для водного басейну 51 600 км², що становить близько 92 % від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 565 міліметра на рік, що може розглядатися як досить поширена, для річок півострова Камчатки.
За період спостереження встановлено, мінімальний середньомісячний стік становив 461 м³/с (у березні), що становить більше 21 % від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у липні місяці та становить — 2 156 м³/с і вказує на недуже невелику амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 363 м³/с (у березні 1946 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 3 220 м³/с (у липні 1969 року).
Remove ads
Притоки
Річка Камчатка приймає близько сотні приток, завдовжки понад 10 км. Найбільших із них, завдовжки понад 50 км — 22 (від витоку до гирла):[4][10]
Населенні пункти
На берегах річки розташовано більше десятка населених пунктів (від витоку до гирла); села: Пущино (127)[11], Шароми (557), Мілкове (8251), Долинівка (315),Тайожний (130), Лазо (415), Атласове (790), селище Козиревськ (1241), село Майське (117); селища: Ключі (5726), Усть-Камчатськ (4352).
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads