Камінецький Ярослав Григорович

Ярослав Григорович Каміне́цький (28 липня 1941, Зарудці — 13 вересня 2019, Львів) — український педагог, поет і науковець; кандидат економічних наук з 1993 року^[a], член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 1997 року; член Національної спілки письменників України з 1998 року^[2]; академік Академії наук вищої освіти України з 2010 року^[3].

Камінецький Ярослав Григорович
Народився	28 липня 1941(1941-07-28)  Зарудці, Львівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Помер	13 вересня 2019(2019-09-13) (78 років)  Львів, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	педагог, поет
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1968)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук (1993)
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Львівська обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури (2003)

Життєпис

Народився 28 липня 1941 року в селі Зарудцях (нині Львівський район Львівської області, Україна) в сім'ї мельника. Середню школу закінчив у сусідньому селі Зашкові. 1959 року закінчив Львівське технічне училище № 8^[b] і з того ж року почав працювати кочегаром паровоза у Львівському локомотивному депо «Схід», опісля працював помічником машиніста паровоза. У 1963 році працював слюсарем на у військовій частині у № 33198 (Львівський танкоремонтний завод), з 1964 року — на заводі «Теплоконтроль» у Львові^[4].

Від 1967 року працював на виборних керівних посадах у молодіжних організаціях Львова і області. 1968 року, без відриву від роботи, закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «вчитель української мови і літератури»^[c][4].

У 1970 році обирався депутатом Шевченківської районної ради народних депутатів у Львові^[3]. Протягом 1973—1988 років обіймав посаду заступника начальника Львівського обласного управління професійно-технічної освіти; у 1988—1991 роках — першого заступника начальника управління народної освіти Львівського облвиконкому; у 1991—2002 роках — заступника начальника управління освіти — голови комітету професійної освіти Львівської обласної державної адміністрації. У 1994 році став одним із засновників Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України: у 1994—1996 роках очолював його; у 1996—2002 роках — провідний науковий співробітник; з 2002 року, після виходу на пенсію^[1], — завідувач відділу управління в системі професійно-технічної освіти. 1998 року обирався депутатом, був головою комісії з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту, членом президії Львівської обласної ради^[3].

Водночас з 1999 року обіймав посаду заступника головного редактора фахового наукового журналу «Педагогіка і психологія професійної освіти»; з 2008 року віцепрезидент Львівського краєвого товариства «Рідна школа»^[5].

Від 2005 року — директор Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України^[3][2]. У 2011—2015 роках очолював Львівську обласну організацію Національної спілки письменників України^[6]. Помер у Львові 13 вересня 2019 року.

Наукова діяльність

Наукові дослідження в галузі управління професійною підготовкою робітничих кадрів, економіка освіти, професійна педагогіка. Серед праць:

• Підготовка менеджерів. 1995;
• Організаційно-педагогічні засади управління підготовкою кваліфікованих робітників в умовах ринку: Методичний посібник. 2002;
• Управління підготовкою кваліфікованих робітників та фахівців у регіоні: Організаційно-педагогічні та економічні засади. 2004 (співавтори: з Клим Б. І., Копельчак М. П., Криницька Л. Я., Субтельна Г. В.);
• Організаційно-економічні механізми функціонування професійно-технічної освіти в ринкових умовах. 2006 (співавтори: з Жидецький Ю. Ц., Клим Б. І., Копельчак М. П., Криницька Л. Я., Кубська Л. І., Субтельна

Г. В.);

• Управління якісною підготовкою фахівців у професійно-технічних навчальних закладах на основі маркетингу ринку праці та освітнього моніторингу в умовах регіоналізації. 2010 (співавтори: М. В. Вачевський, Б. І. Клим, М. П. Копельчак, Л. І. Кубська, Л. В. Сліпчишин, Г. В. Субтельна, Б. І. Токар).

Творчість

Провідними темами творчості є громадські та особисті переживання, а також роздуми про непроминальність людського існування. Серед творів:

• «Невідлітна птаха» (1996);
• «Замкова гора» (1999);
• «Вересова круча» (2000);
• «Вічне і сутнє» (2001);
• «Любов і пісня» (2002);
• «Підгорай» (2004);
• «В незрадних ритмах Левового міста» (2005);
• «Сто сердечних одкровень» (2006);
• «Непроминальні миті» (2007);
• «Лірика» (2008);
• «Львівська квадрига» (2008, співавтор);
• «Цвіт японської вишні» (2009).

Декілька віршів перекладено німецькою, румунською, польською та російською мовами, покладено на музику^[2].

Відзнаки

• орден «Знак Пошани» (1981)^[4];
• медалі Національної академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2009)^[7], «Григорій Сковорода» (2011)^[7];
• Львівська обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації поезія — імені Маркіяна Шашкевича (збірки поезії) за 2003 рік^[2];

грамоти

• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1985)^[4];
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003)^[8];

знаки

• «Відмінник професійно-технічної освіти СРСР» (1985)^[4];
• «Відмінник народної освіти УРСР» (1991)^[1];
• «Відмінник освіти України» (2001)^[1],
• «За вагомий внесок у розвиток професійної освіти» (2002)^[1];
• «За наукові досягнення» (2006)^[8];
• «В. О. Сухомлинський» (2006)^[8].

Виноски

1. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Організаційно-економічні методи вдосконалення управління підготовкою робітничих кадрів для промисловості в умовах переходу до ринку»^[1].
2. Нині Вище професійне училище № 29^[4].
3. Вечірня форма навчання^[4].