Капустяк Олег Володимирович

Оле́г Волод́имирович Капустя́к (нар. 23 липня 1962, м. Львів) — український скульптор, реставратор, учасник багатьох мистецьких виставок. Працює в царині малої пластики і станкової скульптури. Основні матеріали — бронза, сталь, камінь. Член Національної спілки художників України

Капустяк Олег Володимирович
Народився	23 липня 1962(1962-07-23) (63 роки) Львів
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	реставратор, скульптор
Галузь	скульптура[1]
Відомий завдяки	скульптор
Знання мов	українська[1]
Членство	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капустяк.

Освіта і творчість

1985 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва за фахом «кераміка». Викладачами мав Дмитра Крвавича та Миколу Посікіру. З дитинства захоплювався живописом, але Крвавич побачив в ньому талант скульптора і порадив ліпити. В 1989 р. за протекцією скульптора Любомира Яремчука був прийнятий у творчу групу художників у Седневі, де два місяці працював у одній майстерні разом з Петром Антипом. Отримавши натхнення від його темпераменту, бачення форми, створив для серії у сталі «Бій зі щуром», «Вальпургієва Ніч», «Портрет колеги»^[2]. Кілька років разом з польськими колегами займався реставрацію гробівців і пам'ятників на Личаківському цвинтарі, зокрема реставрував надгробок Шашкевичів. До того Олег Капустяк відновлював скульптури Пінзеля на Соборі Юра, богиню Діану на Ринку та навіть Оперний театр в Одесі^[3]. У 2015 році брав участь в реставрації памятника на могилі Івана Франка за проектом Міністерства національної культури і спадщини Польщі^[4].

Участь у симпозіумах

• 2018  — Покровськ, Донецька обл. Україна (граніт)
• 2015 — Сувалки. Польща (граніт)
• 2014 — Канів. Україна (граніт), Олесько. Україна (дуб)
• 2012 — Радомишль. Україна (граніт)
• 2011 — Дрогобич. Україна (дуб), Канів. Україна (граніт)
• 2009 — Суми. Україна (тополя)
• 2007 — Святогірськ. Україна (пісковик)
• 2005 — Гурзуф. Крим (вапняк)
• 1997 — Мінськ. Білорусь (доломіт)
• 1996 — Олесько. Україна (вапняк)

Персональні та групові виставки

• 2022 — Warsaw, Poland.⁠ "Maps" Kordegarda gallery
• 2015 — Київ. Великий скульптурний салон.
• 2014 — Київ. Трієнале скульптури.
• 2012 — Київ. Великий скульптурний салон.
• 2011 — Київ. Трієнале скульптури.
• 2010 — Київ. Великий скульптурний салон.
• 2007 — Київ. І салон скульптури, Український Дім.
• 2005 — Київ. Трієнале скульптури, Б. Х. м. — ІІ премія.
• 2000 — Львів. De Novo, Міжнародний симпозіум мистецтва.

Твори

• «Вальпургієва ніч», «Бій зі щуром», «… і найгарніший, лиш як замкнеш очі» (усі — 1989),
• «Пейзаж колеги», «Портрет на кожен день», «Чорне небо» (усі — 1992),
• «Велика спокуса» (1996),
• «Укргорби (Відбитки)» (1998),
• «Небесне світило» (1999),
• «Музейні деталі» (2000),
• «Коктебель», «Нове відображення» (обидва — 2002),
• «Курос» (2006),
• «Танок дівчат» (2009);
• серія «Архаїчний танок» (2009)^[5].
• пам'ятна таблиця Іванові Раковському на вул. Коновальця, 31 на вул. Коновальця у Львові(2005).

Вибрані роботи

• 
  Пам'ятна таблиця Іванові Раковському на вул. Коновальця, 31

Відзнаки

• Лауреат «Осіннього салону» (Львів, 1998).
• 2-а премія Трієнале скульптури (Київ, 2005).

Родина

Одружений. Дружина — Ірина. Мають двох дочок — Марію і Ольгу.