Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Капібара мала

вид ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Капібара мала
Remove ads

Капібара мала (Hydrochoeris isthmius)  вид гризунів родини Кавієві, який проживає на півночі Південної Америки.

Коротка інформація Капібара мала, Охоронний статус ...
Remove ads

Поширення

Проживає від Панами до північої Колумбії і західної Венесуели. Живе тільки близько до води, включаючи болота, естуарії, береги річок і струмків.

Морфологія

Довжина голови й тіла: 0.8–1 м, вага: 25–45 кг. Гризун з кремезним тілом, великою прямокутною головою, і округлим крупом. Шерсть тьмяно-помаранчева або червонувато-коричнева. Блиск очей помірний, червонуватий. Хвіст крихітний, не помітний. Ноги перетинчасті, з 4 пальцями на передніх ногах і 3 — на задніх. Каріотип: 2n = 64, FN = 104.

Поведінка

У місцевостях, де на них не заведене полювання, проявляють активність і вдень і вночі, але при відчутному тиску полювання стає нічним. Під час відпочинку цей гризун сидить на своїх задніх лапах подібно до собаки, або ж лежить на боці. Коли його потривожити, він прогавкує сигнал тривоги й стрибає у воду з гучним сплеском. Дуже добре плаває і повністю занурюється під воду при переслідуванні. Харчується в основному травою та водною рослинністю, але може увійти в сільськогосподарські райони вночі, щоб поїсти рослин сої або інших культур. У залежності від умов середовища проживання і тиску полювання живе як поодинці так і групами. Невеликі групи 2–6 осіб займають лісові регіони, великі групи 20 або більше знаходяться у більш відкритих місцях проживання.

Відтворення

Парування відбувається у воді в будь-який час року, але зазвичай є один цикл розмноження. Вагітність триває до 120 днів, після чого народжується в середньому 3,5 дитинча (діапазон: 1–7). Потомство народжуються добре розвинене і подорожує разом з матір'ю.

Загрози та охорона

Основні загрози: вирубка лісів, екстенсивне сільське господарство, осушення боліт, полювання задля їжі (особливо в Колумбії). Вид проживає в кількох природоохоронних зонах.

Джерела

  • Delgado, C. & Emmons, L. (2016). Hydrochoerus isthmius. The IUCN. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 31.03.2018.
  • Reid, F. A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico. — Oxford University Press, 2009. — С. 246, 247. — ISBN 9780195343229.
  • Mones, A., & Ojasti, J. Hydrochoerus hydrochaeris // Mammalian species.  1986. № 264. С. 1–7. DOI:10.2307/3503784.
Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads