Караваєв Володимир Опанасович (біолог)

Володимир Опанасович Караваєв (26 лютого [9 березня] 1864(18640309), Київ — 7 січня 1939, Київ) — український зоолог і мандрівник, професор, доктор біологічних наук, зберігач і директор Зоологічного музею ВУАН. Відомий фахівець з систематики мурашок, описав принаймні 80 нових для науки видів цих комах, що залишаються загальновизнаними.^[1] Автор двотомної монографії «Фауна родини Formicidae (мурашки) України» (1934, 1936).

Володимир Опанасович Караваєв
Народився	26 лютого (9 березня) 1864(1864-03-09) Київ
Помер	7 січня 1939(1939-01-07) (74 роки) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія →  УНР,  Українська Держава →  УРСР
Діяльність	ентомолог, зоолог
Alma mater	Київський університет
Галузь	ентомологія
Заклад	Зоологічний музей ВУАН, Інститут зоології АН УРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Роботи у Вікіджерелах

Не плутати з Караваєв Володимир Опанасович (хірург).

Біографія

Портрет Володимира Караваєва

Народився 26 лютого [9 березня] 1864(18640309) року в Києві в родині лікаря. Закінчив в Києві гімназію і Київський університет (фізико-математичний факультет), у якому працював з 1890 до 1919 року; в 1919–1929 роках працював у Зоологічному музеї АН України; з 1930 року — в Інституті зоології АН України, в 1926–1934 роках очолював Зоологічний музей.

Здійснив багато подорожей по Україні, Кавказу, країнах Європи, по Африці й Азії, на острови Індійського й Тихого океанів. Особливо масштабною була зоологічна експедиція на Яву у 1898-99 роках.

Опис подорожей і багатющих колекцій тварин, зібраних під час поїздок (передані Зоологічному музею АН УРСР), принесли Караваєву широке визнання на батьківщині та за її межами.

Могила Володимира Караваєва

Помер 7 січня 1939 року. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 19, ряд 9, місце 13).

Наукова робота

Основні праці присвячені вивченню фауни мурашок та їх систематиці (з 1906 року). Описав не менше 80 загальновизнаних нових для науки видів мурашок з багатьох частин світу, зокрема з Індонезії, Африки, Центральної Азії, Кавказу, України тощо. До 1906 року займався ембріологічними дослідженнями різних комах, біологією радіолярій, фауністикою планктонних ракоподібних Чорного моря, біологією мурашок, методикою зоологічних досліджень тощо.

Деякі публікації

Титульна сторінка першого тому монографії «Фауна родини Formicidae (мурашки) України» В. О. Караваєва (1934)

Найбільшим доробком професора Караваєва є понад 50 праць з систематики та фауністики мурашок, опублікованих здебільшого німецькою мовою в німецьких журналах і в Збірнику праць Зоологічного музею, що однак мають досить одноманітну бібліографію^[2]. Натомість праці наведені нижче представляють різноманітні напрямки наукової та організаційної діяльності дослідника.

• Караваев В. А. 1894. К эмбриональному развитию Pyrrhocoris apterus L. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 13 (1–2): 1-34.
• Караваев В. А. 1894. Материалы к фауне пелагических ракообразных Черного моря. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 13 (1–2): 35–62
• Караваев В. А. 1895. Материалы к фауне веслоногих (Copepoda) Черного моря. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 14 (1): 117—174.
• Karawaiew W. 1895. Beobachtungen uber die Struktur und Vermehrung von Aulacantha scolymantha Haeck. Zoologischer Anzeiger. 18 (480): 286-301.
• Караваев В. А. 1896. Термостат для пропитывания парафином, нагреваемый без помощи газа. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 14 (2): 579—593.
• Караваев В. А. 1896. Наблюдения над радиоляриями. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 15 (1): 349—372.
• Karawaiew W. 1898. Die nachembryonale Entwicklung von Lasius flavus. Zeitschrift für Wissenschaftliche Zoologie. 64: 385—478.
• Karawaiew W. 1899. Ueber Anatomie und Metamorphose des Darmkanals der Larvevon Anobium paniceum. Biologisches Centralblatt . 19: 122—130, 161—171, 196—202.
• Караваев В. А. 1900. Поездка на остров Яву (впечатления натуралиста). Университетские известия. 166 с.
• Караваев В. А. 1905. Опыты над муравьями, касающиеся переноски личинок в темноту. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 20 (1): 61–95.
• Karawaiew W. 1906. Systematisch-Biologisches über drei Ameisen aus Buitenzorg. Zeitschrift für Wissenschaftliche Insektenbiologie. 2: 369—376.
• Karawaiew W. 1911. Ameisen aus Transkaspien und Turkestan. Труды Русского энтомологического общества. 39: 1-72.
• Караваев В. А. 1913. По островам Малайского архипелага, Молуккского и Ару с мирмекологической целью. Общие впечатления и наблюдения натуралиста. Известия Русского географического общества. 49: 395—522.
• Karawaiew W. 1925. Ponerinen (Fam. Formicidae) aus dem Indo-Australischen Gebiet. Konowia. 4: 69-81, 115-131, 276-296.
• Karawaiew W. 1926. Beiträge zur Ameisenfauna des Kaukasus, nebst einigen Bemerkungen über andere palaearktische Formen. Konowia. 5: 93-109, 161-169, 187-199.
• Караваєв В. О. 1926. Короткий нарис розвитку й сучасного стану Зоологічного музею УАН. Збірник праць Зоологічного музею. 1: 3–12.
• Караваїв В. 1929. Зоологічний музей ВУАН, його діяльність та перспективи дальшої роботи. Вісті ВУАН. 5-6: 10–15.
• Караваєв В. 1934, 1936. Фауна родини Formicidae (мурашки) України. Ч. 1 і ч 2. Київ: Видавництво ВУАН. 164 с., 316 с.
• Karawaiew W. 1935. Neue Ameisen aus dem Indo-Australischen Gebiet, nebst Revision einiger Formen. Treubia. 15: 57-118.
• Караваєв В. О., Парамонов С. Я. 1937. Нові анатомічні дані про походження людини. Біологію в маси. 1: 5–14.
• Караваєв В. О., Парамонов С. Я. 1937. Пepвicнa людина i її викопні останки. Біологію в маси. 2: 3–12.
• Караваєв В. О. 1937. Мурашки, зібрані в заповідниках Кінбурнського півострова і Буркутів. Збірник праць Зоологічного музею. 19: 171—181.

Див. також

• Зоологічний музей імені М. М. Щербака
• Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України