Караваєв Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Карава́єв (нар. 2 червня 1992, Херсон, Україна) — український футболіст, правий захисник київського «Динамо» та збірної України.

Олександр Караваєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Олександрович Караваєв
Народження	2 червня 1992(1992-06-02)[1][2] (33 роки)
	Херсон, Україна
Зріст	173 см
Вага	71 кг
Громадянство	Україна
Позиція	правий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Динамо» (К)
Номер	20
Юнацькі клуби
	«Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2009—2017 «Шахтар» (Д) 0 (0) 2009—2010 →  «Шахтар-3» 24 (9) 2012—2014 →  «Севастополь» 60 (8) 2014—2016 →  «Зоря» 66 (16) 2017 →  «Фенербахче» 3 (0) 2017—2019 «Зоря» 57 (9) 2019— «Динамо» (Київ) 116 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2007—2009 Україна (U-16) 10 (3) 2009 Україна (U-17) 12 (2) 2009—2010 Україна (U-18) 17 (0) 2010—2011 Україна (U-19) 9 (1) 2012 Україна (U-20) 1 (0) 2011—2014 Україна (U-21) 28 (1) 2015— Україна 49 (3)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 листопада 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 17 жовтня 2023.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Караваєв.

Клубна кар'єра

«Шахтар»

Молодіжна команда

Починав займатися футболом у рідному Херсоні, проте вже у 13-річному віці був запрошений до «Шахтаря».

Деякий час після завершення школи виступав у складі «Шахтаря-3» у Другій лізі, а після переїзду багатьох ключових гравців молодіжної команди «гірників» у Маріуполь на початку 2011 року Караваєв став регулярно грати в першості молодіжних складів. Своєю грою Караваєв звернув до себе увагу тренерів молодіжної збірної України, а також представників інших клубів.

Оренда в «Севастополь»

На початку 2012 року перебрався на правах оренди до «Севастополя»^[3], де відразу став важливим гравцем стартового складу й допоміг команді в сезоні 2012/13 виграти Першу лігу та вийти до еліти. У Прем'єр-лізі дебютував 21 липня 2013 року в матчі проти рідного «Шахтаря» (1:3), вийшовши на заміну на 68-й хвилині замість Дениса Кожанова^[4]. Усього за сезон провів 24 матчі в еліті за «синьо-білих» і забив 2 голи, проте незабаром після анексії Криму влітку 2014 року клуб припинив існування.

Оренда в «Зорю»

У червні 2014 року на правах оренди Караваєв став виступати за луганську «Зорю»^[5]. Виступаючи на позиції правого атакувального півзахисника, здатного як зіграти на атаку, так і опуститися на правий фланг оборони, у свій перший прихід у «Зорю» (сезони 2014/15 і 2015/16) Караваєв був беззаперечним гравцем основи команди Юрія Вернидуба, зігравши 66 матчів і забивши 16 голів у чемпіонаті.

Олександр Караваєв під час виступів за «Зорю». 2015 рік.

Оренда у «Фенербахче»

31 грудня 2016 року стало відомо, що Олександр гратиме за турецький клуб «Фенербахче»^[6]. Дебютував у товариському матчі з «Денізліспором», у якому «жовті канарки» перемогли з рахунком 5:1, відзначився голом і гольовою передачею. Утім після закінчення сезону 2016/17 Олександр повернувся до України, відігравши за «Фенербахче» всього три поєдинки у Суперлізі, ще тричі зіграв у Кубку Туреччини і забив 1 гол. За підсумками сезону 2016/17 «Фенербахче» став бронзовим призером чемпіонату.^[7].

«Зоря»

Напередодні старту сезону 2017/18 «Зорі» і «Шахтарю» вдалося домовитися про повноцінний трансфер Караваєва^[8]. У підсумку, за «гірників» він так жодного разу і не зіграв. У «Зорі» Караваєв став капітаном команди в команді Вернидуба, але його результативність зменшилася вдвічі. Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що Олександр став грати значно ближче до свого штрафного майданчика, частіше виступаючи на позиції правого захисника, тому за наступні два сезони у складі луганчан забив 9 голів у 57 іграх Прем'єр-ліги.

«Динамо» (Київ)

27 червня 2019 року перейшов до київського Динамо^[9]. За киян дебютував 28 липня 2019 року у матчі Суперкубка України проти свого рідного «Шахтаря». Караваєв вийшов у стартовому складі, на 68-й хвилині був замінений на Карлоса де Пену, а «динамівці» виграли матч 2:1, принісши таким чином Караваєву перший трофей у його кар'єрі^[10].

21 березня 2021 року забив свій дебютний гол за «Динамо» у домашньому матчі проти львівського «Руху» (3:0), спершу вразивши ворота на 59-й хвилині поєдинку, а потім зігравши на добиванні на 90-й хвилині, встановивши остаточний рахунок^[11]. Цей дубль став першим для Караваєва у всіх офіційних турнірах за «Динамо» (до цього він провів у складі клубу 65 матчів у всіх турнірах і раніше голів не забивав)^[12].

27 липня 2022 року в матчі проти своєї колишньої команди «Фенербахче» в рамках другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів на 114-й хвилині матчу забив третій гол своєї команди, завдяки цьому голу він вивів киян у наступний етап Ліги чемпіонів^[13].

7 грудня 2023 року в матчі проти «Металіста 1925» (4:2) Караваєв зіграв свій 100-й матч за «Динамо» у Прем'єр-лізі^[14].

Виступи за збірну

Залучався до юнацьких (U-16 і U-17) та юніорських (U-18 і U-19) збірних України, за які в цілому провів 48 матчів і забив 6 м'ячів.

У 2011—2013 роках був гравцем молодіжної збірної України. Дебютував за «молодіжку» у виїзному матчі зі збірною Мальти (2:2), де провів на полі лише декілька хвилин. А у грі проти однолітків із Литви Караваєв зіграв усі 90 хвилин і був одним із найкращих у складі команди Олександра Яковенка. Усього за молодіжну збірну України провів 26 матчів і забив 1 гол.

9 жовтня 2015 року дебютував за збірну України в матчі кваліфікаційного раунду до ЧЄ-2016 проти Македонії, вийшовши на заміну на 86-й хвилині замість Андрія Ярмоленка^[15]. Був у заявці збірної на Євро-2016, але на поле не виходив. 20 листопада 2018 року в матчі проти Туреччини отримав капітанську пов'язку, яку йому у 2-му таймі передав Євген Коноплянка^[16].

1 червня 2021 року був включений в офіційну заявку збірної України головним тренером Андрієм Шевченком для участі в матчах чемпіонату Європи 2020 року^[17].

Особисте життя

У 2014 році одружився з дівчиною Людмилою, з якою Олександр познайомився виступаючи за футбольний клуб «Севастополь», у пари є спільна донька Аріана.^[18]

У 2020 році одружився вдруге, 15 лютого 2021 року у пари народився син Кирило.^[19][20]

Статистика

Клубна статистика

Станом на 24 травня 2025 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Шахтар-3»	ДрЛ	1	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1	0
2009–10		ДрЛ	13	5	-	-	-	-	-	-	-	-	-	13	5
2010–11		ДрЛ	10	4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	4
Усього за «Шахтар-3»			24	9		-	-		-	-		-	-	24	9
2011–12	«Севастополь»	ПрЛ	10	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	1
2012–13		ПрЛ	26	5	КУ	5	1	-	-	-	-	-	-	31	6
2013–14		ПЛ	24	2	КУ	1	0	-	-	-	-	-	-	25	2
Усього за «Севастополь»			60	8		6	1		-	-		-	-	66	9
2014–15	«Зоря»	ПЛ	24	2	КУ	4	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	34	2
2015–16		ПЛ	25	8	КУ	8	4	ЛЄ	4	0	-	-	-	37	12
2016–17		ПЛ	17	6	КУ	1	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	37	5
Усього за «Зорю»			66	16		13	4		16	0		-	-	95	20
2016–17	«Фенербахче»	CЛ	3	0	КТ	3	1	-	-	-	-	-	-	6	1
2017–18	«Зоря»	ПЛ	26	1	КУ	1	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	33	1
2018–19		ПЛ	31	8	КУ	3	0	ЛЄ	4	2	-	-	-	38	10
Усього за «Зорю»			57	9		4	0		10	2		-	-	71	11
2019–20	«Динамо»	ПЛ	28	0	КУ	3	0	ЛЧ/ЛЄ	1+4	0	СК	1	0	37	0
2020–21		ПЛ	23	2	КУ	3	0	ЛЧ/ЛЄ	7+3	0	СК	1	0	37	2
2021–22		ПЛ	18	0	КУ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	6	0	СК	1	0	26	0
2022–23		ПЛ	20	0	-	-	-	ЛЧ/ЛЄ	6+4	2+0	-	-	-	30	2
2023–24		ПЛ	21	2	КУ	1	0	ЛК	3	1	—	—	—	25	3
2024–25		ПЛ	17	3	КУ	3	0	ЛЧ+ЛЄ	5+4	2+0	—	—	—	29	5
Усього за «Динамо»			127	7		11	0		43	5		3	0	184	12
Усього за кар'єру			337	49		37	6		69	7		3	0	446	62

Матчі за збірну

Станом на 17 жовтня 2023^[21]

Досягнення

• Чемпіон України (2): 2020/21, 2024/25
• Володар Кубка України (2): 2019/20, 2020/21
• Володар Суперкубка України (2): 2019, 2020