Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Каракула Віталій Олександрович

український військовик (1986-2015) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Каракула Віталій Олександрович
Remove ads

Віта́лій Олекса́ндрович Каракула (12 березня 1986, Деражня16 січня 2015, Одрадівка) — солдат Збройних сил України, 44-та окрема артилерійська бригада. Учасник боїв за Дебальцеве. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Коротка інформація Каракула Віталій Олександрович, Загальна інформація ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

2003 року закінчив 11 класів деражнянського НВК ЗОШ № 2, гімназії.

19 квітня 2004 року призваний на військову службу Деражнянським військкоматом. Направлений у навчальну частину в м. Кривий Ріг. Військову присягу склав 22 травня 2004 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення учебки направлений для проходження військової служби в м. Кременчук. Служив Віталій у патрульно-постовій службі. 24 жовтня 2005 року звільнений у запас[1].[джерело?]

Під час служби познайомився з Подобашенко Оленою Олександрівною, у 2006 році одружився з нею. 13 лютого 2007 року в них народився син Владислав.

У 2008 році закінчив Хмельницький інститут соціальних технологій закладу вищої освіти Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю правознавство і здобув кваліфікацію юриста.

Жив і працював Віталій у Деражні.

У 2013 році Віталій з Оленою розлучилися.

6 Вересня 2014 року призваний за мобілізацією згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» до військової частини А 1428, с-ще Старичі Львівської області. Брав участь у бойових діях у зоні проведення антитерористичної операції.

16 січня 2015 року загинув під час обстрілу окупаційних сил поблизу села Одрадівки Артемівського району — снаряд влучив у бліндаж. Тоді ж загинули старший сержант Микола Штанський, солдати Олександр Босий та Сергій Слобоженко.

Докладніше: Бої за Дебальцеве

Похований у Деражні 21 січня 2015 року.

Без Віталія лишилися батьки і син Владислав.

Remove ads

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
  • В березні 2016 року на фасаді Деражнянського НВК ЗОШ № 2 встановлено меморіальні дошки колишнім учням, які загинули під час виконання службового обов'язку в зоні бойових лій Ігорю Гейсуну, Євгену Андріюку, Віталію Каракулі та Івану Зубкову[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 січня[4][5].
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads