Каральний похід Кашмира Мелецького

Каральний похід Кашмира Мелецького — це була акція за королівським наказом у лютому 1638 р. зорганізувати каральну експедицію для остаточної розправи над «бунтівниками».

Каральний похід Кашмира Мелецького
Повстання Острянина
Дата: 1638 Місце: Запорожжя, Річ Посполита Результат: перемога козаків
Сторони
Військо Запорозьке	Річ Посполита
Командувачі
Карпо Скидан Дмитро Гуня Яків Острянин	Кашмир Мелецький  (ПУБ) Ілляш Караїмович
Військові сили
1000-9000 козаків 6-10 гармат	3000-8000 солдат(Кварцяне військо) 4000 реєстрових козаків Караїмовича
Втрати
Незначні	Великі (більшість померла від гармат)

Перебіг подій

Після одного з боїв під Полтавою Яків Острянин відійшов на Запорожжя. За участь у козацько-селянському повстанні його родинні маєтності поблизу Києва привілеєм Владислава IV від 22 березня 1638 р. передавалися у володіння жовніра корогви Самуїла Лаща шляхтича Мацея Ломанського.

В той час на Запорозькій Січі гуртувався кількатисячний козацький загін. Були в ньому й соратники Павлюка: Дмитро Гуня та Карпо Скидан, які готувалися до нового виступу на волості. Водночас власті за королівським наказом у лютому 1638 р. зорганізували каральну експедицію для остаточної розправи над «бунтівниками». Її очолив старший комісар Кашмир Мелецький. Коронний гетьман Станіслав Конецпольський вручив йому спеціальну інструкцію, в якій містилася вказівка про повернення із Запорожжя до своїх панів виписаних з реєстру і спалення всіх козацьких чайок. В разі опору Січ на Базавлуці підлягала знищенню. До експедиції, крім кварцяного війська, були залучені й 4 тисячі реєстрових козаків, очолюваних старшим Ілляшем Караїмовичем.

Шляхетське посольство повернулося з Січі з відповіддю про недоцільність переговорів щодо виписаних з реєстру і їх повернення на волості. Спроба штурмом оволодіти козацькою твердинею не принесла бажаних результатів. Завдяки добре ревізованій Яковом Острянином агітації значна кількість реєстрових перейшла на бік запорожців. В листі до С. Потоцького Казимир Мелецький пояснював свою невдачу небажанням козаків вести міжусобну різню: «з допомогою козаків трудно воювати проти їх же народу — як вовком орати»

Джерела

Яків Острянин (Остряниця) – провідник козацьких постань

Козацьке повстання 1638 року – наступ «приречених»

Козацько-селянські повстання 1637—1638 років під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина (Остряниці), Д. Гуні