Карамишев Петро Васильович

Петро́ Васи́льович Карами́шев (1905 , Сердобськ, Сердобський повіт^d, Пензенська губернія, Російська імперія  — 24 березня 1941(1941-03-24) , Київ ) — радянський діяч органів державної безпеки, капітан державної безпеки. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1939).

Карамишев Петро Васильович
Народився	1905  Сердобськ, Сердобський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер	24 березня 1941(1941-03-24)  Київ, Українська РСР, СРСР  ·вогнепальна рана
Країна	Російська імперія  Російська республіка  РРФСР  СРСР
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	капітан державної безпеки
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карамишев.

Біографія

Народився 1905(1905) року в родині селянина-бідняка в місті Сердобськ, тепер Пензенська область, Росія. Здобув початкову освіту. Працював у господарстві батька. З 1921 року був співробітником політпросвіти.

У 1922 році вступив до комсомолу, перебував на відповідальній комсомольській роботі: відповідальний секретар волосного комітету РКСМ, член бюро Сердобського повітового комітету ВЛКСМ, секретар редакції газети «Красная деревня» у місті Сердобську. У 1927–1928 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Сердобського повітового комітету ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1928 році працював судовим виконавцем народного суду, секретарем виконавчого комітету Сердобської районної ради Середньо-Волзької області.

У серпні 1928 — лютому 1929 року — експедитор-діловод Балашовського окружного відділу ДПУ. У лютому 1929 — червні 1930 року — помічник уповноваженого інформаційного відділу Камишинського окружного відділу ДПУ. У червні 1930 — квітні 1931 року — уповноважений Єланського районного відділу ДПУ Нижньо-Волзького краю. У квітні 1931 — 1932 року — т.в.о. начальника Єланського районного відділу ДПУ Нижньо-Волзького краю.

У 1932 — січні 1933 року — курсант Центральної школи ОДПУ СРСР. У січні 1933 — січні 1935 року — заступник начальника політичного відділу Бандурської машинно-тракторної станції по ДПУ-НКВС Арбузянського району Одеської області.

У січні — серпні 1935 року — уповноважений 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У серпні — грудні 1935 року — оперативний уповноважений 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У грудні 1935 — листопаді 1936 року — оперативний уповноважений 7-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У листопаді — грудні 1936 року — помічник начальника 1-го відділення секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У грудні 1936 — травні 1937 року — помічник начальника 1-го відділення 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У травні — серпні 1937 року — начальник 5-го відділення 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У серпні — жовтні 1937 року — помічник начальника 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області.

7 жовтня 1937 — 3 березня 1938 року — заступник начальника УНКВС по Рязанській області РРФСР.

3 березня 1938 — 15 січня 1939 року — начальник УНКВС по Миколаївській області.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Олександрійській виборчій окрузі № 131 Миколаївської області.

4 серпня 1939 року заарештований органами НКВС. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Київського округу на процесі 18–23 березня 1941 року за статтею 206-17 «б»^[1] Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання. Розстріляний.

Не реабілітований.

Звання

• лейтенант державної безпеки (23.03.1936)
• капітан державної безпеки (7.10.1937)

Нагороди

• орден Леніна (25.06.1937)