Каратюк

Каратю́к — річка в Україні, в межах Більмацького району Запорізької області та Нікольського і Мангушського районах Донецької області. Ліва притока Берди (басейн Азовського моря).

Каратюк
47°20′14″ пн. ш. 36°54′49″ сх. д.
Витік	на південний захід від с. Шевченківське
• координати	47°20′14″ пн. ш. 36°54′49″ сх. д.
Гирло	Берда
• координати	47°08′26″ пн. ш. 36°58′23″ сх. д.
Похил, м/км	4.9 м/км
Басейн	Азовського моря
Країни:	Україна
Регіон	Запорізька область Донецька область
Довжина	28 км
Площа басейну:	243 км²
Притоки:	Темрюк (ліва)

Назва від тюрк. кара — «чорний» і тек, текне — «корито», отже — «Чорне корито».

Опис

Довжина 28 км, площа водозбірного басейну 243 км². Похил річки 4,9 м/км. Долина коритоподібна, завширшки 1,5 км, завглибшки до 30 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 5 м. Глибина річки на незарегульованих ділянках 0,4—0,5 м. Живлення снігове і дощове. У маловодні роки у верхів'ї пересихає. Льодові утворення з грудня до кінця лютого; льодостав нестійкий. Є ставки. Воду часто використовують для зрошення. На берегах річки розташований регіональний ландшафтний парк «Половецький степ».

На правому і лівому берегах річки відомі рудопрояви графіту, які розроблялися у першій половині ХХ ст.

Розташування

Каратюк бере початок на південний захід від села Шевченківське. Тече спершу на південь, у пониззі — на південний схід, у пригирловій частині — на південний захід. Впадає до Берди біля західної частини села Захарівки.

Основна притока: Темрюк (ліва).

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 241
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 133. — (№ 2303).