Карловський Болеслав Михайлович

Карло́вський Болесла́в Миха́йлович (10 червня 1926(1926-06-10) , Київ, Київська округа, Українська СРР, СРСР  — 8 квітня 1990(1990-04-08) , Київ ) — український радянський скульптор, член Спілки художників УРСР (1974).

Карловський Болеслав Михайлович
Народження	10 червня 1926(1926-06-10)  Київ, Київська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	8 квітня 1990(1990-04-08) (63 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	скульптор
Член	Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «Ветеран праці» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Автограф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карловський.

Біографія

Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». У 1954 році закінчив Київський художній інститут. Працював в галузі станкової та монументальної скульптури.

Творчість

Пам'ятники

• Пам'ятник на честь радянських воїнів-визволителів у Ковелі. У співавторстві з В. П. Вінайкіним, В. К. Жигуліним (1977)
• Погруддя Т. Г. Шевченка в Житомирі. Скульптор Б. М. Карловський, архітектор П. М. Бірюк (бронза, 1979)^[1].
• Пам'ятник В. І. Леніну в Євпаторії. Скульптор Б. М. Карловський, архітектор О. І. Агасієв (бронза, 1984)^[2].

Скульптурні композиції

• «Праця», що прикрашає міст через Дніпро поблизу станції метро «Дніпро» у Києві (оргскло, 1960, металізований залізобетон, 1964, у співавторстві з Е. М. Кунцевичем).
• Барельєф В. І. Леніна на станції метро «Жовтнева» (нині — «Берестейська») у Києві (бронза, 1971)

Сім'я

• Син — Михайло Карловський (нар. 25.05.1968) — художник, член Національної спілки художників України (з 1995)^[3].

Зображення

• 
  Монументальна скульптура «Праця» на станції метро «Дніпро»
• 
  Погруддя Тараса Шевченка у Житомирі