Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Міст Метро
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Міст Метро́ — один із мостів через річку Дніпро в Києві. Відкритий 5 листопада 1965 року. Двоярусна споруда для руху метропоїздів (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Міст спроєктований київською філією ГПІ «Союздорпроєкт». Автор проєкту та головний інженер проєкту спорудження моста — Георгій Фукс[1].
Мостом пролягає Святошинсько-Броварська лінія Київського метрополітену. Міст Метро разом з Русанівським мостом сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом та зоною відпочинку — Гідропарком.
На правому березі Дніпра міст завершує станція метро 
«Дніпро».
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
На місці мосту Метро раніше перебувала перша в Києві капітальна переправа через Дніпро — Миколаївський ланцюговий міст, побудований у 1853 році. Його зруйнували польські війська у 1920 році, під час Визвольних змагань. Новий міст тут спорудили за проєктом Євгена Патона п'ять років потому та назвали його ім'я більшовички міст Євгенії Бош. Але і його підірвали було зруйновано під час Другої світової війни, коли радянські війська відступали з міста[2].
По закінченню Другої світової війни в Києві розпочались роботи з будівництва метрополітену. Спочатку було прокладено першу чергу ділянки від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро», згодом споруджені станції «Політехнічний інститут» і сучасну «Шулявську» (колишня — «Завод Більшовик»). А згодом втілений проєкт прокладання лінії на лівий берег — для цього виникла потреба у будівництві мосту[2].
Метроміст спочатку мали задум звести на опорах зруйнованого моста Євгенії Бош, проте коли розроблявся проєкт, стало зрозуміло, що використати їх не вдасться. Тоді було вирішено побудувати міст не лише для поїздів метро, але й для автомобілів. Його почали зводити у 1960 році, за кілька метрів вище за руслом від залишків старого моста. Головним інженером був Георгій Фукс. Міст відкрито у 1965 році, одночасно з новими станціями метро — «Гідропарк», «Лівобережна» й «Дарниця»[3].
З 2008 року міст має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний № 529/1-Кв)[4].
Remove ads
Особливості будови
Узагальнити
Перспектива
Міст Метро — перша у світі аркова споруда з великими прогонами, спроєктована на сухих стиках. Максимальний проліт між опорами становить 116,97 м. Загальна довжина мосту 682,64 м. Ширина верхнього метроярусу — 9,4 м. На нижніх бокових прогонах є автодорога шириною по 7 метрів в кожен бік і пішохідні тротуари шириною 2,5 метрів[5]
Міст має шість прогонів арочно-консольної будови завдовжки 117 та 87 м і два неповні прогони. Особливістю конструктивного рішення є монтаж блоків напіварок як консолей на підпорках та об'єднання їх на шкворнях з подальшим натягом арматури арок. Консолі зібрано з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами.
Конструкція мосту за радянських часів була експериментальною, – таких мостів було всього кілька в СРСР. І на сьогодні залишився тільки в Києві. Інші такі мости розібрали, пояснюють у Департаменті транспортної інфраструктури Києва[2].
«Це перший арковий міст із такими великим прольотами, який зробили сухими швами, тобто бетонні конструкції були прикручені до бетонних конструкцій на болтових з'єднаннях. Міст складається із залізобетонних пташок, які між собою скріплені попередньо напруженими вантами (попередньо напружені конструкції — ті, в яких при виготовленні створюють внутрішні напруження, протилежні тим, що виникають у процесі експлуатації, це допомагає збільшити витривалість конструкцій). У 1960-х роках, коли будували цей міст, не було гарних матеріалів, насамперед спеціальних пластичних бетонів. Тому не все було побудовано так, як спроєктовано. Це зменшило несну здатність мосту, — згадував інженер Андрій Лімонов, який у 2009–2010 роках брав участь у проєктуванні капітального ремонту мосту Метро.[2].
Remove ads
Захоплення мосту Метро
18 вересня 2019 року міст Метро захопив і погрожував підірвати колишній військовий Олексій Белько. Він вимагав від влади припинити проведення капітуляційної політики на Донбасі[6].
1 червня 2020 року невідомий заявив про намір підірвати міст Метро. На місце події прибули бійці спецпідрозділів і невдовзі «підривника» затримали[7].
Капітальний ремонт
Узагальнити
Перспектива
2 січня 2019 року видано розпорядження КМДА про затвердження проєкту капітального ремонту автопроїздів мосту[8]. Тривалість капітального ремонту була розрахована на 22 місяці. Кошторисна вартість на 2 листопада 2018 року складала 1,825 млрд грн ($64,8 млн, або €56,9 млн станом на 02.11.2018). З важливих змін — передбачалося розширення тротуарної частини з 2,5 до 3 метрів з облаштуванням велодоріжок. Передбачалося також залучення кредиту ЄБРР на загальну суму €60 млн на 13 років.
У серпні 2024 року розпочалася активна фаза протиаварійних робіт. Першим кроком стало занурення 160 буронабивних паль під мостовою спорудою на глибину близько 30 метрів. Ці палі слугуватимуть ключовою основою для встановлення металевих аркових конструкцій, щоб забезпечити стабільну підтримку аварійних елементів мосту та запобігти їхньому подальшому руйнуванню.[9]
10 листопада 2025 року відбулося встановлення першої металевої арки. Очікується, що після монтажу та надійного закріплення всього комплексу аркових конструкцій вони суттєво посилять усю споруду, що дозволить безпечно експлуатувати міст ще щонайменше протягом 20 років, зберігаючи при цьому його історичний та унікальний архітектурний вигляд.[10]
Remove ads
Галерея
Міст Метро та Лівобережний масив
Лівобережна естакада
Поїзд на мосту Метро
Судноплавний прогін
Краєвид з правого (західного) берегу
Краєвид з південної платформи станції метро «Дніпро»
Примітки
Джерела
Посилання
Панорами
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads