Карліс Штейнс

Карліс Штейнс (лат. Kārlis Šteins; нар. 13 жовтня 1911(19111013), Казань — пом. 4 квітня 1983) — латвійський астроном. Заслужений діяч науки Латвійської РСР, член Астрономічної ради Академії наук СРСР.

Карліс Штейнс
латис. Kārlis Šteins
Народився	13 жовтня 1911(1911-10-13) Російська імперія →  Латвія →  СРСР
Помер	4 квітня 1983(1983-04-04) (71 рік) Рига, Латвійська РСР, СРСР[1]
Країна	Російська імперія  Латвія  СРСР
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Латвійський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Латвійський університет
Посада	член Астрономічної ради Академії наук СРСР
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук

Життєпис

Народився у Казані. У 1934 закінчив Латвійський університет та був залишений на кафедрі теоретичної астрономії для підготовки до наукової діяльності. У 1935—1936 і 1938 працював у Краківській обсерваторії. У 1937 проходив практику в Копенгагенській обсерваторії.

З 1944 працював в Латвійському університеті (в 1949—1951 — завідувач кафедрою астрономії, в 1951—1959 — завідувач Службою часу, з 1959 — директор обсерваторії, з 1966 — професор). У 1958 році став членом Міжнародного астрономічного союзу (IAU). З 1967 року — член Астрономічної ради Академії наук СРСР.

У 1963 у Головній астрономічній обсерваторії СРСР (Пулково) захистив докторську дисертацію «Еволюція орбіт комет».

Наукова діяльність

Опублікував близько 120 наукових робіт. Наукові роботи присвячені кометній космогонії, проблемі обертання Землі, астрономічному обладнанню. Був прихильником гіпотези захоплення комет. Першим встановив, що дезінтеграція і дифузія комет залежать від перигельної відстані і нахилу площини орбіти. Відкрив ряд нових статистичних закономірностей, відомих зараз як закони дифузії комет. З ініціативи Штейнса в службі часу обсерваторії Латвійського університету (однієї з перших) був впроваджений фотоелектричний метод реєстрації зіркових проходжень.

Пам'ять

На честь нього названо астероїд 2867 Штейнс.