Карсавіна Тамара Платонівна

Тама́ра Плато́нівна Карса́віна (рос. Тама́ра Плато́новна Карса́вина, 9 березня 1885, Санкт-Петербург, Російська імперія — 26 травня 1978, Лондон, Велика Британія) — російська і британська прима-балерина^[3] і балетний педагог. Виконувала соло в Маріїнському театрі, входила до складу Російського балету Сергія Дягілєва і часто танцювала в парі з Вацлавом Ніжинським. Після революції емігрувала до Великій Британії, де працювала балетним педагогом; виховала кілька світових балетних зірок. Сестра історика і філософа Л. П. Карсавіна.

Тамара Карсавіна
рос. Тамара Платоновна Карсавина
Народилася	9 березня 1885(1885-03-09) Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла	26 травня 1978(1978-05-26) (93 роки) Лондон, Велика Британія
Поховання	Кладовище Гемпстедd
Громадянство	Російська імперія→  Велика Британія
Діяльність	артистка балету, балетний педагог
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової (1902)
Знання мов	англійська[1] і російська
Заклад	Балет Маріїнського театру
Конфесія	православна церква
Батько	Platon Karsavind[2]
У шлюбі з	Henry James Bruced
Діти	Nikita Bruced[2]
Нагороди	Queen Elizabeth II Coronation Awardd
IMDb	ID 0440139
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Тамара Карсавіна в балеті «Сильфіди», Савелій Сорін, 1910

Біографія

Балерина народилася 25 лютого (9 березня) 1885(18850309) в Санкт-Петербурзі в родині танцівника імператорської трупи Платона Карсавіна і його дружини Анни Йосипівни, уродженої Хомяковою, внучатої племінниці відомого слов'янофіла О. С. Хомякова^[4]. Брат — Лев Карсавін, російський філософ.

У 1902 році закінчила Імператорська театральне училище, де опановувала основи балетної майстерності у педагогів Павла Гердта, Олександра Горського і Енріко Чекетті, потім увійшла до складу трупи Маріїнського театру. Карсавіна швидко досягла статусу прими-балерини та виконувала провідні партії в балетах класичного репертуару — «Жізель», «Спляча красуня», «Лускунчик», «Лебедине озеро» та ін. З 1909 року на запрошення Сергія Дягілєва Карсавіна почала виступати в організованих ним гастролях артистів балету Росії в Європі, а потім в Російському балеті Дягілєва. Найбільш помітними роботами балерини в період співпраці з Дягілєвим були провідні партії в балетах «Жар-птиця», «Привид Троянди», «Карнавал», «Петрушка» (постановка Михайла Фокіна), «Треуголка», «Жіночі примхи» (постановка Леоніда Мясіна) та ін.

Виконувала роль Бельгії у виставі-пантомімі «1914», автор і режисер-постановник кн. С. М. Волконський (прем'єра 6 січня 1915 в Маріїнському театрі). Спектакль був «випускним вечором» Курсів Ритмічної гімнастики, що закрилися з початком Першої світової війни.

У 1917 році Карсавіна вийшла заміж за британського дипломата Генрі Брюса і в 1918 році^[3] поїхала разом з ним до Лондона. В еміграції вона, не припиняючи виступати на сцені і гастролювати з Російським балетом Дягілєва, займалася викладацькою діяльністю. Крім того, на початку 1920-х балерина з'явилася в епізодичних ролях в декількох німих кінофільмах виробництва Німеччини і Великої Британії — в тому числі в картині «Шлях до сили та краси» (1925) за участю Лені Ріфеншталь. У 1930—1955 роках обіймала посаду віцепрезидента Королівської академії танцю^[3].

Тамара Карсавіна померла 26 травня 1978 року в Лондоні у віці 93 років.

Цікаві факти

Карсавіна виведена як одна з головних героїнь розповіді Агати Крісті з серії «Таємничий містер Кін»

У телесеріалі «Імперія під ударом» в ролі Тамари Карсавіної знялася Ілзе Лієпа.

У колекції історичного костюма історика моди Олександра Васильєва знаходиться вечірня сукня Тамари Карсавіної 1925 року, створена в модному будинку Mouna Katorza. Раніше ця сукня перебувала в особистій колекції Сержа Лифаря.