Картаго (Коста-Рика)

Карта́го (ісп. Cartago) — місто в центральній частині Коста-Рики, адміністративний центр однойменної провінції і кантону. Населення 155 402 жителів (2007). Знаходиться на висоті 1435 м над рівнем моря, у долині Гуарко біля підніжжя вулкана Ірасу, за 24 км на схід від Сан-Хосе. Площа 125,01 км².

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Картаго (значення).

Місто
Картаго ісп. Cartago
Прапор Герб
Координати 9°59′ пн. ш. 83°02′ зх. д.H G O
Країна	Коста-РикаКоста-Рика
Провінція	Картаго
Внутрішній поділ	Orientald, Occidentald
Дата заснування	1563
Площа	152,6 км²
Висота центру	1435  м
Населення	177 130  (2011)
Міста-побратими	Толука-де-Лердо (16 серпня 2000)[1][2]
Часовий пояс	UTC−6 (Картаго)
Поштовий індекс	30101-30106, 30801
GeoNames	3624370
OSM	↑3223054 ·R (Картаго)
Офіційний сайт	muni-carta.go.cr
Картаго Картаго (Коста-Рика)
Картаго у Вікісховищі

Топонім

Назва веде до початку епохи колоніальних завоювань Іспанії. У період 1540—1573 роки на території сучасної Коста-Рики, атлантичного узбережжя Нікарагуа, частини Гондурасу та Панами перебувала провінція Картаго, що входила в віце-королівство Нова Іспанія. Провінція була утворена 29 листопада 1540 року імператором Карлом V і отримала назву на честь стародавнього міста Карфаген^[3].

У міста є два прізвиська — «Стара Столиця», посилання на епоху, коли Картаго був столицею Коста-Рики, і «місто Густих туманів», завдяки туманам, які формуються в міський долині протягом більшої частини року.

Офіційний Етнохоронім містян — «карфагеняни», як називали жителів стародавнього Карфагена, хоча більш поширений і популярний термін «картагос».

Географія

Місто розташовується в долині Гуарко між двома гірськими хребтами — Центральна Кордильєра, де знаходяться найвищі в країні вулкани Ірасу і Турріальба, і Кордильєра-де-Таламанка, де знаходиться найвища точка країни — Сьєрра-Чирріпо (3819 м на рівні моря). У долині проходить кілька невеликих річок Ревентадо, Ревентасьйон, Паломо, Гранде-де-Орос, Мачо, Тірібі, Пакуаре і Чирріпо. Основна річка — Ревентасьйон.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 20.6 °C (69.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 17.7 °С (63.9 °F).^[4]

Клімат Картаго
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	21,8	22,7	23,6	24,5	25,1	24,8	24	24,5	25,2	24,5	22,8	21,9	23,8
Середня температура, °C	17,7	18,1	18,8	19,7	20,6	20,4	19,8	20,1	20,4	20,2	19	18,1	19,4
Середній мінімум, °C	13,5	13,5	13,9	14,8	16	16	15,6	15,7	15,6	15,8	15,2	14,3	15
Норма опадів, мм	72.2	43	23.1	40	185	191.5	144.4	162.2	211.5	236.8	150.3	92	2129.3
Днів з дощем	13,5	13,5	13,9	14,8	16	16	15,6	15,7	15,6	15,8	15,2	14,3	179,9
Джерело: Weatherbase

Історія

З моменту заснування іспанським конкістадором Хуаном Васкес де Коронадо в 1563 році місто було резиденцією іспанських губернаторів і вважався столицею Коста-Рики аж до 1823 року, коли столиця була перенесена в Сан-Хосе.

Місто неодноразово руйнувалося землетрусами. Перше відбулося в 1822 році. Вдруге 2 вересня 1841 року землетрус повністю зруйнував місто, хоча жертв було відносно небагато — 16 осіб. Новий землетрус, стався 4 травня 1910 року, знову викликало великі руйнування і цього разу спричинило сотні смертей і безліч поранених.

Пам'ятки

Головною визначною пам'яткою міста є Басиліке де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес (Базиліка Богоматері ангелів) виконана у візантійському і колоніальному стилі^[5]. Базиліка вважається святилищем Коста-Рики. За легендою, 400 років тому індіанська дівчина знайшла тут кам'яну постать Богоматері. Це було сприйнято знаком згори і закликом до будівництва храму. Зараз фігурка Богоматері знаходиться у вівтарі храму, через темний колір каменю її називають Ла-негренят. Щоб їй поклонитися люди з'їжджаються з усієї Коста-Рики, а також з Нікарагуа та Панами.

Галерея

• 
  Базиліка де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес вночі
• 
  Стара залізнична станція