Карташов Степан Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Карташов.

Степан Семенович Карташо́в (10 квітня 1912, Бровкіно — 6 жовтня 1980, Сімферополь) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1953 року.

Карташов Степан Семенович
Народився	28 березня (10 квітня) 1912  Донецька округа, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	6 жовтня 1980(1980-10-06) (68 років) або 6 жовтня 1981(1981-10-06) (69 років)  Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	скульптор
Вчителі	Абієв Абдурефі Абієвич
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських художників України
Напрямок	соціалістичний реалізм

Біографія

Народився 28 березня [10 квітня] 1912(19120410) року в селі Бровкіному Області Війська Донського Російської імперії. У 1935—1937 роках займався у художній студії у Сімферополі, де його вчителями були Марков, Абієв, Медведовський, Болдирєв.

З 1938 року працював у Сімферополі у товаристві «Кримхудожник». Брав участь у німецько-радянській війні. Після закінчення війни до 1948 року продовжив працюватати у товаристві «Кримхудожник»; з 1949 року — у виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Морозова, № 2, квартира № 8. Помер у Сімферополі 6 жовтня 1980 року.

Творчість

Працював у галузях станкової і монументальної скульптури у стилі соцреалізму. Серед робіт:

станкова скульптура

композиції

• «Татарка біля фонтана» (цемент, 1938—1939);
• «Кримські партизани» (гіпс, 1940);
• «Нескорені» (гіпс, 1946; Сімферопольський художній музей);
• «Іван Павлов відкриває Міжнародний конгрес фізіологів» (гіпс, 1953, Рязанський художній музей);
• «1920 рік. Перекоп» (гіпс тонований, 1967);
• «Вчитися, вчитися і вчитися» (гіпс тонований, 1969);
• «На Перекопі» (1970);

портрети

• «Максим Горький» (1948);
• «Герой Радянського Союзу Георгій Рогачевський» (інкерманський камінь, 1948, Сімферопольський художній музей);
• «Володимир Ленін» (гіпс, 1948, варіанти — 1960 і 1963—1965);
• «Партизан Великої Вітчизняної війни» (гіпс, 1950);
• «Тарас Шевченко» (гіпс тонований, 1951, варіанти — 1961 і 1964);
• «Лев Толстой» (гіпс, 1953, варіанти — 1962 і 1963);
• «Михайло Щеглов» (1955);
• «Школярка» (гіпс тонований, 1955);
• «Михайло Фрунзе» (фігура; гіпс тонований, 1957; Сімферопольський художній музей);
• «Костянти Ціолковський» (гіпс тонований, 1961);
• «Тарас Шевченко» (1961);
• «Сергій Єсенін» (1967);
• «Заслужений працівник культури РРФСР Михайло Сокольников» (гіпс тонований, 1972);
• «Фелікс Дзержинський» (гіпс тонований, 1977).

пам'ятники

Пам'ятник 49 комунарам.

• 49 комунарам (1937, Севастополь, разом з Леонідом Смерчинським)^[1];
• загиблим морякам на Перекопі (1953);
• морякам (1956, Севастополь);
• Михайлу Фрунзе (1957, Євпаторія);
• Володимиру Леніну (цемент, 1966, Гвардійське);
• радянським воїнам і односельцям, які загинули під час німецько-адянської війни (цемент, 1969, Зелена Нива; цемент, 1972, Клепиніне);
• воїнам-визволителям Криму (граніт, 1974, Сімферополь).

Брав участь в обласних виставках з 1938 року, республіканських — з 1953 року.

Крім згаданих музеїв роботи скульптора зберігаються у Центральному музеї Тавриди.